Вірус паніки

Ігор Корнієнко, голова Асоціації практикуючих психологів Львівщини, про те, чому на людей, які бояться захворіти, найчастіше чатує недуга, як позбутися вірусу паніки і як із негативу зробити позитив

Ігор Корнієнко, голова Асоціації практикуючих психологів Львівщини, про те, чому на людей, які бояться захворіти, найчастіше чатує недуга, як позбутися вірусу паніки і як із негативу зробити позитив 

Епідемія грипу, що прийшла до нас вже в жовтні і яка почала масово "косити" людей, посіяла серед населення неабияку паніку. А зникнення із аптек противірусних препаратів, оксолінової мазі, звичайних пов'язок лише, як мовиться, підлило олії у вогонь. Остерігаючись підхопити вірус, люди позачинялися у квартирах, перестали виходити на вулицю, спілкуватися з друзями тощо. Такі заходи, здавалося б, мали оберегти їх від захворювання. Але сталося навпаки, чимало все­таки захворіло: хто на ГРВІ, хто на грип. Чому? За поясненням ми звернулися до голови Асоціації практикуючих психологів Львівщини Ігоря Корнієнка.

- Ігоре Олексійовичу, на Вашу думку, паніка впливає на стан здоров'я людини?

- Ще й як. Як правило, люди, які панічно бояться захворіти, найчастіше і хворіють. І не тому, що, як дехто вважає, думки мають здатність матеріалізуватися. Люди, що панікують, власною поведінкою пригнічують свій імунітет. Будь­який стрес - це подразнення наднирників і викид стресових гормонів. А вони завжди послаблюють імунітет. Тому паніка - суттєва підмога грипу. У період епідемії грипу слід уникати будьяких стресів, сварок. Головне - позитивний настрій. Якщо людина налаштована на позитивне, то нервові клітини головного мозку виробляють спеціальні речовини - ендорфіни. Це речовини хорошого настрою, вони піднімають загальний тонус організму, що в період епідемії дуже важливо.

- Але коли у телевізійних новинах, ЗМІ, радіо головні особи держави та інші тільки те й роблять, що говорять про грип, про те, що кількість ускладнень і смертей стрімко зростає, коли до лікарень потрапляють рідні, друзі, важко не піддатися паніці й налаштуватися на позитив...

- Людям, яких пригнічують такі новини, а вони однозначно пригнічують, бо створюється негативне інформаційне поле, раджу їх не слухати. Намагайтеся уникати негативної інформації. Це перше. По­друге, всю отриману негативну інформацію слід ділити як мінімум навпіл, бо в нинішній епідемії більше політики, ніж хвороби. Нині, здається, немає політика, який би не давав рекомендації, не висловлював би своїх думок щодо грипу. Хоча про цю проблему мали б говорити виключно медики. Я нещодавно прочитав, що за останній рік у Миколаївській області 367 людей заразилися на ВІЛ/СНІД. Це надто багато. Але про це ніхто не говорить, ніхто не пропонує область закрити на карантин чи вжити якихось інших заходів, бо розуміють, що на цьому не пропіаришся, не заробиш балів. І потретє, до негативної інформації треба ставитися критично, аналізувати її: чому так сталося, що можна зробити, аби цього уникнути. Беручи до уваги поради медиків, треба для себе чітко визначити, що слід робити, аби не захворіти. Та коли сталося так, що ви, не дай Боже, захворіли, то звертатесь по допомогу, лікуйтеся і не панікуйте. Все, це для себе з'ясували і далі живемо спокійно.

- Головне, на Вашу думку, позитивне мислення. Але як на нього налаштуватися?

- Можна навіть вигадати для себе позитивне гасло, яке варто часто повторювати. Скажімо, "кожен день змінює моє життя на краще" чи "навколо все добре". Слід навчитися шукати позитив навіть у дрібницях. Ось, для прикладу, надворі зараз погода не дуже приємна, сиро, дощ, сльота, а у парку під ногами такі гарні різнокольорові листочки. Треба вміти будьякий негатив перетворити на позитив. Скажіть мені, для прикладу, якусь негативну думку, яка вас пригнічує.

- Моя подруга захворіла на грип і лежить удома з температурою...

- А тепер пошукаймо в цій невтішній інформації позитив. Його чимало. По­перше, подруга швидко одужає і їй вже не буде страшна друга хвиля грипу, бо організм виробить до нього імунітет. По­друге, приятелька давно мріяла про час, коли забуде про все на світі і нарешті виспиться. Тепер її мрія здійсниться. По­третє, ви дали їй почитати цікаву книгу, а в неї бракувало часу. Зараз саме нагода надолужити згаяне. Запевняю вас, позитив можна знайти у будьякому негативі.

І ще. У період епідемії треба дозволяти собі маленькі радості. Скажімо, вам давно хотілося цукерок, шоколадки, але, щоб не зіпсувати фігуру, ви собі відмовляли. Дозвольте собі їх з'їсти, бо улюблені цукерки, шоколад у більшості асоціюється зі святом, спогадами про дитинство, що, безумовно, пробуджує тільки радісні відчуття та емоції. З дитинства людина черпає ресурси, які необхідні зараз для оптимізму, життєрадісності. Та, окрім психологічної причини, це відчуття радості та задоволення пояснюється ще й унікальним хімічним складом цього продукту. До шоколаду входить теобромін. Цей алкалоїд, як і кофеїн, в малих дозах діє збудливо на нервову і серцево­судинну системи. Доза його в шоколаді не велика, але вона здатна зняти втому, відновити бадьорість. Він також підвищує рівень гормонів серотоніну та ендорфіну в мозку. Саме ці гормони зумовлюють відчуття щастя і душевного піднесення.

І не варто замикатися у квартирах, відмовлятися від прогулянок. Гуляти треба і чим побільше, бо організму потрібний кисень. Звісно, у період епідемії для прогулянок слід обирати нелюдні місця. Лягайте спати і прокидайтеся зі словами - все буде добре. І воно насправді буде.

коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
1.9159 / 1.59MB / SQL:{query_count}