Хірурги Львівської обласної клінічної лікарні провели унікальну операцію з видалення селезінки, що важила понад три кілограми

Для початку скажемо, що в нормі селезінка дорослої людини має важити всього150-200 г. У пацієнтки вже після того, як її звільнили від крові, вона перевищувала норму в 15 разів.

У перше хірургічне відділення лікарні пацієнтка Ж. прийшла не на операцію. Рідні привели її для того, аби лікарі трохи полегшили її стан, бо вважали, що вона вже неоперабельна. У жінки було важке захворювання крові, з яким вона боролася довгі роки. Воно добряче підточувало здоров’я й призводило до поступового збільшення селезінки.

Правду у народі кажуть: біда ніколи не ходить одна, а тягне за собою іншу. До недуги, яка суттєво ускладнювала життя жінки, додалися ще й трагедії, що посипалися на неї одна за одною –  через невеликий проміжок часу в родині один за одним, як розповіли медики, померли близькі люди. Їхня смерть остаточно підірвала здоров’я жінки, й вона в останні два роки просто махнула на себе рукою.

У хірургічне відділення хвора не прийшла сама, бо не могла самостійно пересуватися, її привезла донька. Селезінка на той час збільшилася вже настільки, що притиснула інші органи черевної порожнини. Цей орган треба було видаляти, але за операцію не бралися ні у Львові, ні в центрі у столиці, де спеціалізуються на видаленні селезінки. Чому? Може, тому, що ризик був досить великий. Селезінка, як пояснили хірурги – кровотворний орган і коли він збільшений у 15 разів, то капсула (іншими словами, сумка, в якій знаходиться селезінка) дуже розтягнута і при найменшому дотику може тріснути. Кровотечі не минути. Гарантії, що операція мине успішно і, головне, що хвора її витримає, не давав ніхто. А може, тому, що пацієнтка була вже немолода, до того ж виснажена і хворобами, і самим життям. Іншими словами, її негласно передчасно вже списали.

Хірурги загальної і судинної хірургії Львівської обласної клінічної лікарні зібралися на консиліум, на який запросили і гематологів, в яких обстежувалася та лікувалася пацієнтка. Після обговорення всіх деталей спільно дійшли висновку: хворий орган слід видалити. Цю операцію за бажанням пацієнтки вирішили зробити у Львівській обласній клінічній лікарні.

Це був єдиний спосіб поліпшити якість життя жінки. Селезінка – дуже важливий кровотворний та імунний орган. Але без неї людина може жити, а її функції, в разі видалення, візьмуть на себе інші органи.

– Пацієнтку скерували до нас, у судинну хірургію, щоб у разі виникнення кровотечі можна було швидко її зупинити, – розповів “Пошті” президент Асоціації судинних хірургів України, професор Ігор Кобза. – Ми бралися за цю операцію з певним острахом, тому що безпосередньо не займаємося видаленням селезінки. Це не є основна наша робота. Але оскільки оперувати жінку ніхто не наважувався, ми ризикнули.

Операційна бригада була комбінована, до неї увійшли і судинні хірурги, і хірурги першої хірургії, які частіше оперують органи черевної порожнини. А саме, уже згаданий вище професор Кобза, завідувач першого хірургічного відділення обласної лікарні Ярослав Зборівський, хірурги Юрій Міхель та Данило Федорів. Медики ретельно готувалися до цієї операції. Спершу до дрібниць вивчили дані комп’ютерної томографії з контрастуванням. Треба було знати, звідки живиться селезінка, щоб під час операції не забути жодної судини, бо інакше кровотеча могла б звести нанівець зусилля медиків.
Операція тривала близько двох годин. Хірурги, які тримають у руках скальпель не один рік, за роки роботи в операційній стикалися з різними несподіванками, але селезінку таких розмірів забирали вперше. Збільшений орган не лише притиснув всі органи, а й зрісся з деякими з них. Ризик, що селезінка трісне під руками хірургів, був надзвичайно великий і збільшувався з кожним зайвим рухом. Але львівські хірурги впоралися. Їхній ризик був виправданий.

– Стан пацієнтки після операції доволі швидко нормалізувався, – розповів “Пошті” хірург Юрій Міхель. – Її вже виписали додому, почувається задовільно. Жінка ніби заново повертається до життя, через три тижні після операції пішла на роботу.

Бригада лікарів, які оперували жінку (зліва направо): хірург Юрій Міхель, професор Ігор Кобза, завідувач І-го хірургічного відділення Ярослав Зборівський та хірург Данило Федорів