Батьки маляти, яке померло за день до появи  на світ, вважають: саме лікарська помилка призвела до смерті дитини. Медики категорично з таким твердженням не погоджуються

Історія, яку  розповіла "Пошті" львів'янка Юліана Федоришин та її мати пані Оксана, повна розпачу, болю, сліз і образ.

Юліана з чоловіком  чекали первістка. Це була бажана дитина, і її появи на світ чекали з нетерпінням і ніжним трепетом не лише молоді батьки, а й дідусі та бабусі, рідня. УЗД  показало, що народиться хлопчик, тож щастю не було меж. Вагітність протікала без якихось особливих тривог. Коли минуло 20 тижнів, рідні почали шукати лікаря, який прийматиме пологи. Така практика у нас існує вже давно. І це не суперечить жодним законам - жінка може народжувати у тому пологовому будинку, в якому захоче, і в того лікаря, якому довіряє.

- Знайомі порадили звернутися до кандидата медичних наук Ореста Ошуркевича, котрий працює у Перинатальному центрі, - розповіла мати Юліани пані Оксана. - Дві сестри знайомої народжували у нього й пологи відбулися нормально. Тож я і порадила доньці довіритися йому.

- Лікар подивився мою обмінну карту, оглянув мене і сказав, що загрози на даний момент немає, - каже Юліана, - й призначив зустріч на 29 - 30 тижні вагітності. 16 вересня 2009 року зробив УЗД й дійшов висновку, що плід відповідає терміну, патологічних змін нема, кількість навколоплідних вод у нормі.

Жінка була щасливою, берегла себе, бо знала, що виношує найбільший скарб своєї  родини. Аби зайвий раз не їхати у громадському транспорті, уникати контакту з людьми, адже у Львові бушувала епідемія грипу, Юліана працювала вдома. Керівництво фірми, де працювала жінка, пішло їй назустріч. Наступний візит лікар призначив поближче до пологів, на 37му тижні вагітності. УЗД, за словами Юліани, засвідчило, що плід відповідає 35му тижню вагітності й навколоплідних вод поменшало.

- Це мене і стривожило, - каже Юліана. - Лікар вирішив провести того ж дня, 6 листопада, повторне УЗД, на яке запросив лікарясонографіста Надію Слічну. Надія Петрівна провела доплерометрію: артерій пуповини показники в межах норми. S/D - на межі нижньої границі норми. І на словах додала: "Процес затягувати не потрібно, за показниками все готово до пологів". Після цього лікар Ошуркевич оглянув мене на гінекологічному кріслі - шийка матки відкрилася на два пальці.

10 листопада, за  словами Юліани, лікар Надія Слічна у присутності лікаря Ореста Ошуркевича проводить повторне  УЗД і звертає увагу на зниження  показників S/D, порівняно з оглядом 6 листопада.

- Якщо 6 листопада ці показники були на межі нижньої границі норми, - каже Юліана, - і вони погіршилися, значить на момент огляду вони вже були нижчими від норми. До того ж було маловоддя. Лікар на словах додала: "Потрібно народжувати", а мені сказала: "Довірся Ошуркевичу". Я сліпо вірила лікарю. Мені пропонували проконсультуватися і в інших акушерів­гінекологів, але навіщо, коли мій лікар вів мене з 20го до 38 тижня вагітності, він найкраще знає мій стан.

Навіть після того, коли показники погіршилися, її, як твердить жінка, не поклали в лікарню, а відправили додому, рекомендували пити ліки, касторове масло і 13 листопада прийти з речами в лікарню. Контакт підтримували телефоном. У ніч на 11 листопада, каже Юліана, почалися легенькі перейми, які згодом минули. Вранці, повідомивши про це лікаря, жінка почула у відповідь - це нормальне явище, зустрінемося 13 листопада, як домовлялися.

Уранці 12 листопада  Юліана відчула, що дитинка якась неспокійна, сильно б'ється. Жінці дуже захотілося спати. Коли прокинулася, зрозуміла: щось не так, рухів не чути. Юліана відразу поїхала в Перинатальний центр, де її оглянув черговий лікар. Він не почув серцебиття й повідомив про це Орестові Ошуркевичу. Він відразу приїхав, але... Дитя вже було мертвим. І Юліану з цією трагічною звісткою відправили народжувати у пологовий будинок, що на вул. Мечникова, за місцем проживання.

- Я не можу зрозуміти, як мати, як жінка і просто як людина, - чому лікар, який вів доньку 18 тижнів, оглядав її, робив УЗД, не міг прийняти пологи на місці? - запитує мати Юліани пані Оксана. - Може, це трохи менше травмувало б доньку. Живу дитинку він готовий був приймати в Перинатальному центрі, а коли довідався, що вона мертва, відправив в інший пологовий будинок, до чергового лікаря. Уявляєте стан моєї доньки?

Юліана народила доношеного хлопчика вагою
3 кг і зростом 51 см, але мертвого. Причина смерті - порушення плацентарно­пуповинно­плодового кровообігу. Іншими словами, неправильне прикріплення пуповини до плаценти, через що маля не доотримувало кисню. Розтин дитини показав: хлопчик доношений, відповідає розвитку 38му тижню вагітності й претензій до дитини немає. "Здорове дитя!" - сказав патологоанатом. Юліана переконана: дитя померло з вини лікаря. Якби її вчасно, тоді коли лікар Слічна говорила про погіршення показників, поклали в лікарню, і вона була під наглядом лікарів, її синочок нині був би живий­здоровий.

Юліана написала скарги в усі інстанції - на ім'я головного лікаря Перинатального центру Лариси Янів, начальника головного управління охорони здоров'я ЛОДА Віктора Кімаковича, у МОЗ, прокурору Личаківського району.

