Клінічні дослідження дають можливість хворим  лікуватися за світовими стандартами

Жоден новий лікарський засіб не з’явиться на ринку, не про­йшовши клінічних досліджень. І хоч клінічні дослідження в Україні – явище не нове, проте досі сприймається серед широкого загалу неоднозначно. Побутує багато міфів-упереджень.

Скажімо, що ризики від участі у програмі надто високі, що пацієнти виступають піддослідними кроликами тощо. Однак, як твердять медики, ці міфи не мають під собою реальної основи. Статистика свідчить, що ризики під час клінічних досліджень у десять разів нижчі, ніж при стандартному лікуванні. І загальна частка учасників усіх клінічних досліджень – менше одного відсотка. Українські клінічні центри проводять у 30 разів менше таких досліджень, ніж у США, Канаді, країнах Європи. Навіть серед країн Східної Європи Україна посідає нижні позиції. Значні процедурні затягування з відкриття програми, недосконалість митного законодавства не сприяють зацікавленості фармацевтичних компаній у проведенні таких програм в Україні.

Утім, нині клінічні випробування для багатьох хворих – це майже єдина можливість пройти обстеження на сучасному обладнанні та отримати безкоштовне вартісне інноваційне лікування. Адже пацієнти, які беруть участь у клінічних випробуваннях, перебувають під постійним суворим контролем фахівців: їх обстежують на найсучаснішій апаратурі, за їхнім станом здоров’я стежать найкращі фахівці, вони мають можливість спробувати нові дорогі ліки тощо. Особливо це актуально для онкохворих, кількість яких, на жаль, стрімко зростає. “Сьогодні на обліку в Львівському державному регіональному онкоцентрі тільки із Львівської області перебуває майже 50 тис. громадян, –  розповів головний лікар центру Ігор Ковальчук. – В Україні, як і у світі, спостерігається зростання кількості хворих на 3-4% за рік. Щороку ми проводимо близько 8 тисяч оперативних втручань. Однак дуже важливим у нашій роботі є вчасне виявлення захворювання на ранніх стадіях. Мамограф у кожній райлікарні – сьогодні необхідна умова ефективної онкології. На жаль, до нас поступають хворі із пізніми стадіями розвитку хвороби. Для них клінічні випробування – це останній шанс, це можливість продовжити життя, покращити його якість. Це можливість лікуватися за найвищими стандартами світової медицини. Для  лікарів – можливість узяти участь у загальносвітовому медичному процесі. Для нашої  установи – можливість додаткового залучення позабюджетних коштів для лікування пацієнтів. На протипухлинну терапію цього року із державного бюджету виділено 4 млн грн. Через програми клінічних досліджень вдалося залучити ще 14 млн грн”.

У світі за останні 20 років клінічні дослідження стали комплексною індустрією. До 1990 року більш ніж 80% усіх клінічних досліджень проводилася в академічних науково-медичних центрах, нині ж абсолютна їх більшість проводиться на базі медичних установ. В Україні не проводяться дослідження першої та другої фаз, метою яких є визначення безпечності і та ефективності лікарських засобів. Україна бере участь тільки у багатоцентрових дослідженнях третьої фази, які дають можливість залучити значну кількість пацієнтів з певною проблемою.

“Клінічні випробування третьої фази є необхідною передумовою виведення на ринок нового препарату, – зазначив Ярослав Шпарик, завідувач відділу хіміотерапії. – Клінічне випробування – це систематичне вивчення дії лікарського препарату на людину. Його мета – виявити або підтвердити вплив на організм і виявити побічні реакції на досліджуваний препарат. У зв’язку з цим клінічні випробування – найістотніша складова розробки лікарського засобу. На базі онкоцентру вже близько 900 пацієнтів узяли участь у таких програмах. За останні десять років – 80-90 проектів із залученням 1-2, а іноді до 20 хворих. За цей рік ми маємо близько 10 нових проектів”.

На Заході хворим на пізніх стадіях лікарі рекомендують шукати програму клінічних досліджень, бо це можливість отримати ретельніше спостереження, ніж за звичайного лікування. В наших умовах це насамперед безкоштовний  доступ до найновішого лікування за світовими стандартами.

Найперше пацієнт отримує всю інформацію про вигоди та ризики для себе і вже тоді приймає рішення. Він може у будь-який момент вийти з програми, не пояснюючи причин.

Нам вдалося поспілкуватися з багатьма пацієнтами, які брали участь у клінічних випробуваннях. Ось що вони розповіли. 

П. Марія, медик: “Я сама стала ініціатором участі у програмі, активно її добивалася. Розуміла, що це перш за все для моєї користі. За програмою пройшла 11 курсів дуже дорогої хіміотерапії. Надзвичайно вдячна всім, хто причетний до покращення мого здоров’я. У мене багато планів, я живу майбутнім, не думаю про гробівець”.

П. Надія: “12 років після першого лікування. 4 роки у програмі. Щиро вдячна за те, що недавно змогла бути на весіллі внучки. Я танцювала! А вже не могла рухати руками і ногами. Внучка дуже тішилася, вона дуже за мене переживає, а я пережила найдивовижніші, найщасливіші миті”.

П. Галина: “Життя – це велике роздоріжжя, це завжди вибір. Особливо, коли випадає таке випробування, як онкологія. Важливо не здаватися, боротися до останку, хапатися за кожну можливість. Мій вибір стати учасником програми дався нелегко. Багато паперів, багато інформації, багато побічних дій. Але це мій шанс,  і я свій вибір зробила. Я живу, тішуся дітьми, відчула новий смак життя”.

Ольга Хворостовська