Як розпізнати: дитина просто чітко не вимовляєте деяких звуків чи порушення мовлення сигналізує про серйозні недуги?

Син подруги, першокласник, прийшов зі школи в хорошому настрої.

- Мамо, ми сьогодні на уроці так сміялися, - розповідає Максим і зі сміху аж присідає. - Вчителька дала нам картинки тваринок. Світлані попала жаба. І знаєш, як вона сказала? Зяба! У хлопчика зі сміху аж сльози виступили.

- Синку, хіба можна сміятися з дівчинки? - запитала мама. - І ти як міг сміятися? А якби тобі попала картинка з рибою (Максим не вимовляє звука "р"), що було б? Дітки сміялися б і з тебе.

- Не сміялися б, - відповів Максим і враз став серйозним. - Я б сказав: оселедець (такий вихід із ситуації порадив онукові дідусь).

Ситуація з Максимком та "зябою" і мені підняла настрій. Діти доволі часто не вимовляють окремих звуків і у цьому їхньому гаркавленні є щось таке миле, неповторне, особливе, що хочеться, аби вони якомога довше так говорили. Логопеди твердять, що якщо дитина до 3,54,5 року не вимовляє одного, двох звуків, то у цьому немає нічого страшного. Ба більше, у цьому віці діти мають цілковите право на викривляння слів, бо у них лише формується звуковий ряд і вони пробують різні варіанти вимовляння звуків. Діти можуть не вимовляти шиплячих, звука "р" чи у них немає твердого "л". Але у більшості дітей вимова з часом виправляється сама, без допомоги спеціалістів. Утім бувають випадки (останнім часом щораз частіше), коли за невмінням дітей правильно говорити криються серйозні недуги - затримка психічного розвитку, проблема зі слухом, мінімальні мозкові порушення тощо. Як розпізнати - син чи донька просто гаркавить чи порушення вимови викликане якоюсь хворобою? Що у розмові дітей має насторожити батьків? У якому віці і куди звертатися за консультацією? Відповісти на ці та інші запитання "Пошта" попросила головного позаштатного логопеда Головного управління охорони здоров'я ЛОДА Тетяну Ляльку та логопеда Львівського обласного дитячого психоневрологічного диспансеру Наталю Ших.

- У кожному віці є певні норми, за якими спеціалісти визначають, правильно розвивається дитя чи ні, - каже Тетяна Анатоліївна. - Навіть коли малюкові три місяці і він лише агукає, за його гулінням можна визначити розвиток дитини. Але наші батьки не поспішають проконсультуватися з логопедом, не ідуть і тоді, коли у два­три роки дитина не лише не розмовляє, а навіть звуків не вимовляє. А це вже сигнал про те, що у дитини є супутні серйозні захворювання, і чим швидше їх виявити, тим легше лікувати і простіше виправити мовлення дитини. Діти до 78 років легше піддаються корекції, у підлітковому віці правильно поставити вимову значно складніше.

- Якщо дитина не вимовляє одного чи двох звуків і при цьому немає жодної симптоматики, то нічого страшного у цьому нема, - додає Наталя Михайлівна, - з часом, як правило, до п'яти років мова виправиться. - Але якщо батьки звернули увагу на те, що дитина не так бавиться, як інші діти, дуже кричить, не розуміє слова "не можна" тощо - це підстава для того, аби звернутися до логопеда. А він контактує з іншими лікарями й підкаже, консультація яких спеціалістів не буде зайвою.

Якщо син чи донька пропускає склади, переставляє їх місцями, додає зайві, скорочує слова - це також сигнал про те, що потрібна консультація логопеда. І в три, і навіть у чотири роки малюкові дозволяється викривляти слова майже до невпізнання. Скажімо, слово "шапка" дитина може вимовляти як "шака", "сапа", але не "шап" і не "шапака". Діти можуть пропускати чи додавати приголосні, але не голосні. Адже голосні, кажуть логопеди, основа слова й порушення складових структур може бути сигналом того, що син чи донька не чують ритму слова. Хоча при нормальному розвитку ця функція формується у два­три роки.

Норма, як твердять логопеди, поняття нечітке. До року словниковий запас дитини складається мінімум з десяти слів ("на", "дай" - це також слова). Але коли вона вимовляє 3040 слів, це також норма.

У рік і вісім місяців - два роки словник збільшується до 40 слів (більше також добре) і малюки складають перше речення з двох слів ("мама, дай" чи "мама, на").

З двох років дитина розуміє значення однини і множини, використовує іменники і значення слів у зменшеному вигляді.

