Правильний перегляд стереофільмів без стресу для очей та мозку

Сьогодні фільми у форматі 3D стають щораз популярнішими, багато хто каже, що за ними майбутнє. Однак експерти застерігають: перегляд стереофільмів – це стрес для очей та мозку. Тому треба пам’ятати про деякі правила безпеки.

Передусім дошкільнята наразі можуть обійтися без стереофільмів. Також не варто захоплюватися такими фільмами людям, що мають проблеми з вегетосудинною дистонією чи вестибулярним апаратом.

Слід бути обачним і тим, у кого порушений бінокулярний зір (це коли мозок не може одночасно обробляти картинки, які бачать праве і ліве око). Зазвичай це проблема тих, у кого в дитинстві була косо­окість. До речі, британські вчені довели, що таких людей не так уже й мало – близько 12%. Водночас у повсякденному житті вони можуть і не помічати цієї проблеми  – мозок підлаштовується і намагається її компенсувати.

При вираженій короткозорості або далекозорості (менше -3 або більше +3) буває складно користуватися стереоокулярами замість або разом із звичайними. Це призводить до перенапруження очних м’язів і дискомфорту. Тому якщо без 3D життя втрачає зміст, то ходити в кіно краще не в окулярах, а в контактних лінзах. Обов’язково слід звернути увагу на стан та якість позичених окулярів. Вони мають бути цілими, адже через будь-яку тріщину зображення спотворюється, спричиняючи перенапруження очей. Дискомфорт можуть викликати і окуляри не за розміром. Добре, якщо кінотеатр видає окуляри трьох видів: дитячі, жіночі та чоловічі. Але найчастіше глядачам пропонують одну усереднену модель.

Найкраще ходити в кіно зі своїми окулярами від якісного виробника. Цей ринок починає розвиватися, сьогодні вже є навіть спеціальні моделі, які можна легко одягнути поверх окулярів із діоптріями. Бажано, щоб фільм у форматі 3D був не дуже довгим. У 1960-х роках, коли стереофільми тільки з’явилися, навіть встановили норматив – не більше 1,5 години. Звичайно, сучасне цифрове зображення досконаліше, але в нього з’явилися й нові недоліки: наприклад, ефект мерехтіння картинки. Скажімо, тригодинний “Аватар”, на думку експертів, менше б травмував очі, якби його показували з перервою.

Місце потрібно вибирати посередині залу, адже стереозображення гірше сприймається з бічних і розташованих близько до екрана місць. А найголовніше правило – дослухатися до власного організму. Якщо після 15 хвилин перегляду відчуваєте дискомфорт, то краще вийдіть, аби по завершенні сеансу не було стану, близького до похмілля.