Із липня під стінами Апеляційного суду Львівської області лежать шини та триває пікет. Його активісти кажуть, що вони проти суддівського свавілля та незаконного утримання в СІЗО Романа Куриласа.
Відголос так званої Ночі Гніву (у лютому 2014-го у Львові понищили райвідділи, приміщення прокуратури та СБУ області, а також Франківський районний суд Львова) дається взнаки й досі. Зокрема конвойні справи судді Франківського суду слухають не у районному суді на вул. Генерала Чупринки, 69, а в приміщенні Апеляційного суду Львівської області, що на площі Соборній, 7.
– “Гори” із шин в Україні почали рости, коли розпочався Майдан. Столиця вже без шин, а у Львові під Апеляційним судом області ще з липня наклали шин та розвісили плакати про суддівське свавілля. Скажіть, будь ласка, з чим пов’язаний пікет, який не додає іміджу суду?
–Ясна річ, що це іміджу суду не додає… На цій ділянці вулиці звузився пішохідний простір – пікетувальники зайняли чималу частину тротуару. Спочатку вони брали дозвіл на пікетування по четвергах – власне у цей день тижня Франківський райсуд слухав кримінальну справу, в якій п’ятеро підсудних, один із яких Роман Курилас, якого й обстоюють пікетувальники.
Запитаєте, чому справа Франківського райсуду, а пікетують Апеляційний? Зараз всі конвойні справи Франківського суду слухають у приміщені Апеляційного суду Львівської області. Районний суд зараз не має можливості розгляду справ, бо його приміщення горіло під час Ночі Гніву у лютому 2014-го.
Етапування підсудних у цей райсуд здійснює військовий конвой військової частини 3002. Згідно з листом командира військової частини 3002 (про обмеження конвойних днів для Франківського райсуду), підрозділи військової частини задіяні в АТО, тому зменшено кількість сил і засобів для конвоювання підсудних, які перебувають під вартою та рахуються за Франківським райсудом, у приміщення Апеляційного суду Львівської області. Відтак виділили для Франківського суду лиш один день у тиждень – четвер.
Ми маємо можливість надавати райсуду приміщення частіше, але для цього немає конвою. Можливо, б тоді розгляд справи був швидшим… А так її розглядали лише раз у тиждень. Тому у четвер, коли мало бути засідання, активісти й брали дозвіл на пікетування суду.
– За таким дозволом вони до вас зверталися?
– Ні. Але такий дозвіл взяти нині дуже просто. Потрібно лише зробити заявку у міськраду, за якою адресою планується та чи інша акція. Якщо вони зробили таке повідомлення, а міськрада, у свою чергу, не звернулася до адміністративного суду про заборону, то вважається, що це погоджено. Отож, у нинішніх умовах це дуже демократично…
– Якщо б вони не повідомили?
– Якщо б не повідомили, то вони б там були незаконно, а це вже порушення громадського порядку…
– Тобто, вони перебувають під стінами суду законно?
– Нам вони не показують жодних документів. До них міліціонер підходить, вони йому щось показують і він йде…
– Розкажіть, будь ласка, детальніше, через що ж з’явилися шини під стінами суду?
– Франківський районний суд м. Львова розглядає кримінальну справу, в якій є п’ятеро підсудних. Мова про злочин, який вчинила група осіб: сьогодні троє людей у СІЗО, ще двоє – на підписці про невиїзд. Підсудним інкримінують шахрайство з квартирою у місті Львові, вчинене групою осіб, зокрема за участю працівника міліції, викрадення та позбавлення волі чоловіка, який мешкав у цій квартирі.
– Хто розслідував цю кримінальну справу і чи вина підозрюваних доведена слідством?
– Оскільки справа перебуває у суді, то слідство вважає, що є достатньо доказів скоєння злочину. Справу розслідувала прокуратура м. Львова, зокрема старший слідчий Р. Басюк. Загалом справ щодо шахрайств з квартирами у Львові є немало, і це одна з них.
– На вашу думку, чому саме громадська організація “Ідея нації” взялася за цю справу? Дійсно, справ зі шахрайствами щороку є чимало. Можливо, щось не так у діях слідчого та суддів, якщо люди вийшли з пікетом?
– Слідчий прокуратури справу завершив, а тепер її розглядає суд. Зокрема справа у провадженні судді Франківського районного суду Львова Віри Дячишин. Це суддя з багаторічним досвідом роботи.
– Є інформація, що начебто Романа Куриласа незаконно утримують у СІЗО...
– Йому обрали запобіжний захід тримання під вартою. Він передбачений законом, тому говорити, що чоловік незаконно перебуває у СІЗО немає підстав.
– На вашу думку, у цій справі буква закону дотримана цілком?
– Так. Я суддівського свавілля, як кажуть пікетувальники, тут не бачу жодного. Дійсно, справа слухається тривалий час – з квітня 2013-го. Багато було судових засідань, багато перенесених слухань…
– Чому?
– На кожне відкладене засідання була та чи інша причина. Скажімо, то на судове засідання не прийшов потерпілий, то адвокат, то ще не всі свідки були опитані, то суддя була зайнята в іншій справі тощо. Ясна річ, що суспільство, і мене як голову суду, турбує, що надто вже довго слухається справа…
Зараз суддя у відпустці, але невдовзі вона вийде на роботу. За цей час Франківський районний суд мав зробити ремонт і облаштувати конвойний зал. І в їхнє приміщення підсудних вже етапуватиме міліцейський конвой (він має можливість возити частіше). Сподіваюся, що до середини вересня розгляд справи буде завершено.
– Скажіть, будь ласка, а пікет під судом – це не тиск на суддів, зокрема на вас?
– Щодо мене, то не вбачаю і не відчуваю тиску… А щодо пікету, то це форма громадського вияву. Суддя, у свою чергу, має прийняти об’єктивне та законне рішення, бо він за нього відповідає. За незаконне відповідатиме в інших інстанціях – є Вища рада юстиції, Вища кваліфікаційна комісія. Вони можуть дати догану, поставити питання про звільнення з роботи.
– Можливо, пікет під стінами Апеляційного суду Львівської області – тиск на суддю Дячишин?
– У певній мірі…
– У квітні цього року в інтерв’ю “Пошті” ви зазначали, що на вас складно тиснути. Так є і зараз? – Так, усе в силі. Тиснути неможливо! Я виключно за дотримання букви закону!
– Знаю, що перша середа кожного місяця (з 09.00 до 12.00) є вашим прийомним днем громадян. Зрештою, ви казали, що “і в будь-який день приймаєте всіх громадян, які хочуть до вас потрапити на прийом”. Прошу сказати, а чи приходили до вас на прийом пікетувальники, які зараз під стінами суду?
– Ні, не приходили.
– Можливо, вас не поінформували…
– Ні, ні, такого не може бути.
– У кожній справі є сторона задоволена рішенням суду, і навпаки – незадоволена. На вашу думку, яким буде подальший перебіг цієї справи?
– Дійсно, рішенням суду одні задоволені, інші – ні… На мою думку, до середини вересня суддя завершить розгляд цієї справи і винесе рішення. А у випадку, якщо хтось буде не задоволений рішенням суду, то за законом може подавати апеляцію.
Розмовляла Ірина Цицак