- Інколи діти у цьому віці не можуть повністю і чітко вимовити своє ім'я, - каже Наталя Михайлівна. - Бо воно багатоскладове. Скажімо, дівчинку звуть Даруся, а вона каже "Дуся" чи "Дакі". Це нормально для дворічної дитини. Але батьки повинні кликати доню повним ім'ям. З часом і вона подолає цей бар'єр.

У три роки діти мають уже утворювати нові слова за допомогою словотвору, у них з'являються перші багатослівні речення. У цьому віці дітки дістають батьків запитанням "чому?" Якщо малюк рідко ставить запитання і часто забуває відповіді, це також повинно насторожити. Погана пам'ять може бути викликана неврологічними захворюваннями, що виникли через ускладнення під час вагітності чи пологів.

- Буває, що діти однакового віку одні говорять багато, інші мало. Але це не проблема, - каже логопед пані Лялька, - головне, щоб дитина продукувала фразове мовлення. Коли цього немає, то варто і в рік проконсультуватися з логопедом. Інколи батьки непокояться тим, що діти у два­три роки не дуже активно бавляться з ровесниками, більше самі зі собою. Але це нормально. Адже активна ігрова діяльність у дитини проявляється після трьох років.

До п'яти років діти повинні вміти правильно відмінювати слова в роді і числі, а до шести - і у відмінках, правильно використовувати прийменники і не плутати їх. Перед школою - чітко знати, де "ліворуч", "праворуч", "учора", "завтра". Якщо дитина цього не розуміє, плутає, це може сигналізувати про те, що у неї порушене зорове і часове сприйняття. Логопеди, займаючись із дитиною, не лише вчать вимовляти звуки, вони перевіряють загальний розвиток дитини, її словниковий запас, чи добра у неї слухова і зорова пам'ять, чи вміє грамотно будувати речення тощо.

- Батьки повинні знати, що "р" - пізній звук, він формується до 67 років, - каже Тетяна Анатоліївна. - Діти часто не вимовляють шиплячі - "ж", "ш", "ч". А "л" ми називаємо регіональним звуком, його не вимовляє дуже багато дітей Львівщини. Якщо дитина до чотирьох років не навчиться вимовляти "л", логопед допоможе їй з цим впоратися. Оскільки зараз діти ідуть до школи з шести років, то якщо у них є проблеми з неправильною артикуляцією, варто звертатися до логопеда не пізніше як у чотири роки. Якщо виправити звук можна протягом місяця (заняття 23 рази на тиждень), то навчити дитину говорити, яка в 45 років не вимовляє навіть окремих звуків, складно. У таких випадках застосовуємо сучасні методи корекційної педагогіки, щоб навчити дитину розмовляти, але обов'язково залучаємо інших спеціалістів (психіатрів, неврологів, психологів, дефектологів). І на це може піти не один рік. Логопедична корекція - доволі складний і довготривалий процес, адже у дитини треба сформувати те, що не сформувалось своєчасно.

Батькам, що мешкають у Львові, простіше - у кожній поліклініці працює логопед, який проконсультує батьків. Без жодних проблем приймуть дітей з району логопеди Львівського обласного психоневрологічного диспансеру. І якщо потрібна лише консультація, то особливих проблем не виникне. А якщо з дитиною слід займатися 23 рази на тиждень? А таких дітей дуже багато. У диспансері я зустріла дітей, які в 56 років не те що не вміють говорити, навіть звуків не вимовляють. Логопеди твердять: щоб досягти позитивного результату, з дітьми потрібно займатися. А як, скажімо, з далекого гірського села дитину тричі на тиждень привезти до Львова? На це у батьків не вистачає ні грошей, ні часу. При районних поліклініках посади логопедів не передбачені штатним розписом - на них бракує грошей.

- З усіх районів області логопед є лише в поліклініці Червонограда, - каже обласний логопед, - в інших районах їх немає. Логопеди є при садочках, школах, але оскільки місць у садочках бракує, а в селах їх майже нема, чимало малюків залишається без кваліфікованої допомоги. А кількість дітей, яким потрібна допомога спеціалістів, з кожним роком зростає. Якщо не допомогти їм вирішити проблему зараз, вони страждатимуть і в дитинстві, і в дорослому віці.

І хоч у дорослому віці виправити мовлення значно важче, але якщо у молодої людини є мотивація - співає в хорі, виходить заміж, викладає в школі тощо, логопеди кажуть, що це є хорошим стимулом - вони швидко позбуваються вад мовлення.