“Головне – дотримання букви закону! Не потрібно пікетом тиснути на суд”

Петро Каблак, голова Апеляційного суду Львівської області, – про причини пікетування суду та дотримання закону

Із липня під стінами Апеляційного суду Львівської області лежать шини та триває пікет. Його активісти кажуть, що вони проти суддівського свавілля та незаконного утримання в СІЗО Романа Куриласа. 

фото: архів (Андрій Польовий)
Мовляв, справа сфабрикована. Судді ж у відповідь наголошують, що дотримуються букви закону і про жодне свавілля не може бути й мови! Про це “Львівська Пошта” говорить із головою Апеляційного суду Львівської області Петром Каблаком. Співрозмовник певен: пікетами тиснути на суд неможливо. “Головне – дотримуватися букви закону!”, – акцентує Петро Каблак. 
Відголос  так званої Ночі Гніву (у лютому 2014-го у Львові понищили райвідділи, приміщення  прокуратури та СБУ області, а також Франківський районний суд Львова) дається взнаки й досі. Зокрема конвойні справи судді Франківського суду слухають не у районному суді на вул. Генерала Чупринки, 69, а в приміщенні Апеляційного суду Львівської області, що на площі Соборній, 7. 
– “Гори” із шин в Україні почали рости, коли розпочався Майдан. Столиця вже без шин, а у Львові під Апеляційним судом області ще з липня наклали шин та розвісили плакати про  суддівське свавілля. Скажіть, будь ласка, з чим пов’язаний пікет, який не додає іміджу суду? 
–Ясна річ, що це іміджу суду не додає… На цій ділянці вулиці звузився пішохідний простір – пікетувальники зайняли чималу частину тротуару.  Спочатку вони брали дозвіл на пікетування по четвергах – власне у цей день тижня Франківський райсуд слухав кримінальну справу, в якій п’ятеро підсудних, один із яких Роман Курилас, якого й обстоюють пікетувальники. 
Запитаєте, чому справа Франківського райсуду, а пікетують Апеляційний? Зараз всі конвойні справи Франківського суду слухають у приміщені Апеляційного суду Львівської області. Районний суд зараз не має можливості розгляду справ, бо його приміщення горіло під час Ночі Гніву у лютому 2014-го. 
Етапування  підсудних у цей райсуд здійснює військовий конвой військової частини 3002. Згідно з листом командира військової частини 3002 (про обмеження конвойних днів для Франківського райсуду), підрозділи військової частини задіяні в АТО, тому зменшено кількість сил і засобів для конвоювання підсудних, які перебувають під вартою та рахуються за Франківським райсудом, у приміщення Апеляційного суду Львівської області.  Відтак виділили для Франківського суду лиш один день у тиждень – четвер. 
Ми маємо можливість надавати райсуду приміщення частіше, але для цього немає конвою. Можливо, б тоді розгляд справи був швидшим… А так її розглядали лише раз у тиждень. Тому у  четвер, коли мало бути засідання, активісти й брали дозвіл на пікетування суду. 
– За таким дозволом вони до вас зверталися? 
– Ні. Але такий дозвіл взяти нині дуже просто. Потрібно лише зробити заявку у міськраду, за якою адресою планується та чи інша акція. Якщо вони зробили таке повідомлення, а міськрада, у свою чергу, не звернулася до адміністративного суду про заборону, то вважається, що це погоджено. Отож, у нинішніх умовах це дуже  демократично… 
– Якщо б вони не повідомили? 
– Якщо б не повідомили, то вони б там були незаконно, а це вже порушення громадського порядку…
– Тобто, вони перебувають під стінами суду законно?
– Нам вони не показують жодних документів. До них міліціонер підходить, вони йому щось показують і він йде… 
– Розкажіть, будь ласка, детальніше, через що ж з’явилися шини під стінами суду?
