«Ще місяць і повертаюся на службу»
Історія 37-річного воїна, який проходять адаптацію і реабілітацію у Superhumans Center
Андрій Марчук родом зі Скадовська Херсонської області. З 2014 року служить в армії, пішов туди з Майдану. Зараз йому 37 років і під час повномасштабного вторгнення він служив у морській піхоті.
24-те лютого припало на 9-й місяць ротації Андрія. В той день він знаходився у Трьохізбенці Луганської області. «Ми знали, що нас атакуватимуть, тому зібралися та чекали команди. Перший день жорсткий був», – каже воїн.
У режимі постійних переміщень по Донецькій та Луганській областях Андрій провоював майже рік. Чи не щодня змінювалася точка. 12-го лютого поточного року захисник отримав поранення під Кремінною – наступив на протипіхотну міну.
Евакуювали його до Слов’янська, де зафіксували та знеболили ногу, а в Краматорську провели операцію з ампутації. Після були Дніпро та Рівне, де зробили реампутацію. Місяць Андрій пролікувався там, і поїхав до Львова.
В Андрія улюбленець – американський бульдог, якого він кличе “Тезка“. «У мене позивний – Бабай. І коли я поїхав купувати його, бачу, в паспорті собаки написано: “Бабай”, – з усмішкою пригадує чоловік. Тезка пройшов з Андрієм всю реабілітацію в центрі.
“Мій підрозділ зараз воює, ми колись були більше “пішоходами”, а зараз більше почали літати, – говорить воїн, – у планах ще місяць реабілітації і йду служити далі. Мене забирають головним інструктором батальйону. Навчатиму молодь».
А ще superhuman з дитинства хотів мати велосипед, тож один із Львівських велоклубів запросив його до себе. Вже за місяць після виписки Андрій ставить велорекорди. Спочатку він займався на велотренажері, а нині вже впевнено їздить вулицями.
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно увійти
