Школа, в якій вчать ставати лідерами
“Львівська Пошта” завершує цикл матеріалів про львівські школи, які працюють за новою системою освіти – Нова українська школа. Останньою “перевірку” пройшла школа “Лідер”, що в Личаківському районі Львова
фото: Олег Огородник
Нова українська школа (НУШ) по всій Україні відпрацювала перший навчальний рік. Уже можна зробити висновки й щодо того, як це – вчитися за новою системою, які можливості або труднощі виникали за цей рік та чи справді школярі на уроках бавилися конструкторами, могли вільно пересуватися класом і не робити домашні завдання.
Отже, “Львівська Пошта” завершує цикл матеріалів про місцеві школи, які працюють за новою системою освіти – НУШ. Ми обійшли школи в майже кожному районі Львова і з’ясували, як воно тепер – бути першокласником, чи подобається учням їхня школа, як ставляться батьки до таких змін і з якими труднощами зіткнулися вчителі.
Нагадаємо, про п’ять шкіл Львова, а саме школу “Джерельце” (“Школа, до якої хочеться ходити”, №11 (2126) від 08.02.2019 р.), школу №4 (“Школа, де панує повага та любов”, №20 (2135) від 13.03.2019 р.), школу №53 (“Ця школа дає стрижень”, №28 (2143) від 10.04.2019 р.), ліцей “Інтелект” (“Європейська школа з національним корінням”, №30 (2145) від 17.04.2019 р.) та екошколу №23 (“Школа, в якій креативно і комфортно”, №39 (2154) від 17.05.2019 р.) ми вже писали. На черзі школа “Лідер”, що на вул. Некрасова, 59.
Крок за кроком до лідерства
Дати не лише поглиблені знання, прищепити не лише розум, креативність, обізнаність, а й зробити з кожного учня лідера має на меті Львівська загальноосвітня середня школа з промовистою назвою “Лідер”. Тут не практикують шкільних лінійок, уроки розпочинаються і звершуються без дзвінків, але знання, здобуті в цій школі, роблять з дітей справжніх керманичів свого життя. Побувавши у згаданому навчальному закладі та поговоривши з педагогічним і учнівським колективом, стає зрозуміло: тут панує взаємоповага. З кожного учня у школі “Лідер” намагаються сформувати здорову, творчу, ініціативну, духовно та інтелектуально розвинену особистість, яка займає активну громадянську позицію, шанує національні звичаї, традиції та обряди.
Школу “Лідер” із різними формами навчання утворили в травні 2010 року завдяки ухвалі сесії Львівської міськради шляхом реорганізації двох шкіл – №16 та №3. В останній день літа, 31 серпня, на посаду директора призначили Зоряну Женчур-Курій. Повноцінно свою роботу школа розпочала наступного дня – 1 вересня 2010-го.Зоряна Мирославівна пригадує: аби належно розпочати навчальний рік, довелося докласти чимало зусиль. Учнів не було, приміщення було темне, не надто охайне, із заґратованими вікнами.
“Директором школи я стала завдяки перемозі у конкурсі. До того часу в стінах цього навчального закладу не була, знала тільки орієнтовно, де ця школа, і те, що в ній до того часу викладали російською. Вперше сюди прийшла у день свого призначення, тобто в останній день літа. Те, що я побачила, мене вразило: велика чотириповерхова будівля з обдертими стінами. Хотіла ввімкнути світло, а воно не вмикалося… Виявилося, що були проблеми з електрикою і на першому, і на другому поверхах. Але починати навчання треба було негайно, – згадує директорка Зоряна Женчур-Курій. – На той час не було ні вчителів, ні учнів. Усе, що мала, це написана на папері концепція школи. Якби знала, в яке приміщення школи потраплю, засумнівалася б, чи варто нею керувати”.