– Франківський районний суд м. Львова розглядає кримінальну справу, в якій є п’ятеро підсудних. Мова про злочин, який вчинила група осіб: сьогодні троє людей у СІЗО, ще двоє – на підписці про невиїзд. Підсудним інкримінують  шахрайство з квартирою у місті Львові, вчинене групою осіб, зокрема за участю працівника міліції, викрадення та позбавлення волі чоловіка, який мешкав у цій квартирі.  
– Хто розслідував цю кримінальну справу і чи вина підозрюваних доведена слідством?
– Оскільки справа перебуває у суді, то слідство вважає, що є достатньо доказів скоєння злочину. Справу розслідувала прокуратура м. Львова, зокрема старший слідчий Р. Басюк. Загалом справ щодо шахрайств з квартирами у Львові є немало, і це одна з них. 
– На вашу думку, чому саме громадська організація “Ідея нації” взялася за цю справу? Дійсно, справ зі шахрайствами щороку є чимало. Можливо, щось не так у діях слідчого та суддів, якщо люди вийшли з пікетом?
– Слідчий прокуратури справу завершив, а тепер її розглядає суд. Зокрема справа у провадженні судді Франківського районного суду Львова Віри Дячишин.  Це суддя з багаторічним досвідом роботи. 
– Є інформація, що начебто Романа Куриласа незаконно утримують у СІЗО...
– Йому обрали запобіжний захід тримання під вартою. Він передбачений законом, тому говорити, що чоловік незаконно перебуває у СІЗО немає підстав.  
– На вашу думку, у цій справі буква закону дотримана цілком?
– Так. Я суддівського свавілля, як кажуть пікетувальники, тут не бачу жодного. Дійсно, справа слухається тривалий час – з квітня 2013-го. Багато було судових засідань, багато перенесених слухань…
– Чому?
– На кожне відкладене засідання була та чи інша причина. Скажімо, то на судове засідання не прийшов потерпілий, то адвокат, то ще не всі свідки були опитані, то суддя була зайнята в іншій справі тощо.  Ясна річ, що суспільство, і мене як голову суду, турбує, що надто вже довго слухається справа… 
Зараз суддя у відпустці, але невдовзі вона вийде на роботу. За цей час Франківський районний суд мав зробити ремонт і облаштувати конвойний зал.  І в їхнє приміщення підсудних вже етапуватиме  міліцейський конвой (він має можливість возити частіше).  Сподіваюся, що до середини вересня розгляд справи буде завершено. 
– Скажіть, будь ласка, а пікет під судом – це не тиск на суддів, зокрема на вас?
– Щодо мене, то не вбачаю і не відчуваю тиску… А щодо пікету, то це форма громадського вияву. Суддя, у свою чергу, має прийняти об’єктивне та законне рішення, бо він за нього відповідає. За незаконне відповідатиме в інших інстанціях – є Вища рада юстиції, Вища кваліфікаційна комісія. Вони можуть дати догану, поставити питання про звільнення з роботи. 
– Можливо, пікет під стінами Апеляційного суду Львівської області – тиск на суддю Дячишин?
– У певній мірі… 
– У квітні цього року в інтерв’ю “Пошті” ви зазначали, що на вас складно тиснути. Так є і зараз?
– Так, усе в силі. Тиснути неможливо! Я виключно за дотримання букви закону!
– Знаю, що перша середа кожного місяця (з 09.00 до 12.00) є вашим прийомним днем громадян. Зрештою, ви казали, що “і в будь-який день приймаєте всіх громадян, які хочуть до вас потрапити на прийом”. Прошу сказати, а чи приходили до вас на прийом пікетувальники, які зараз під стінами суду?
– Ні, не приходили.
– Можливо, вас не поінформували…
– Ні, ні, такого не може бути. 
– У кожній справі є сторона задоволена рішенням суду, і навпаки – незадоволена. На вашу думку, яким буде подальший перебіг цієї справи?
– Дійсно, рішенням суду одні задоволені, інші – ні… На мою думку, до середини вересня суддя завершить розгляд цієї справи і винесе рішення. А у випадку, якщо хтось буде не задоволений рішенням суду, то за законом може подавати апеляцію.
Розмовляла Ірина Цицак
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.4269 / 1.61MB / SQL:{query_count}