Серед недужих, які минулого тижня у Львові злягли з вірусними захворюваннями та грипом, більше половини - діти. А в Україні є школи, які вже кілька років поспіль не закривають на карантин. З тієї простої причини, що діти в них просто не хворіють.

Ці навчальні заклади називають школами здоров'я. В Україні їх, як повідомила "Пошті" професор, доктор педагогічних наук, завідувач кафедри фізичного виховання та здоров'я Національного педагогічного університету ім. М. Драгоманова Олександра Дубогай, уже понад 50. З кожним роком їх усе більшає, каже Олександра Дмитрівна, бо і батьки, і вчителі, й самі учні зрозуміли, що зі стін школи, ліцею, гімназії діти повинні вийти не лише з певним багажем знань, а й здоровими. І це найголовніше.

- У Києві за цією програмою навчаються навіть учні 11го класу, - каже автор оригінальної програми. - Програма не вимагає додаткових фінансових затрат, а лише одного - любові до дітей і турботи про їхнє здоров'я не на словах, а на ділі. У школі надзвичайно складні програми, діти багато сидять. І вже через 1215 хвилин від початку уроку вони втомлюються, увага розсіюється. А вчитель, як правило, подає новий матеріал приблизно на 20й хвилині уроку. Аби діти сприйняли його, їх у прямому розумінні треба розворушити. Тому ми запропонували вчителям розробити рухові вправи, ігри відповідно до матеріалу й використовувати їх під час уроків. Коли учень відповідає на уроці, то залучає дихання, коли ж він відповідає в русі, то це оптимальна фізіологічна дія на організм. І третій важливий нюанс - миттєве запам'ятовування. Доведено: не лише дитина, а й людина будьякого віку найлегше запам'ятовує інформацію під час руху, середній рівень - коли співрозмовники обмінюються нею стоячи, найнижчий - коли людина нерухомо сидить.

Діти, що навчаються у школах здоров'я за програмою професора Дубогай, не сидять упродовж усього уроку за партою, а постійно перебувають у русі. Нову тему вони засвоюють під час ігор, рухових вправ. Скажімо, таблицю множення вивчають, стрибаючи по цифрах, намальованих на підлозі. Правила прості: один школяр стоїть у центрі та вголос називає дії множення. Інші учні стрибають на цифру­відповідь. Або інший варіант: перед учнем першої парти вчитель поставив завдання: 2 х 5. Він повертає голову до сусіда позаду (працюють м'язи шиї, плечового пояса, кисень із кров'ю іде до кори головного мозку) і каже відповідь: 10. І тут же ставить перед сусідом наступне завдання: 2 х 4.У такий спосіб таблицю множення вивчає весь клас.

Українську мову також вивчають під час руху. Скажімо, триває повторення матеріалу: дієслово, займенник. Аби змусити дітей активно працювати, їх потрібно розворушити. Вчитель читає уривок тексту чи вірша, і якщо в ньому є дієслово, встають учні першого ряду, коли займенник - другого.

Коли дітям треба встати, щоб відповісти на запитання вчителя чи вийти до дошки, вони рефлекторно кладуть на голови мішечки з йодованою сіллю. Це не дає змоги сутулитися, виробляє рефлекс правильної постави, культури рухів. Побоюючись, аби мішечок не впав, школярі красиво ходять, сідають. І якщо учень вийшов до дошки, а мішечок не впав, учитель заохочує дитину. Він дозволяє додатково присісти, повернутися за годинниковою стрілкою тощо.

- Дехто намагається йодовану сіль замінити піском чи чимось іншим, - каже Олександра Дмитрівна. - Але цього не можна робити. Бо мішечок з йодованою сіллю виконує ще й іншу функцію - забезпечує організм йодом. Що дуже важливо, адже у 70% дітей порушена функція щитовидної залози, а йодована сіль позитивно впливає на її функції.

Упродовж кожного уроку в школярів є п'ять хвилин фізкультури: щопівгодини вони очима "малюють" кола над дошкою - тренують зір. Кожна парта стоїть на спеціальних підніжках, які підлаштовують під зріст школяра.

І ще цікавий нюанс. Діти у цих школах майже не хворіють на грип та вірусні захворювання. Від них їх захищає незвичайний амулет - кожен учень носить на шиї кіндерсюрприз, у якому замість іграшки - зубчик часнику. Старшокласники носять його на підвісках, під одягом. Причому зубчик має знаходитися у певній точці на серці. У класах на підвіконнях у тарілочках лежить нарізана ріпчаста цибуля. Що довше діти вдихають випари часнику та цибулі, то менше мікробів у їхніх організмах.

Директор школи з Чернігівщини стверджує, що в них школа здоров'я діє п'ять років. І за всі ці роки під час епідемії грипу школу жодного разу не закривали на карантин. З тієї простої причини, що діти не хворіють на грип, простудні захворювання, не виявляють у них й інших серйозних недуг. Якби в школі була медсестра, каже директор, то дітям давали б фіточаї, впроваджували лікувальну фізкультуру, бо, згідно з правилами, це можна робити лише під її наглядом. Але коштів на зарплату медсестри, на жаль, не передбачено.

Педіатрам вихованці шкіл здоров'я не створюють жодних проблем, з такими дітьми медики, так би мовити, відпочивають. Не лише грип і характерні зимові недуги, а й різноманітні захворювання хребта, очей, щитовидної залози оминають цих школярів. Учителі стверджують, що діти почали значно краще вчитися, вони стали дружнішими, тримаються єдиною командою.

Професор Дубогай розповіла, що зараз розробила нову методику для першокласників - гра з м'ячиком. Під час гри не лише розслабляються дрібні м'язи кисті руки, а й знімаються втома, стрес, поліпшується пам'ять. Першачки залюбки включаються в гру.

- Зараз у мене в кабінеті сидить завуч ліцею з Білої Церкви, - каже Олександра Дмитрівна, - старшокласники якого виявили бажання вчитися за моєю програмою. Опитування показало, що ці обдаровані діти перебувають у великому напруженні, часто втомлюються, погано сплять тощо. А це не додає здоров'я. Для них розроблена спеціальна програма, яка дозволить максимально засвоювати знання і при цьому значно поліпшити здоров'я школярів. І що радує - директори сільських шкіл зараз активно переходять на цю програму.

У Західній Україні, за словами професора, така школа здоров'я діє у Луцьку.

- Якщо у Львові захочуть організувати школу здоров'я, я з радістю приїду і допоможу, охоче покажу і розкажу, що і як робити, - каже Олександра Дмитрівна. - Думаю, що скоро не одна така школа буде на Львівщині, адже тепер дедалі більше батьків, учителів серйозно стурбовані здоров'ям школярів - 90% з них мають ті, чи інші захворювання.

Довідка

З 5 до 11 жовтня у Львові, як повідомила завідувач епідеміологічного відділу обласної СЕС Наталя Тімко, на гострі вірусні інфекції захворіло 2709 осіб (це ті, що звернулися по медичну допомогу до лікарів), з яких 1417 - діти до 14 років. Серед хворих - 388 дітей віком до двох років. Від 3 до 6 років злягло 547 малюків, ця категорія дітей зараз хворіє найбільше. Від 7 до 14 років - 482 недужих. Цього тижня різко погіршала погода, похолодало, тож медики прогнозують, що кількість хворих зросте.