Однак до роботи таки довелося взятися. Співрозмовниця каже, що завдяки розголосу та допомоги небайдужих за один вечір вдалося набрати 12 першокласників! Загалом у перший рік навчання в школі було 49 учнів.Учителів “збирали” по цілому Львову. І оскільки Зоряна Мирославівна до того часу вже працювала педагогом в одній зі шкіл Брюховичів, довелося декого “переманювати”. Так, у вересні до неї перейшло аж п’ятеро учителів. Згодом охочих побільшало – і учнів, і вчителів.
“Перший рік був досить складний. Найгірше те, що їдальня була розташована на другому поверсі, а там, як я вже казала, не було світла. Доводилося з учительським колективом – а це були переважно жінки – самим носити з поверху на поверх холодильник із продуктами. Самі ж учителі організовували в класах прибирання, розставляли парти, – веде далі співрозмовниця. – Мусили з усім впоратися. Через малу наповненість у класах спочатку називали себе школою сімейного типу”.
Зараз, зі слів Зоряни Мирославівни, у школі навчається 405 учнів, з них 69 – першокласників. А загалом у “Лідері” цього року відкрили тільки два перші класи, в яких здобувають освіту 34 і 35 учнів.Уроки в школі починаються о дев’ятій ранку, додому діти мають можливість повертатися аж увечері – після 18.30. Досить великий тут учительський колектив – 59 педагогів, середній вік 35 – 50 років.
У школі працює чимало гуртків. Їхню роботу забезпечує здебільшого громадське об’єднання Центр родинного розвитку “Крилята”, створене завдяки батьківському та вчительському колективам. Серед гуртків є такі: адаптаційні заняття і підготовка до школи, малювання, ментальна арифметика, логіка, французька, німецька, англійська мови, а також гурток, де вчать грати на сопілці, танцювальний і спортивний гуртки. Деякі з них безкоштовні, за решту доводиться платити.
Сама назва “Лідер” виникла досить швидко, спонтанно, але виправдано. Зоряна Женчур-Курій пояснює: коли школа запрацювала, стало зрозуміло, що треба придумати щось таке, аби вирізняло їх з-поміж інших, робило конкурентоспроможною. “У цьому приміщенні раніше була російськомовна школа з власними традиціями. Тож треба було повністю змінити концепцію школи, аби всі знали, що ми – не вони. На той час поблизу нашої функціонували досить потужні школи, де вивчали німецьку, французьку мови. Ми ж обрали як іноземну англійську. “Лідером” назвали себе, бо прагнемо кожну дитину випустити зі стін школи саме такою”, – коментує вона.
Особлива школа – особливі учні
Сама директорка називає свою школу особливою, унікальною. Каже, що таких в Україні лише дві. Річ у тім, що в школі “Лідер” практикують різні форми навчання: окрім денної, відкрили вечірню школу та спеціальні класи. Цього року освіту в них здобувають 32 учні. Також до минулого року тут працювала автошкола.
“У нас мають змогу навчатися не лише діти, а й старше покоління. Тобто всі ті, що свого часу не здобули середню освіту. Після закінчення вечірньої школи або екстернату вони отримують атестат чи свідоцтво про базову середню освіту, – каже вона. – Також у нас є індивідуальне навчання. Наприклад, цього року в спеціальних класах навчаються діти з вадами слуху і з ДЦП”.
Зоряна Мирославівна розповідає, що у вечірній школі зараз навчаються 15-, 18-, навіть 37-річні. На екстернаті найстаршому учневі виповнилося 42 роки. Проходять навчання цього року у школі й двоє учасників АТО. Зараз ці хлопці повернулися зі сходу. Згодом, отримавши атестат про середню освіту, вони хочуть вступити до Академії сухопутних військ.
