Шанс для медицини

Зіновій Гузар, начальник управління організації медичного забезпечення Євро-2012, міжнародної діяльності та євроінтеграції Міністерства охорони здоров’я України, про акценти, особливості підготовки міст до чемпіонату та потребу гелікоптерів

Зіновій Гузар, начальник управління організації медичного забезпечення Євро-2012, міжнародної діяльності та євроінтеграції Міністерства охорони здоров’я України, про акценти, особливості підготовки міст до чемпіонату та потребу гелікоптерів

Під час Євро-2012 в Україні, за різними прогнозами, перебуватиме від 1,5 до 3 мільйонів уболівальників, яких слід забезпечити вчасною і якісною медичною допомогою. “Будемо сподіватися, що під час цього масштабного міжнародного спортивного заходу все відбудеться спокійно і толерантно, як це було під час візиту Папи Римського в Україну та саміту президентів у Львові. При цьому обов’язок медиків та вимога УЄФА – бути готовими на сто відсотків, якщо, не дай Боже, щось станеться. Окрім прийняття нормативних актів, вимог УЄФА, проведення нарад-семінарів і конференцій для медиків, запозичення іноземного досвіду, потрібно організовувати якомога більше навчань у кожному місті, де відбуватимуться матчі (у Львові, Києві, Харкові та Донецьку).

Певен: Євро-2012 є унікальним шансом для української медицини наблизитися до європейських стандартів (зокрема, в частині надання екстреної медичної допомоги). Зрештою, нинішня кропітка робота в медичному та санітарно-епідемічному напрямах – це результат на перспективу. Адже чемпіонат закінчиться, а всі пункти швидкої і невідкладної допомоги, обладнані за останніми сучасними технічними досягненнями, функціонуватимуть для громадян та стануть прикладом для інших регіонів”, – зазначив “Пошті” Зіновій Гузар, начальник управління організації медичного забезпечення Євро-2012, міжнародної діяльності та євроінтеграції Міністерства охорони здоров’я України (нагадаємо, що свого часу пан Гузар був начальником управління охорони здоров’я Львівської міськради, потім заступником губернатора Луганської області – “Пошта”). У кожному з міст-господарів визначено базові багатопрофільні лікарні, в яких буде розміщено приймально-діагностичні лікувальні відділення з палатами, обладнаними за євростандартами. Зокрема, у Львові базовою буде 8-ма міська клінічна лікарня, а резервною – лікарня швидкої медичної допомоги. Також у місті Лева окремі палати підготують ще в онкодиспансері та кардіоцентрі.

Подбати про програми та… вбиральні

– Зіновію Тадейовичу, скажіть, будь ласка, у рамках підготовки українських медиків до Євро-2012, що вже зроблено і що на стадії вирішення?

– Передусім готовий фундамент – нормативна база. Так, урядовою постановою у 2009 р. затверджено Концепцію медичної безпеки під час Євро-2012, а наказом міністра Мінохоронздоров’я – Концепцію санітарно-епідеміологічного благополуччя. В обох документах чітко прописано фінансування робіт і терміни їх виконання. У випадку необхідності наші лікарі мають бути готові надати вболівальникам невідкладну меддопомогу. Скажімо, перше й елементарне питання, яке може виникнути, – проблема немитих рук... Так, у Польщі перевіряли стан громадських вбиралень, усвідомлюючи, що без відповідного санітарно-гігієнічного забезпечення жоден захід не відбудеться на належному рівні. А в Україні чомусь на такі речі мало звертають уваги, а потім шукаємо причини масових захворювань на кишкові інфекції, тоді як на автостанціях, залізничних вокзалах навіть великих міст туалети не відповідають санітарно-гігієнічним нормам. Треба акцентувати й на цьому… Загалом у кожному з чотирьох міст-господарів розроблено програму медичного забезпечення. Мова йде про надання меддопомоги vip-особам (футболістам, представникам ФІФА) та вболівальникам – від лікування застуди чи травми і до більш складних ситуацій, зокрема інфарктів. Згідно з програмою УЄФА, відпрацьовуємо й дії медиків у випадку бійки на стадіоні і до теракту. Медперсонал має бути готовий до надання допомоги на стадіоні, вивезення звідтіля хворих, госпіталізації у лікарні. Акцентую й на тому, що меддопомога громадянам України не має постраждати через гостей Євро-2012. Вона буде вчасною, фаховою та якісною. Процитую вимогу УЄФА: “Забезпечення меддопомоги vip-особам та вболівальникам не повинно знижувати рівень надання допомоги території, яка приймає”. Думаю, що медперсонал упорається. Водночас керівництво управління охорони здоров’я має завчасно попередити медиків, що через повну мобілізацію на час Євро-2012 відпусток у липні не буде...

Питання фінансів

– Медична підготовка до чемпіонату буде тільки за державні кошти чи і за рахунок місцевих бюджетів?

