Читайте також: Ілюзія нового вибору. Замість програм реформування країни партії знову підсувають нам “красиву обгортку”

Щодо бюлетенів, то під №1 у них буде Радикальна партія Ляшка, №5 – “Народний фронт”, №12 – “Свобода”, №15 – “Самопоміч”, №22 – “Блок Петра Порошенка”, №25 – “Сильна Україна”, №26 – “Батьківщина”, №27 – “Громадянська позиція”. 

Звичайно, це лише порядкові номери в бюлетенях. Усе на свої місця розставить голосування. Зазначимо, що думки експертів у розміщенні назв політичних об’єднань у бюлетені завжди розходилися: хтось казав, що номери не впливають на результати, а дехто переконував, що позиція “вище за опонентів” чинить якийсь психологічний вплив. 

Та нині можна сказати впевнено одне: відтепер партії зможуть ставити свої номери на білбордах і обігравати їх у своїй політичній агітації.

Уже також відомо, як виглядатиме сам бюлетень. “Текст виборчого бюлетеня друкується державною мовою на одному аркуші (розміром 200 на 600 міліметрів) кольору слонової кістки лише з одного боку з використанням спеціальних видимих і невидимих захисних фарб, які змінюють свої фізичні характеристики під дією ультрафіолетового й інфрачервоного опромінювання, графічних захисних елементів, а також із написанням номера виборчої дільниці захисною фарбою”, – повідомили в прес-службі ЦВК.

Окрім того, виборчі бюлетені для голосування на позачергових виборах для кожної звичайної і закордонної виборчої дільниці будуть виготовлені в кількості, що на 0,5 відсотка перевищує число виборців за даними Держреєстру виборців станом на 26 вересня.

Зазначимо, що бюлетені для кандидатів-мажоритарників матимуть інший колір, і довжина їх відрізнятиметься по округах (це залежить від кількості зареєстрованих кандидатів). До завтра ЦВК має затвердити форму, колір та зміст і цих бюлетенів.

Станом на 28 вересня в одномандатних округах уже було зареєстровано 2 493 кандидатів у народні депутати України: висунутих шляхом самовисування – 1 378, партіями – 1 115. Засідання ЦВК зазвичай відбуваються ввечері, тож учора кількість зареєстрованих кандидатів-мажоритарників мала би змінитись. Однак на момент здачі номера в друк ця інформація ще не була оприлюднена.

А поки у ЦВК виконують технічну роботу, соціологи й далі вивчають електоральні настрої українців. Чим ближче до виборів, тим гарячішою є боротьба за рейтинги.

Цікаво, що минулого тижня були оприлюдненні результати опитування, проведеного Київським міжнародним інститутом соціології (КМІС) спільно з фондом “Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва”, які продемонстрували проходження в парламент трьох партій – “Блоку Петра Порошенка”, Радикальної партії Ляшка та “Батьківщини”. Та вже учора, 29 вересня, соціологи оприлюднили результати того ж опитування, але після розрахунків за методикою врахування думки респондентів, які чітко визначилися не тільки щодо участі у волевиявленні, а й у тому, якій політичній силі віддати свій голос.

І тепер, станом на кінець вересня, до парламенту можуть пройти шість партій. Серед тих, хто визначився зі своїм вибором, 39,5 відсотка респондентів проголосували би за “Блок Петра Порошенка”, 10,4 відсотка – за Радикальну партію Ляшка, 7,8 відсотка – за “Батьківщину” Тимошенко, 6,9 відсотка – за “Громадянську позицію” Гриценка, 5,8 відсотка – за партію “Народний фронт” Яценюка – Турчинова і 5,2 відсотка – за партію “Сильна Україна” Тігіпка.

Це соціологічне дослід­ження проводили з 12 по 21 вересня, й охопило воно 2035 респондентів, які проживають у 110 населених пунктах усіх регіонів України (крім Луганської області та Криму). “У період опитування в Луганській області точилися інтенсивні бої, тому відповідно була збільшена квота Донецької області, яка за багатьма показниками мало відрізняється від населення Луганської”, – зазначають соціологи.

Вони також зазначають: якби парламентські вибори відбулися в передостанню неділю вересня, а ті, хто не визначився, за кого голосувати, як звичайно, не прийшли б на вибори, участь у голосуванні взяли б до 47 відсотків виборців. Нині готовність іти на вибори висловлюють 65 відсотків опитаних, але третина з них ще не визначилася, за кого голосувати. 

Найбільше висловили готовність взяти участь у голосуванні в Західному (88 відсотків) і Центральному (76 відсотків) регіонах. Істотно менше готові прийти на вибори у Південному (57 відсотків) і Східному (59 відсотків) регіонах. У Донбасі погодилися брати участь у виборах тільки 23,5 відсотка жителів.