Та все ж, попри різні форми навчання, основою школи “Лідер” є звичне денне навчання. Оскільки заклад існує не так давно, найстарший клас у школі дев’ятий. Зараз у ньому навчається лише 18 учнів, але директор дуже сподівається, що всі ці діти продовжать навчання в 10-ому та 11-ому класах їхньої школи. Звісно, багато що залежить від держави, від відділів освіти, а саме, чи виділять на таку невелику кількість учнів кошти. Бо, як відомо, що менше учнів, то дорожче навчання.Англійську учні школи “Лідер” вивчають з першого класу. А з п’ятого мають можливість обирати – вчити німецьку чи польську. Наприклад, цього року думки батьків розділилися – один перший клас вивчав одну мову, другий – другу. Що стосується наступного року навчання, майбутні п’ятикласники вже визначилися, що вчитиму польську.
У школи “Лідер” свої особливості, наприклад, тут ще жодного разу не було врочистих лінійок ні з нагоди першого, ні з нагоди останнього дзвінка, а також самих дзвінків, які сповіщають про закінчення і початок уроку.
“Школу я закінчила давно, але пригадую, що найгірші моменти мого шкільного життя були пов’язані саме з лінійками, з годинними стояннями на них. Можу запевнити, що за більш ніж вісім років у нашій школі ще жодного разу не було лінійок! 1 вересня виглядає в нас по-іншому: спочатку всі йдемо на невеличкий молебень до церкви, аби почати новий навчальний рік із Богом, а потім розходимося по класах на уроки. Також у нас немає дзвінків на урок і на перерву. За три хвилини до початку уроку – лише попереджувальний дзвінок. Він потрібен, аби діти приготувалися до навчального процесу. Усі вже до цього звикли, головне діти навчилися керувати своїм часом, – пояснює директорка. – Також у наших учнів є велика перерва, яка триває 35 хвилин. За цей час вони можуть відпочити і з новими силами повернутися до навчання. Користуватися мобільними телефонами під час уроків у школі заборонено: діти їх кладуть у спеціальні коробки”.Якихось дощок пошани чи довгих друкованих текстів на стіннівках у цій школі також не знайдеш. Стіни переважно кольорові, пофарбовані здебільшого в червоний колір – так би мовити, лідерський.
НУШ – не нові проблеми, а нові можливості
Для школи “Лідер” Нова українська школа не є чимось новим. Елементи нової системи освіти – НУШ, зі слів директорки освітнього закладу, тут застосовують уже давно. І не лише серед учнів початкової школи.
“Ми вже вісім років щось вигадуємо, придумуємо. А все для того, аби заохотити дітей до навчання, стати конкурентами для решти шкіл. Наприклад, уже кілька років поспіль проводимо пленерні уроки на вулиці. Просто зараз все це досить 
непогано фінансують, – запевняє співрозмовниця. – Мабуть, найбільша проблема НУШ – це те, що до змін не готові деякі вчителі і батьки. Чого не скажеш про дітей: вони готові до всього! Тепер головне для вчителя вміти зацікавити учнів навчанням. Діти хочуть нових знань, цікавої інформації, тож учителеві треба навчитися правильно, швидко і дозовано її подавати. Загалом вважаю, що зміни потрібні нам усім. На жаль, деякі вчителі, та ї самі батьки, не готові змінюватися. Вони хочуть жити так, як жили багато років, і пристосовуватися до нових умов не мають наміру. А життя не стоїть на місці”.
непогано фінансують, – запевняє співрозмовниця. – Мабуть, найбільша проблема НУШ – це те, що до змін не готові деякі вчителі і батьки. Чого не скажеш про дітей: вони готові до всього! Тепер головне для вчителя вміти зацікавити учнів навчанням. Діти хочуть нових знань, цікавої інформації, тож учителеві треба навчитися правильно, швидко і дозовано її подавати. Загалом вважаю, що зміни потрібні нам усім. На жаль, деякі вчителі, та ї самі батьки, не готові змінюватися. Вони хочуть жити так, як жили багато років, і пристосовуватися до нових умов не мають наміру. А життя не стоїть на місці”.Загалом для роботи за новою системою освіти школа “Лідер” забезпечена усім необхідним: у класах є комп’ютери, телевізори, відповідні меблі, цеглинки конструктора “Лего”, коробки з великою кількістю дрібніших лего-деталей, а ще килимки, мікроскопи, глобуси, підручники, зошити з друкованою основою, муляжі фруктів, геометричні фігури, пісочні годинники, віяла з буквами і цифрами тощо. Усе це першокласники використовують ледь не щодня.
