Гусін виїхав на кільцевій трек траси і на одному з віражів не впорався з керуванням. Не приходячи до тями, Андрій помер на місці.

Вихованець львівського футболу Андрій Гусін, розпочав свою футбольну кар’єру в 1991 році на позиції нападника у складі кам’янка-бузьких “Карпат”, згодом перейшов у “Газовик” з Комарного де був помічений функціонерами львівських “Карпат”. 

Дебютував у вищій лізі 6 вересня 1992 року. Того сезону львівська команда дійшла до фіналу Кубку України, де програла київському “Динамо”. Вже у наступному сезоні футболіста запросили до столичного клубу. 

Андрій Гусін на початку кар’єри грав у нападі і забивав досить регулярно. Але конкуренція у найсильнішому клубі України була серйозною, тому гравець два роки виступав тільки “Динамо-2”. Але з поверненням в команду Валерія Лобановського Андрій повернувся в основу колективу, щоправда вже не нападником, а опорним півзахисником. Саме на цій позиції футболіст здобував титули у складі киян і успішно грав за збірну України, де першу гру провів ще 2 червня 1993 року в Загребі з Хорватією (поразка 1:3).

У збірній Андрій Гусін найбільше запам’ятався своїм “слаломним” проходом у матчі проти збірної Греції в Афінах у 2005 році, який завершився єдиним голом у ворота господарів – 0:1. Цей гол фактично вивів збірну на чемпіонат світу 2006 року. За досягнення високих спортивних результатів на мундіалі 2006-го в Німеччині, де Андрій провів усі п’ять матчів, він був нагороджений орденом “За мужність” III ступеня.

Завершував ігрову кар’єру Гусін в Росії у складі самарських “Крильєв Совєтов” і раменського “Сатурну”, де виступав уже як граючий тренер. Поступово Андрій став повноцінним тренером. Спершу асистентом Бердяєва у російському “Анжі”. У грудні 2010 року призначений старшим тренером “Динамо-2” (Київ). Влітку 2013-го був звільнений з цієї посади після того, як команда ледь не вилетіла з Першої ліги. У липні 2013 року увійшов у штаб російського клубу “Крилья Совєтов”, а 8 серпня перейшов до “Анжі”.

Був одруженим, мав трьох дітей. Нагадаємо, нещодавно пішли з життя “динамівці” Валентин Белькевич та Андрій Баль.