Апетитних гірок "смугастиків" у Львові стає дедалі більше. Щодня фури привозять нові партії кавунів та динь, але прямують здебільшого не на базари,  до магазинів, супермаркетів, а на окраїни міста, де обабіч вулиць, дуже часто навіть навпроти заправок, розгортається жвава торгівля. Дивлячись на соковиту м'якоть кавуна чи дині, далеко не кожен може втриматися, аби не скуштувати.

 Апетитні ще не значить корисні

- А варто би почекати, - каже головний дієтолог Львівщини Зоряна Завада. -   Сезон кавунів - кінець серпня - вересень. Ось тоді їх можна їсти досхочу. А до тих, що з'явилися раніше, треба ставитися обережно, як до ранніх овочів. І в жодному випадку не давати їх дітям. Та й купувати ці плоди на стихійних ринках, біля пожвавлених трас категорично не можна, бо вони, особливо розрізані, поглинають відпрацьовані автомобільні гази, випари бензину, важкі метали.

Обабіч доріг жваві торговці продають не лише кавуни та дині, а й персики, абрикоси, помідори, виноград. Іншими словами, овочі та фрукти, які мають значно тоншу шкірочку, ніж кавуни та дині. Чого більше в таких фруктах - вітамінів та поживних речовин чи нітратів та важких металів, ніхто не знає. І найприкріше, що люди таку продукцію купують.

Як повідомив "Пошті" головний ветеринарний інспектор
м. Львова Володимир Горчин, контролюючі органи (працівники ветеринарної служби, санепідемстанції, управління у справах захисту прав споживачів тощо. - "Пошта") перевіряють лише ту продукцію, якою торгують на ринках, магазинах, супермаркетах. Іншими словами, у спеціально визначених для торгівлі  місцях. Для продажу баштанних у Львові визначили 30 таких місць. Вони є у всіх районах, окрім Галицького. Перевірка кавунів і динь у дозволених місцях торгівлі показала, що вміст нітратів у них у межах норми. А якої якості товар на стихійних ринках,  ніхто достеменно не знає, бо цю продукцію не перевіряють.

- Особисто я ранніх кавунів не їм і вам не раджу, - порадив на завершення розмови Володимир  Горчин. - Краще дочекатися кінця серпня-вересня.

Донедавна вважалося, що баштанні дозрівають  на початку серпня, й до Львова їх завозять наприкінці місяця. Однак тепер терміни дещо змістилися, і не тільки завдяки глобальному потеплінню. Як розповіли овочівники, нині фермери широко використовують мульчуючі матеріали, які зігрівають не лише рослини, а й сам ґрунт. Баштанні вирощують під плівковим покриттям, агроволокном, тож кавуни достигають швидше. Проте деякі недобросовісні фермери, щоб іще пришвидшити процес дозрівання, щедро удобрюють ґрунт азотними добривами, на які кавуни та дині реагують дуже добре. Вони ростуть, немов на дріжджах, мають гарний апетитний вигляд, але замість користі, на яку так розраховують покупці, можуть завдати шкоди. Отруїтися нітратним кавуном, надто дітям, дуже просто.

Сергій Федоренко, спеціаліст з інфекційних хвороб головного управління охорони здоров'я, повідомив "Пошті", що до лікарень з отруєннями кавунами щороку потрапляють діти, особливо швидко реагують на неякісні баштанні маленькі пацієнти, яким всього сповнився рік. Однак, на думку лікаря, отруїтися можна не лише нітратним кавуном, а й цілком нормальним, якщо неправильно його зберігати. Кавун, принесений додому, обов'язково треба добре помити. Розрізаний "смугастик" у холодильнику може зберігатися не довше доби і окремо від інших продуктів. Дітям можна давати його лише невеличкими шматочками.

Купуємо кота у мішку

Який товар пропонують нам господарі баштанових полів? Про це можуть сказати відповідні документи. Адже перш, ніж продавати, власник має отримати ліцензію на право торгівлі в певному місці (їх видають у райадміністраціях і сільських радах) і сертифікат якості товару. Останній документ повинен мати кожен реалізатор й показати його покупцеві на першу ж вимогу. Але це так мало би бути. Насправді ж, коли попросиш продавця на стихійному ринку показати сертифікат якості, він радше зробить з покупця дурня, який вимагає невідомо що, або просто нахамить. А поскаржитися нікому. Здебільшого власники товару, який реалізують на стихійних ринках, як повідомили "Пошті" представники контролюючих органів, не мають ліцензії на право торгівлі, зате мають... надійне прикриття. Тому почуваються аж надто вільно. Можуть нахамити, навіть пригрозити контролерам, якщо ті намагаються пройти у "їхні володіння".

У Львові стихійній торгівлі нібито оголосили "війну". Вона на словах триває вже не перший рік, але стосується хіба що сільських бабусь, що привезли овочі та фрукти у сумках. На тих, хто привозить до нас товар фурами, вона не поширюється. Про це свідчать гори баштанних, які вже виросли обабіч львівських доріг. Під солодкий товар готують все нові й нові місця. І їх не одиниці, а десятки. Це бачать усі мешканці та гості Львова, крім, здається, працівників міліції та податкової, які зобов'язані такої торгівлі не допустити.

Мешканці Львівщини, як в цілому й України, не можуть похвалитися добрим здоров'ям. А воно відсотків на 80 залежить від того, що ми кладемо до рота собі та своїм  дітям. Тому кожен, кому не байдуже здоров'я, мусить сам стежити за тим, які продукти і де він купує для сім'ї.

Як розпізнати нітратний кавун?

1. Коли постукати по "смугастику", видається, що б'єте по спущеному м'ячу.

2. Якщо в кавуна надто товста шкірка, дітям не можна ним ласувати.

3. Перш ніж дати скибочку кавуна дитині (для важкого отруєння малюкові достатньо 40-50 мг нітратів), розкришіть м'якоть у склянці води. Якщо вода стане рожевою або червоною, десерт їсти заборонено. Якщо "смугастик" дозрів без сторонньої допомоги, вода просто помутніє.

4. Якщо під час стискання кавун не тріщить, а на вигляд достиглий, значить йому "допомогли" дозріти.

5. Коли кавун розрізати й він блистить, мов глянцевий, користі від нього небагато. Безпечний кавун має виблискувати цукровими крупинками, так, ніби на м'якоть щойно впали сніжинки.

6. Товсті жовті волокна, бліда м'якоть, пустоти також є ознакою того, що зі смугастою ягодою не все гаразд.