Перші серед проектантів
Аби школа виглядала так, як тепер, директорці й усьому вчительському колективу довелося попрацювати чимало. Як і вісім років тому, цей навчальний заклад є успішним щодо написання проектів. Для цього, власне, й була створена спеціальна команда з 11 осіб. Щороку школа виграє по два-три громадські проекти, завдяки яким уже вдалося відремонтувати значну частину навчального приміщення. Загалом програла тільки один проект, і то через те, що просто не вистачило голосів, адже наповненість у школі на той час не була такою великою.
“Щоб надати школі, на той час руїні, більш-менш нормального вигляду, довелося добряче попрацювати. Я розуміла, що просто так нам гроші ніхто не дасть, особливо коли в школі навчається лише 49 учнів. Тож ми почали писати проекти. Перший успішно стартував у 2012 році. В той час ми обладнали санвузли, поміняли деякі вікна, перекрили дах, який протікав. За усі роки відремонтували в школі коридори, класні приміщення, спортивний зал, майже усюди поміняли підлогу, частково закупили нові парти, в решті парт поміняли тільки стільниці, поладнали водогін”, – зазначила Зоряна Мирославівна.Але, крім міських і обласних проектів, у яких бере активну участь школа “Лідер”, над проектами працюють і самі батьки. Завдяки їм вже вдалося купити облицювальну 
плитку для їдальні та обідньої зали. Керівництво школи сподівається, що до початку нового навчального року запрацює нова мобільна їдальня, у якій будуть м’які диванчики та крісла.
плитку для їдальні та обідньої зали. Керівництво школи сподівається, що до початку нового навчального року запрацює нова мобільна їдальня, у якій будуть м’які диванчики та крісла.Два проекти-переможці є в школі й цього року. Отож, у навчальному закладі за майже 500 тисяч гривень зроблять капітальний ремонт лабораторії для хімії, фізики та біології, ще на 400 тисяч гривень закуплять для неї необхідне обладнання.
Зараз, зі слів директорки, їхня найбільша проблема – сходові майданчики, каналізація та опалення. Вони у жахливому стані: Сходи потріскані, із батарей тече... Проте, все це у перспективі, бо, як завжди, потрібні чималі кошти.
Найцікавіше про школу “Лідер”
* Школа почала функціонувати з 2010 року.* Повна назва – Середня загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів “Лідер” з різними формами навчання.
* Школа розташована на вул. Некрасова, 59.
* Директор школи – Женчур-Курій Зоряна Мирославівна.
* Колір школи – червоний (це колір лідерів).
* День народження школи усі святкують наприкінці травня.
* Навчальний заклад працює як школа повного дня – з 9.00 до 18.30.
* Зараз у школі навчається 405 учнів, з них 69 – першокласників.
* У перший рік в школі навчалося лише 12 першокласників.
* Дітей навчають 59 педагогів.
* Окрім денної форми навчання, в школі функціонують вечірні та спеціальні класи. У них здобувають знання 32 учні.
* До минулого року в школі була автосправа.
* За вісім років існування школи тут не було жодної лінійки ні на перший, ні на останній дзвінок.
* У школі немає дзвінків. За три хвилини до уроку лунає попереджувальний дзвінок, аби діти приготувалися і налаштувалися на навчальний процес.
* Перед уроком усі діти кладуть свої мобільні телефони у спеціальні коробки. Користуватися під час уроків ними не можна.
* Окрім англійської мови, діти вивчають німецьку або польську – на вибір.
