Важливо, щоб українці й українки знали та вміли спілкуватися з людьми, які пережили травми. Ветерани та пацієнти Національного центру реабілітації НЕЗЛАМНІ розповідають, як правильно взаємодіяти і як не варто поводитися, коли зустрічаєш людину з вадами обличчя чи протезом.

1. НЕ варто витріщатися чи дуже пильно розглядати людину з вадою обличчя чи з протезом. Навіть тоді, коли вам її дуже шкода і ви їй дуже вдячні. Це змушує ніяковіти й почуватися некомфортно.

2. НЕ варто казати «одужуй». Якщо ви зустріли людину з протезом у публічному місці, то, ймовірно, вона вже одужала. А втрачена кінцівка, на жаль, не відросте, навіть якщо ви цього будете бажати від щирого серця.

3. НЕ розпитуйте. Пацієнти Центру НЕЗЛАМНІ пригадують випадки, коли з ними намагалися зав’язати розмову, щоб продемонструвати підтримку. Інколи люди запитують про історію поранення чи травмування або про подробиці реабілітації. Не всім приємно згадувати цей досвід, тому спершу варто запитати, чи комфортно людині розмовляти про досвід поранення чи реабілітації.

4. НЕ демонструйте жалість. Жаліти когось, співчувати чи відчувати емпатію до травмованої людини, а особливо до наших захисників – це нормально. Проте ці почуття варто проявляти конструктивно, наприклад, демонструючи підтримку чи здивування, як добре людина справляється.

5. НЕ уникайте. Є чимало людей, які ніяковіють чи почуваються незручно, коли зустрічають когось з вадами обличчя чи з протезом. Люди не знають, як поводитися, не знають, про що говорити. Травмовані чи протезовані люди є повноцінними членами нашого суспільства, а дуже часто з особливими заслугами. Їх не можна уникати.

6. НЕ нав’язуйте допомогу. Захисники часто відчувають роздратування, коли їм без необхідності відчиняють двері чи без дозволу хапають їхній візок. Травмовані війною хочуть теж бути самостійними. І зовсім не хочуть відчувати себе в чомусь обмеженими. Якщо їм потрібна допомога – вони про це скажуть самі. 

7. НЕ порушуйте «кордони». Якщо хочете обійняти захисника чи захисницю – запитайте згоди. Бо не всі хочуть обійматися чи взагалі торкатися сторонніх людей. Декому це може бути навіть неприємно.

8. НЕ намагайтеся нагодувати. Люди часто намагаються нагодувати військових: приносять їжу до лікарень, хочуть пригостити чи сплатити рахунок у закладах громадського харчування, відмовляються брати гроші на ринку тощо. Це може дратувати, особливо коли військові самі говорять, що не варто цього робити. Ви можете пропонувати допомогу із вдячності ненав’язливо, та у людини має бути право вибору – приймати вашу допомогу чи ні. 

9. Поговоріть з вашими дітьми. Найкраще завчасно. Діти часто поводяться безпосередньо. Поясніть їм, що таке протез та звідки він з’явився. Це допоможе вам уникнути незручних ситуацій, коли ви зустрінете когось з вадами обличчя чи з протезом.

10. Комунікуйте! Людські стосунки й людські реакції – це завжди індивідуально. Неможливо напрацювати вичерпний перелік ситуацій і рекомендацій на всі випадки життя. Проте є одне універсальне правило: про будь-яку дію чи намір варто спочатку запитати. І тільки після отриманої згоди можна продовжувати розмову, підбадьорювати, співчувати чи допомагати. А, можливо, буде краще разом помовчати.