Наразі сім'я Федоришинів отримала відповідь лише від головного лікаря Перинатального центру Лари­си Янів. Оскільки лікар О. Ошур­кевич є працівником кафедри акушерства і гінекології ФПДО Львівського національного медуніверситету ім. Данила Галицького, а не Перинатального центру, Лариса Богданівна радить звернутися в ректорат мед­університету.

Подібну відповідь Юліана Федоришин отримає і з головного управління охорони здоров'я. Як повідомила "Пошті" заступник начальника Ірина Микичак, оскільки лікар Орест Ошуркевич не є їхнім працівником, вони не можуть розглядати скаргу Юліани Федоришин і переадресують її на кафедру акушерства і гінекології факультету післядипломної освіти Львівського національного мед­університету.

З Міністерства охорони здоров'я і Личаківської прокуратури відповідей поки що нема.

Заради справедливості слід сказати, що акушергінеколог Орест  Ошуркевич серед багатьох жінок, які народжували, на доброму рахунку, його вважають хорошим лікарем і він вдало прийняв не одні пологи. Чому ж тоді такий трагічний випадок стався з Юліаною та її синочком? Звісно, "Пошта" вислухала і його думку.

- Повірте, мені дуже прикро, що так сталося, - сказав лікар  Ошуркевич. - Та лікарі не всесильні, ми не даруємо життя і здоров'я, а лише допомагаємо народитися дитині і всіляко підтримуємо жінку до терміну, коли вона може народити життєздатну дитину.

Орест Євгенович  розповів, що у своїй роботі лікарі керуються наказами МОЗ України, клінічними протоколами. Вони, з одного боку, за словами медика, захищають лікарів, а з іншого - це є керівництво до дій. Лікарі повинні чітко дотримуватися алгоритму дій, вказаних у цих наказах.

У наказі №503 іде мова про тест рухів плоду. Суть цього тесту полягає у тому, що кожна вагітна жінка, починаючи з 28го тижня, повинна щодня кілька годин присвятити себе майбутній дитині. Вона має лягти на лівий бік, скажімо, на годинку до обіду, й у стані спокою, поклавши руки на живіт, порахувати рухи дитини. А потім на годинку після обіду. З 9ї ранку до 9ї год. вечора має бути не менше 10 рухів. Якщо їх менше або змінилася їхня інтенсивність, жінка повинна негайно повідомити про це свого лікаря.

- Юліана не проводила тест рухів плоду з 28 тижнів, - каже Орест Євгенович. - Більше того, за тиждень­два до розродження, коли я запідозрив погіршення стану дитини, на УЗД виглядало так, що дитинка не добирає вагу, я ще раз наголосив жінці на важливості цього тесту. І навіть після цього вона його не проводила. Коли Юліана засумнівалася у тому, що у її дитинки затримка розвитку, я повів її на консиліум лікарів. Її оглядала Надія Петрівна Слічна, лікар з 20річним досвідом. На УЗД було підтверджено затримку розвитку плоду і проведено доплерометрію - найбільш об'єктивний показник оцінки стану дитини - вимірювання швидкості кровотоку в артеріях пуповини.

У доплерометрії  є такі показники: нормальний кровотік, сповільнений і термінальний. При  останньому треба терміново жінку розроджувати. При сповільненому  - жінку бажано госпіталізувати і спостерігати за станом дитини і  при погіршенні стану, розроджувати. Якщо не готові пологові шляхи - розроджувати через кесарів розтин.

- У Юліани при першому обстеженні, не пам'ятаю дати, але це було у п'ятницю, показники доплерометрії були у межах норми, - каже лікар. - І при наступному огляді у вівторок - також у межах норми, хоч і дещо гірші. Наступний огляд був призначений на п'ятницю. У вівторок була мова за госпіталізацію, я рекомендував жінці лягти в лікарню. Вона сказала: "Якщо це потрібно конче, я лягаю". Оскільки показники доплерометрії дозволяли ще два­три дні почекати, тому її і не госпіталізували. А в четвер, о шостій вечора, вона мені зателефонувала і сказала, що вночі у неї були болі внизу живота регулярного характеру, що могло свідчити, що жінка вступала в пологи, й останній рух дитини був об 11.00. Тобто, жінка сім годин не давала про себе чути. Чи можна було врятувати дитину? Заднім числом ми всі мудрі. Звісно, якби Юліана приїхала відразу вранці, коли відчула, що з дитинкою щось не так, і у немовляти було серцебиття, можна було кесаревим розтином вихопити його. Але вона подзвонила лише ввечері. Я попросив звернутися до чергового лікаря, бо мене не було в стаціонарі. Лікар, не почувши серцебиття, зателефонував мені, і я відразу приїхав. Та обстеження на УЗД показало, що серцебиття вже нема.

У Перинатальному центрі є дитяче реанімаційне відділення, є можливість допомогти недоношеним дітям, але, на жаль, каже лікар, медики не можуть оживити дитину, яка померла внутріутробно. Тож жінку скерували у пологовий будинок №1, що на Мечникова.

- Я передзвонив черговому лікарю, - каже акушергінеколог Ошуркевич, - пояснив ситуацію. Чому не прийняв пологи сам? У нас є регіональний принцип обслуговування жінок. У цій ситуації я не міг надати допомогу дитині і тому скерував у пологовий будинок за місцем проживання жінки. Лікарської помилки у цьому випадку допущено не було, а ускладнення роботи є завжди. Вони були, є і будуть. Ускладнень не має лише той, хто лежить на печі і нічого не робить.