* Для школи “Лідер” програма НУШ – не нова. За таким принципом діти навчаються в ній давно.
* Для НУШ закупили необхідні меблі, комп’ютери, прилади, килимки, мікроскопи, глобуси, підручники, зошити з друкованою основою, муляжі фруктів, геометричні фігури, пісочні годинники, віяла з буквами і цифрами. Є два мультиборди.
* У школи немає дошки пошани. В холі – лише червона дошка, де крейдою вміщена уся інформація.
* В школі чимало гуртків – як безкоштовних, так і платних: малювання, ментальна арифметика, логіка, французька, німецька, англійська мови, гра на сопілці, танцювальний, спортивний гуртки та інші.
* У школі є фахівці з написання проектів. Щороку вони виграють по два-три проекти.
* Проекти для школи пишуть і батьки.
* Завдяки проектам-переможцям став можливий капітальний ремонт лабораторії для хімії, фізики та біології, закупівля для неї обладнання, а також ремонт кухні та їдальні.
* У перспективі ремонт сходових майданчиків, каналізації та системи опалення.
* При школі влітку працює табір “Lviv Kids”. Та цього року через ремонти він буде лише прогулянковий.
Діти про школу
Остап, сім років: “У цій школі я вчуся, щоб стати лідером. Найбільше мені подобається робити лепбуки. Їх ми робимо разом з учителькою: вклеюємо такі кишеньки, гарно їх оформляємо і кладемо туди різні цікаві математичні або інші завдання. Взагалі я люблю усі предмети. Дуже шкода, що скоро настануть канікули… Я б іще вчився”.
Аня, сім років: “Я вмію гарно писати, тому мій улюблений предмет – письмо. До школи ходити хочу, а ось вставати зранку не дуже. Та то нічого – скоро канікули, висплюся. Моя учителька дуже добра. Ніколи на нас не кричить, лише бавиться, вчить писати і рахувати”.
Лук’ян, сім років: “Мені дуже подобається конструктор “Лего”. Завдяки йому я навчився не лише рахувати, а й складати відрізки, різні геометричні фігури, відгадувати загадки. А ще я можу скласти з “Лего” танк, пістолет, грати на ньому, як на піаніно. Про те, що скоро канікули, знаю. Трохи з того радію, а трохи сумую. Сумую, що так довго не бачитиму вчительку і друзів”.
Софія, шість років: “На канікули йти не хочу. Краще вчитися. Добре, що хоч на море і в Карпати поїду, а то взагалі було б сумно. У нас дуже дружній клас, хоч інколи ми б’ємося”.
Ірина Павлік, класний керівник 1-А класу:
– Своїх учнів я називаю “мої лідерчата”. Вони такі чудові, розумні! Наші щоденні ранкові зустрічі, як і всі уроки, минають дуже цікаво. Часто практикуємо музичний супровід. Я сама маю музичну освіту, тож вирішила скористатися цим у початковій освіті: Граю дітям на фортепіано на різних предметах – і математиці, і на мистецтві, і на українській мові. Тобто намагаюся подавати інформацію римовано, тоді діти її краще запам’ятовують. Наприклад, завдяки музиці та співам досить легко вивчати приклади, правила, табличку множення. Читати ми також починали з пісень.
Цього навчального року вчилися у школі не лише учні, а учителі. Мені часто доводиться сідати з дітьми на килимок, щось вигадувати, придумувати цікаві історії. Оскільки парти у нас невеликі, творчі заняття чи проекти проводимо на підлозі. Діти стелять килимки і виконують завдання – щось клеять, скріплюють. Дуже люблять робити лепбуки. Такими учнівськими презентаційними роботами закінчуємо кожен тиждень.
