Міжнародне агентство з вивчення раку (МАВР) назвало сім видів продуктів, які сприяють утворенню злоякісних пухлин. До цього списку увійшли не якісь екзотичні, заморські продукти, а ті, що з’являються на наших столах якщо не щодня, то доволі часто.

Кухонна сіль

Надлишок звичайної кухонної солі підвищує ризик виникнення раку органів шлунково-кишкового тракту. Денна норма солі – 6-8 грамів. Якщо використовувати її більше, то вона вже не йде на користь організму. Порушується водно-сольовий баланс, збільшується навантаження на нирки, через що вони вже набагато гірше відфільт­ровують токсини. Є люди, які люблять завжди досолювати їжу, пересолювати її, часто вживати солені продукти. Це не добре, бо призводить до накопичення в організмі хлору, який сам є канцерогеном.

Хрумка смажена скоринка

Смажене м’ясо з рум’я­ною хрусткою шкірочкою у поєднанні з апетитним жиром, що стікає з нього, любить багато людей. Це ж смакота...  Але, як не прикро, ця смакота затаїла в собі небезпеку. Тому найкраще проковтнути слинку, яка виникла при вигляді, скажімо, засмаженого курчати, зняти з нього апетитну шкірочку і викинути її. Робіть це не жалкуючи, бо саме в цій шкірочці  утворюється один із найнебезпечніших харчових канцерогенів – акриламід (це токсична речовина, яка  використовується у виробництві, наприклад, пластмас). Чимало людей із метою економії (продукти суттєво подорожчали) для смаження використовують олію по кілька разів. Скажімо, смажили пампушки чи пиріжки, й олію, що залишилася, не виливають, а використовують її й наступного разу. І вони не знають, що наступного разу подають до столу не смачну їжу, а страву з порцією отрути. Що довше використовується жир, то більша концентрація отрути у страві. І стосується це не тільки м’яса, а й пампушок, чебуреків, картоплі фрі тощо. У будь-якому маслі (і рослинному, і тваринному) при тривалому нагріванні і повторному використанні утворюються  канцерогенні речовини. Тому для смаження варто використовувати олію тільки раз.

Всюдисущий глютамат

Глютамат натрію – один із найпопулярніший підсилювачів смаку і товарного вигляду продуктів. Саме завдяки йому копчена грудинка має ніжно-рожевий колір, а розчинна лапша має смак курки чи грибів. Він входить до складу багатьох приправ, які надають їм приємного смаку. Глютамат натрію не заборонений, використовують його легально, але при цьому належить до числа умовних канцерогенів. Тобто, при інших факторах ризику онкології може спровокувати розвиток хвороби. Або погіршити її перебіг, якщо біда не обійшла боком.

Майонез? Лише домашній!

На жаль, до цього небезпечного списку увійшла й наша улюблена заправка до салатів, соусів тощо. Але проблема криється не в самому рецепті французького соусу (всього-на-всього треба збити яйця, гірчицю, лимонний сік, оливкову олію), а в тому, що при його промисловому виробництві використовують так звані транс-ізомери жирних кислот (ТІСЖ). Утім, треба сказати, що знайти їх можна не лише в майонезі, а у всіх продуктах, які приготовані на маргарині чи кулінарному жирі (чипси, сухарики, печиво тощо). Читаючи етикетку, ви не знайдете в ній напису транс-жири, бо вони ховаються під іншими назвами гідровані або гідрогенізовані.

Здобні булочки й апетитні тортики

Якщо відмовитися від них, можна і зайві кілограми скинути, і здоров’я загалом поправити. Про транс-жири ми вже сказали, адже торт, у якому їх нема, знайти не так просто. Але є ще одна неприємність – швидкі вуглеводи (їх найбільше у здобі, білому хлібі, рафінованому цукрі). Виявляється, вони, окрім того, що осідають на талії, ще й порушують процес травлення і обміну речовин. І якщо постійно зловживати ними, то вони можуть спровокувати навіть рак товстої кишки.

Смачні копченості

Є така супернеприємна речовина – поліціклічний вуглерод бензопірен. Це хімічний канцероген. А виявити його можна запросто в копченому м’ясі, рибі. Він утворюється під час процесу копчення, особливо, якщо продукт перетримати в коптилці. У невеликих дозах він не такий токсичний, але має здатність накопичуватися. Тому навіть найсмачніші копченості варто їсти потрохи і не частіше, ніж раз на два тижні.

Звичайний арахіс

Важко повірити, що джерелом могутнього природного канцерогену може бути звичайний арахіс! Але це так. Мікроскопічний грибок Aspergillus flaws, який є у ґрунті, виділяє афлатоксин. Це один із найсильніших природних канцерогенів. Ізраїльські вчені з університету Хайфи довели: достатньо всього 10 мг цього токсину, щоб викликати рак печінки у здорової дорослої миші. Також вони довели, що цей канцероген найлегше всмоктує звичайний арахіс. Тому ці горіхи варто купувати лише в тих місцях, де можна бути впевненими, що продукт пройшов перевірку на безпечність.

Борис Білинський,
лікар-онколог, професор, доктор медичних наук:

– Не можна стовідсотково стверджувати, що коли людина не буде їсти цих продуктів, то вона не захворіє на рак. Адже у виникненні онкологічних захворювань важливу роль відіграють різні фактори: гени, стреси тощо. І доля, врешті-решт. Нині достовірно відомо, що рак легень найчастіше виникає в людей, які багато курять. Це доведено. А рак шийки матки – у жінок, які мали багато статевих партнерів. Продукти, про які йдеться, лише збільшують вірогідність виникнення онкологічних захворювань, а не викликають їх. У всьому має бути розумний підхід і відчуття міри. Безумовно, в жирах, які не один раз піддавалися термічній обробці, нічого корисного нема. Тому краще харчуватися натуральною їжею, готувати страви з овочів і фруктів, які вирощені на гної, а не на хімії. І віддавати перевагу українській кухні, бо вона нам близька, ми до неї звикли. Коли мене запитують, що краще дати дитині – яблуко, банан чи ківі, однозначно відповідаю – яблуко. Бо це наш фрукт, який організмом засвоюється найкраще. Тепер все частіше у приготуванні їжі повертаються до рецептів, якими користувалися наші бабусі. І це правильно. Вони не мали під руками харчових добавок, але завжди в запасі були кріп, петрушка, селера, любисток тощо. А які борщі в них виходили! Їхній досвід, кулінарні рецепти, підхід до приготування страв варто взяти на озброєння нинішнім молодим господиням.