Призначення року

У вересні головним лікарем Львівської обласної клінічної лікарні призначили Михайла Гичку, який до цього обіймав посаду головного лікаря Львівського обласного діагностичного центру. Обласна лікарня, в якій працює багато висококласних спеціалістів, в останні роки зажила сумної слави через занедбану матеріально-технічну базу. Тепер є сподівання, що справи підуть на краще. Михайло Гичка на попередній роботі довів, що є хорошим менеджером. В обласній лікарні він пообіцяв позитивні зміни вже через рік.

Акція року

7 – 11 червня  у Львові відбувалися Дні медицини під гаслом “Здоров’я нації – багатство держави”. У медичних містечках обстежилися та отримали консультації майже 6 тисяч львів’ян, у 4% відвідувачів захворювання виявили вперше. Найпопулярніші обстеження: вимірювання тиску (2,6 тис. осіб), тест на визначення рівня цукру в крові (783 особи), консультації терапевта, сімейного лікаря, педіатра, окуліста (703 особи), флюорографія (299 осіб). “Така акція у Львові відбувалася вдруге, але в Україні нам нема аналогів. Основна мета – продіагностувати львів’ян та надати фахову консультацію щодо стану здоров’я. Хворобу краще та дешевше застерегти, ніж потім лікувати”, – каже начальник управління охорони здоров’я Львівської міськради Володимир Зуб.

Хірурги року

Хірурги Львівської обласної клінічної лікарні провели унікальну операцію з видалення селезінки, що важила понад три кілограми. Уперше в хірургічне відділення пацієнтка Ж. прийшла не на операцію. Рідні привели її для того, аби лікарі трохи полегшили стан хворої, бо вважали, що вона вже неоперабельна. Селезінка жінки збільшилася настільки, що притиснула інші органи черевної порожнини. Її треба було негайно видаляти, але за операцію не бралися ні у Львові, ні в центрі у Києві, де спеціалізуються на видаленні селезінки. Ризик був досить великий. Капсула, в якій знаходиться селезінка, була дуже розтягнута і при найменшому дотику до неї могла тріснути. Тоді кровотечі не минути. Гарантії, що операція мине успішно і, головне, що хвора її витримає, не давав ніхто. Проте хірурги ризикнули провести  операцію, бо це був єдиний спосіб полегшити життя жінки. “Ми бралися за цю операцію з певним острахом, тому що безпосередньо не займаємося видаленням селезінки.  Але оскільки оперувати жінку ніхто не наважувався, ми ризикнули”, – розповідає президент Асоціації судинних хірургів України, професор Ігор Кобза. Операційна бригада була комбінована, до неї увійшли і судинні хірурги, і хірурги першої хірургії, які частіше оперують органи черевної порожнини. Операція тривала близько двох годин. Ризиків під час операції виникало дуже багато, але хірурги впоралися. Стан пацієнтки після операції доволі швидко нормалізувався. Нині вона почувається добре, працює й будує життєві плани, хоча ще зовсім недавно, як кажуть лікарі, прощалася з життям.

Реконструкція року

Поліклініку у Винниках після трирічного відновлення та реконструкції просто не впізнати. Вона стала не лише більшою, зручнішою, а й європейського рівня.  На її  реконструкцію з міського бюджету виділено
4,7 млн грн. За ці кошти проведено укріплення фундаментів, замінено дерев’яні  міжповерхові перекриття, надбудовано третій та мансардний поверхи, влаштовано шатровий дах, встановлено енергозберігаючі вікна, склопластикові двері тощо. А головне, тепер жителям Винників не потрібно їхати за додатковим обстеженням до Львова: якісну медичну допомогу вони зможуть отримати на місці. Поліклініка обслуговує 14,2 тис. винниківчан, зокрема 2,9 тис. дітей. Після реконструкції поліклініка може прийняти в 1,5 раза більше відвідувачів.

Благодійність року

Благодійний фонд “Розвиток України” Рината Ахметова придбав для Львівського регіонального онкоцентру новий 24-зрізовий  комп’ютерний томограф, вартістю 6,5 млн грн. Завдяки йому на повну потужність запрацював інший потужний апарат – лінійний прискорювач, який у лікарні встановили ще у серпні 2009 року і який не міг працювати без комп’ютерного томографа. Тепер медики мають можливість робити точну діагностику та планування процесу опромінення, щоб опромінювати лише пухлину, й не зачіпати інші тканини та критичні органи. Й похибки при такому плануванні фактично не буває.

Операція року

Хірурги Львівської обласної лікарні ОХМАТДИТ провели унікальну операцію немовляті, яке народилося з рідкісною важкою вадою тазових органів.  У новонародженої дівчинки, як розповів завідувач хірургічного відділення Роман Стеник,  був відсутній сечовий міхур, не було піхви, були проблеми з прямою кишкою і роз’єднані лонні кістки. “Ми поставили собі за мету соціально адаптувати цю дитину, аби вона могла  перебувати серед інших діток, ходити до школи”, – сказав Роман Cтеник. Досі таких операцій у Львові не робили, але дитину треба було рятувати. Уперше маленька потрапила на операційний стіл, коли їй було всього кілька днів. Вдруге її взяли на надскладну операцію в 11 місяців. Львівським хірургам допомагав проводити  операцію професор  з Вроцлавського медичного центру. Спільно вони зробили, здається, неймовірне: з’єднали лонні кістки за рахунок роз’єднання тазового кільця ззаду, заново сформували сечовий міхур, а пряму кишку, яку під час першої операції вивели на живіт, поставили на місце.
Дівчинка ніби народилася вдруге, хоча в майбутньому її чекає ще одна, а може, кілька операцій. Але найскладніша вже позаду. 

Диво року

Мешканець Турки Вадим заготовляв дрова циркулярною пилою, коли його покликав сусід. Чоловік повернувся на оклик, мить і кисть правої руки лежала на землі. На щастя, районна лікарня поряд з будинком. Лікарі Турківської районної лікарні діяли дуже професійно: ввели знеболювальне, стабілізували стан пацієнта, охолодили кисть і в спеціальному контейнері відправили її разом з Вадимом до Львова, в хірургічне відділення 8-ї міської клінічної лікарні.
Хірурги Леонід Петрів та Орест Чемерис чекали Вадима, і щойно він приїхав, відразу взяли його на операційний стіл. Операція тривала шість годин. Вона вимагала ювелірної точності, адже доводилося зшивати судини, нерви, сухожилля, запустити кровообіг, зафіксувати кістки. Але вже через кілька днів  рука Вадима знову стала життєздатною.
Завідувач хірургічного відділення Андрій Цвих розповів, що таких операцій щорічно вони проводять до 15-ти, і 14 з них успішні. Але успіх залежить не стільки від хірургів, як від того, наскільки швидко доставили хворого, як заподіяно травму, від стану здоров’я пацієнта і його можливості купити всі необхідні ліки тощо. Адже на Львівщині, як і на всій Західній Україні, немає програми реплантації. Усе, що роблять хірурги, роблять на ентузіазмі: самі купують інструменти, оптичні прилади, нитки. У нас, на жаль, навіть не планують впроваджувати програму реплантації, хоч везуть до Львова покалічених людей з усіх західних областей.