Дотик до цієї рослини спричиняє сильні опіки, а спроба скуштувати її на смак може закінчитися смертю

Гігантські рослини заввишки до трьох метрів, а може, й більше, я побачила вздовж траси з Мостиськ до Львова. Виглядали вони досить екзотично, немов ілюстрація до якоїсь казкової чи фантастичної історії. У народі ці рослини називають травою Геракла - за гігантську висоту, наукова назва - борщовик Сосновського. Рослини дуже небезпечні: легкий дотик до стебла, листя чи квітки спричиняє опіки, які гояться місяцями, а спроба скуштувати рослину може призвести до смерті. Загалом нині на Львівщині ростуть цілі плантації цих небезпечних рослин, які найбільше облюбували місця обабіч доріг.

Звідки вони взялися? Їх до нас завезли ще у 1949 році за особистим розпорядженням Сталіна для розведення як високобілкового корму для худоби. Борщовик швидко прижився, розрісся і давав високу врожайність. Та невдовзі виявилося, що вчені не все взяли до уваги. Під час контакту з рослиною люди отримували сильні опіки, які важко загоювалися, а іноді залишали сліди на довгі роки. А молоко, як показали аналізи, виявилося гірким.

Отже, експеримент не вдався. А борщовик швидко розмножувався, перебираючись від області до області. Нині про небезпечну рослину знають у Рівненській, Волинській, Тернопільській, ІваноФранківській та Закарпатській областях. Кажуть, що решта регіонів також щедро засіяна цією рослиною.

Заступник начальника Державної інспекції захисту рослин у Львівській області Тетяна Данилкова розповіла: "Борщовик тим і небезпечний, що його дія проявляється не одразу. Вона пришвидшується, коли людина виходить на сонце. Якщо контакт з рослиною відбувся вночі, то опіки можуть з'явитися наступного дня або й через кілька діб, коли уражена шкіра потрапить під дію сонячних променів". Особливо борщовик небезпечний для людей, що страждають на алергію. У них контакт із рослиною може спричинити навіть летальний кінець. Перебувати поряд із зеленим велетнем довго також не варто, бо рослина виділяє ефірні масла та інші речовини, які спричиняють головний біль, нудоту, блювання і навіть непритомність. А під час масового цвітіння борщовик виділяє багато пилку, який викликає задуху, ускладнене дихання, кашель, нежить та висипання на шкірі. Як пояснюють лікарі, трава Геракла містить фуранокумарин. Ця речовина підвищує чутливість організму до ультрафіолетового випромінювання.

Дивно, але у нас влада і спеціалісти­рослинники не закликають людей активно боротися із борщовиком. Скажімо, в Естонії нині вже створюють спеціальні карти із нанесенням на них зон поширення борщовика, який естонці називають "російським біологічним диверсантом", а білоруси - "помстою Сталіна".

Тетяна Данилкова розповіла, що вивести борщовик непросто. Він швидко росте і дуже живучий. Насіння може довго лежати на асфальті і як тільки потрапить у сприятливе середовище, відразу починає проростати. Рослинагігант переносить морози до мінус 45 і витримує сорокаградусну спеку.

Найефективніший метод боротьби - хімічний, - запевняють в інспекції захисту рослин. Однак він найбільш дієвий навесні, у період вегетації рослин. Нищівним для борщовика є обробляння його під час формування першої розетки листя одним із запропонованих у станції захисту препаратом. Краще спершу скосити вищі паростки, а листя, що залишилося нижче, обробити гербіцидом, а додатково, для певності, залити розчин препарату у порожнисту трубку стебла.

Зараз садівникамгородникам залишається одне - обережно скошувати борщовик. І робити це іноді треба 1520 разів за літо. А квітку­шапку слід спалити, бо насіння дозріває навіть у зрізаному вигляді. Корінь у борщовика круглий, товстий, викопати його важко. Робити це слід у гумових рукавицях, обережно, щоб сік рослини не потрапляв на шкіру. Якщо контакт з травою Геракла таки відбувся і на шкірі з'явилися найменші подразнення, медики рекомендують якнайшвидше змити отруту з рук та інших частин тіла. Уражену ділянку слід намилити господарським милом, змити його лосьйоном, що містить спирт, і звернутися по кваліфіковану допомогу.