До повномасштабного вторгнення 33-річний Павло Пацерук із Кривого Рогу не мав жодного досвіду військової служби. Та щойно почалося – зайняв чергу у військкомат. Відчув цей поклик стати у стрій, не лише як громадянин, а й чоловік та батько двох дітей, яких треба захищати. Взяли Павла у військо лише за два тижні – з п’ятої спроби. За пів року служби солдат на псевдо “Паха” отримує звання молодшого лейтенанта і стає командиром механізованого взводу. 

Важке поранення отримує у Бахмуті – на початку березня – у розпал боїв за місто-фортецю. Павло тоді як командир взводу отримав завдання зайняти позиції, що знаходилися впритул до ворожих. Виконувати наказ пішов разом зі своїми хлопцями. Рухалися під мінометним обстрілом. Один зі снарядів розривається зовсім поруч. На адреналіні командир продовжує бігти кілька секунд, а потім відчуває пекельний біль, дивиться на ноги, а ті всі в крові. Власноруч накладає собі два турнікети і повзе до найближчого будинку. Кожен метр цього важкого шляху воїн думає про родину і що здаватися він не має права.  

Павла евакуюють до найближчого стабілізаційного пункту. Тамтешнім медикам вдається зупинити кровотечу. Далі Новомосковськ, що на Дніпропетровщині, реанімація, переливання крові і зупинка дихання. Павла в такому стані бачила, підтримувала і відтоді не розлучалася з ним його найрідніша людина –дружина Надія. Разом вони пройшли всю подальшу боротьбу за збереження здоров’я та ноги Павла – у Львові, Чернівцях і знову у Львові. Останньою зупинкою у лікуванні захисника стає Центр НЕЗЛАМНІ.  

Хірурги продовжують рятувати праву ногу Павла від ампутації. На стопі утворився пролежень. Він не відчуває ноги. Лікарі роблять все можливе аби зберегти кінцівку: борються із запальними процесами, відновлюють нормальне кровопостачання і чутливість. Для цього – протезують артерії і вени та пересаджують гомілковий нерв. Чотири місяці боротьби і кінцівку вдається зберегти.  

Нині Павло вже навіть може ходити з однією милицею. Його реабілітація триває.  

Поруч із НЕЗЛАМНИМ захисником ті, заради кого пішов на фронт –дружина і двоє діток. Тепер вони скрізь разом. І в житті, і у фотопроєкті «Покоління незламних. Мистецтво творити», який Центр підготував спільно з львівськими митцями Володимиром Шурубурою, Сашею Сако, Мартою Сако та Оленою Галазюк до Дня Незалежності.