56-річний екс-футболіст “Динамо” та збірної СРСР помер на футбольному полі під час розминки перед тренуванням матчу ветеранів, який по суботах грають на київському стадіоні імені Банникова. 

Як розповів багаторічний партнер Баля Володимир Безсонов, ніяких зіткнень не було: “Белькевич просто дав пас і впав, так би мовити, помер на моїх руках”. Попередній діагноз – зупинка серця. Як і у випадку з Белькевичем, медики припускають, що в чоловіка обірвався тромб.

Андрій Баль народився 16 лютого 1958 року в селищі Розділ (Львівська область). Він почав грати у ДЮСШ Нового Роздолу, з 1971 року – у Львівському спорт­інтернаті, 1975 року розпочав виступи в дублюючому складі команди львівських “Карпат”, а вже за два роки, у 1977, – в основному складі головної команди Львівщини. Баль допоміг команді повернутися до вищого дивізіону чемпіонату СРСР за результатами сезону 1979 року.

З 1981 року він – гравець київського “Динамо”; у складі команди чотири рази вигравав золоті медалі першості СРСР і стільки ж разів Кубок країни, переможець розіграшу Кубку Кубків УЄФА 1986 року. У 1991 році Баль переїхав до Ізраїлю, де протягом одного сезону грав за “Маккабі” (Тель-Авів), а згодом – за клуб “Бней-Єгуда”, у складі якого 1993 року завершив ігрову кар’єру.

Викликався до збірних команд СРСР різних вікових категорій. В останні роки Андрій Баль працював у структурі футбольного клубу “Динамо” – спершу асистентом тренера, потім тренером-селекціонером, а останнім часом помічником спортивного директора. У період з 6 по 17 жовтня 2012 року виконував обов’язки головного тренера збірної України.