У нашому житті завжди є недоліки і переваги. Так і в школі. Звісно, переваг набагато більше. Вважаю, що завдяки програмі НУШ учні більше хочуть іти до школи, адже все побудоване так, щоб їм було в ній цікаво та весело. Понад те, інколи діти переймаються тим, що занедужали, так і кажуть: “Краще б ми хворіли під час канікул”. Щодо недоліків, то це малі шкільні приміщення. Дітей у нас багато, а місця мало. Також могла б бути кращою матеріальна база – доводиться самій багато що шукати, роздруковувати.
Дуже допомагають нам батьки, розуміють, що треба для навчального процесу, долучаються до вирішення організаційних питань. Без цього ніяк!
Ірина Гарматій, класний керівник 1-Б класу:
– Учитися дітям тепер дуже подобається. Всі уроки у нашому класі проходять у вигляді гри. Часто працюємо в групах – по двоє-троє дітей, по півкласу. Це розвантажує і робить навчальний процес ще цікавішим.
Звичайний день першокласника у школі “Лідер” виглядає приблизно так: о дев’ятій ранку всі збираються на ранкову зустріч, під час якої іноді співаємо, іноді розмовляємо на різні теми або ж обговорюємо якусь конкретну тему, показуємо пантоміму, граємо в театр. Таким чином заряджаємося енергією. А відтак переходимо до уроків. Вони у нас не звичні, а тематичні, інтегровані. На них ми рахуємо, читаємо, досліджуємо щось, розмальовуємо, складаємо цеглинки. Також часто проводимо уроки поза класом – на вулиці, в парку, ходимо у театри, музеї.
На кінець першого навчального року дитина вже багато що знає. Але в першому класі оцінювання як такого ще не має, лише вербальне: молодець, дякую, прекрасно, чудово. Підсумкове оцінювання робитимемо аж наприкінці другого класу. Зараз наші першачки ще маленькі, ми лише бавимося.
І ще: у нашому класі дуже цікаві парти – одномісні конусні, тому їх можна складати по-різному – квіточкою, овалом, рядами, віялами… Зручно, що вони легенькі, тож кожен учень може пересунутися, куди забажає. Маємо й відпочинкову зону. Там діти мають змогу грати в доміно, математичне лото, малювати, витинати. Дуже люблять мої учні книги, їх у нашому класі багато. А ще працювати з конструктором “Лего”. Що тільки з тими цеглинками ми не робимо!
Цього року наш клас забезпечили всім: є телевізор, принтер, сканер, ксерокс – три в одному, ноутбук, мікроскоп, математичні, буквені віяла, лічильні палички, сигнальні картки. Також маємо куточок природи і куточок настрою.
Галина Щирба, мама учениці 1-Б класу школи “Лідер”:
– Моя донька до школи “Лідер” ходить з великою охотою. Каже, що в ній дуже цікаво, весело. Особливо до вподоби їй цеглинки “Лего”. З одного боку виглядає так, що на уроках діти бавляться, а з другого – розумієш, що саме так вони здобувають знання. Так би мовити, навчаються бавлячись. І якщо це все подобається моїй доньці, то це не може не подобатися мені! Моя дитина вже знає алфавіт, розрізняє голосні та приголосні звуки, вміє читати, робити морфологічний розбір слова, трохи знає таблицю множення, назви країн та їхні столиці.
Школою я задоволена, як і програмою НУШ. Так, на початку навчального року було моторошно, переживала, бо до кінця не розуміла, як відбуватиметься навчання, як буде організований увесь навчальний процес. Але тепер, коли побачила результат, зрозуміла, що воно того варте: діти веселі й розумні. Звісно, зараз, на кінець навчального року, всі уже трохи втомлені, та все одно кажуть, що щасливі.
Ми, батьки, в житті школи, де навчаються наші діти, беремо досить активну участь. Наша допомога полягає в організації екскурсій, майстер-класів, усього, що пов’язане із самою школою (оформлення класу, закупівля необхідних речей). Робимо все, щоб нашим дітям було весело та комфортно у школі.
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно увійти