– Звісно, аби медики достойно підготувалися до чемпіонату, потрібні чималі кошти – на навчання, придбання карет “швидких”, ремонти, закупівлю обладнання для лікарень. Власне у постанові Кабміну передбачено перелік лікарень, де проведуть ремонти, яке мед­обладнання куплять. Держава взяла на себе забезпечення медобладнанням, а ремонти лікарень – це обов’язок міста-господаря та області. Зокрема, у Львові у 8-й міській клінічній лікарні, яка є базовою до Євро-2012, вже другий рік поспіль активно тривають ремонтні роботи. Молодці! Приємно, що є серйозний професійний підхід до цього питання головного лікаря 8-ї лікарні Василя Обаранця та розуміння й підтримка начальника управління охорони здоров’я Львівської міськради Володимира Зуба. Думаю, що закінчать ремонти своєчасно. У цьому медзакладі паралельно відбувається й зміна ідеології функцій лікарні. Кажу про структурні зміни у відділеннях…

І ще. У 2010 р. УЄФА поставило вимогу: кожне з чотирьох міст має бути забезпечене медичними гелікоптерами та майданчиками для їхнього прийому. Станом на перше півріччя 2010-го санітарні гелікоптери були тільки в МНС. Лише у Києві напрацювали документацію щодо згаданого майданчика.

– Прошу сказати, чи посильно все ж вирішити питання з ґвинтокрилами?

– Будь-яке питання можливо вирішити. Було б бажання та гроші... Потрібен і професійний підхід. Коштують медичні гелікоптери від кількох до кільканадцяти мільйонів. Ціна залежить від потужності, марки, рівня обладнання всередині. На мою думку, на урядовому рівні має бути прийнято рішення, які саме гелікоптери, скільки і з яким обладнанням купуємо. Кошти ж мають бути передбачені у держбюджеті.

– Автопарк карет “швидкої” в Україні потребує суттєвого оновлення. Чемпіонат із футболу – це шанс для Києва, Львова, Донецька та Харкова щодо придбання нових машин?

– Безумовно. На 2010 р. передбачено 360 млн грн на придбання машин швидкої допомоги для міст, що прийматимуть чемпіонат. Якщо виконаємо те, що передбачено в Концепції медичної безпеки, то питання з каретами “швидкої” у містах-господарях Євро-2012 мали б закрити. Окрім цього, також треба вирішити питання щодо поліпшення готовності надання невідкладної допомоги на трасах Львів – Київ, Київ – Донецьк. Скажімо, сталася автопригода з автобусом, у якому їхали вболівальники. Тут мова йде про нашу готовність швидкого доїзду до місця аварії та госпіталізації травмованих... Євро-2012 триватиме два тижні, але придбані машини “швидкої”, сучасне обладнання,  відремонтовані лікарні залишаться для мешканців міст.

Досвід міст 

– Безперечно, рекомендацій УЄФА та міжнародних вимог треба чітко дотримуватися. А чи медики з міст-господарів чемпіонату переймають досвід один  одного?

– Звісно, обмін досвідом конче потрібний. Уже проведено кілька виїзних нарад за участі начальників обласних та міських управлінь охорони здоров’я, головних лікарів. Один в одного є чого повчитися, бо є добрі напрацювання. Скажімо, хорошим прикладом є диспетчерська станція швидкої меддопомоги у Харкові. Там всі карети “швидкої” обладнані системою GPRS. На стадіоні в Донецьку медична служба налічує понад сотню осіб... У межах держави серед медиків уже сформована група небайдужих, зацікавлених та професійно зорієнтованих людей.

– Кадрове питання – до Євро-2012 відбиратимуть найкращих медиків? Чи не буде конкуренції між лікарями? Хто працюватиме волонтерами під час чемпіонату?

– Кадрове питання – це високопрофесійна підготовка медперсоналу. Насамперед потрібна інвентаризація сил і засобів, навчання персоналу, зокрема й мови. Волонтерами ж будуть студенти-медики. Вже нині кожен із ректорів вишів має подбати про навчання цих спудеїв. Ця підготовка має бути у двох напрямках: надання реанімаційної допомоги та вивчення мови. Але я б не звужував лише до англійської мови. Думаю, що найбільше вболівальників до нас приїдуть із Польщі та Росії. У західному регіоні немає проблем із польською мовою. Схід мав би над цим попрацювати. Усім медикам варто студіювати також німецьку та французьку мови... Щодо конкуренції, то наразі не готовий відповісти на це запитання. Водночас зазначу, що окремого фінансування за роботу під час Євро-2012 не буде передбачено.

– Як оцінюєте готовність медиків до Євро-2012? У якому з чотирьох міст ситуація є найкращою?

– Є різна специфіка міст. Так, Донецьк, як шахтарське місто, має більший досвід роботи в аварійних ситуаціях. Львів має практику роботи з іноземними туристами. У місті Лева на вищому рівні мовне питання – багато медиків знають польську мову. Також важливо, що Львів має досвід проведення візиту Папи Римського, саміту президентів. Місцеві медики з гідністю давали собі раду... Нині Харків доволі активно працює в контексті медичної підготовки до Євро-2012. Головну скрипку тут відіграли львів’яни – заступник мера Харкова з гуманітарних питань Ігор Шурма та головний лікар лікарні швидкої допомоги Богдан Федак, які професійно підійшли до цього питання. На жаль, у контексті медичної підготовки найбільше питань було щодо Києва – важко було знайти спільну мову з керівництвом міста. Думаю, що тепер ситуація зміниться.

 

коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.4255 / 1.65MB / SQL:{query_count}