«Українці, які всі разом об’єдналися, є прикладом для всього світу! Сміливості, незламності та згуртованості українців мав би повчитися весь світ», – акцентує «Львівській Пошті» пані Людмила, яка вже 23 роки проживає в Італії й у січні завітала до Львова провідати маму. Приїхавши до рідного міста, 51-річна львів’янка пішла на Личаківське кладовище вклонитися Героям, які загинули на війні, захищаючи Україну. 

«Приїхати до рідного Львова і не піти на кладовище я не могла. Світла пам'ять і шана всім Воїнам, які полягли за Україну! Аби допомогти пораненим бійцям, які зараз на лікуванні, вирішила здати кров у Львівському обласному центрі служби крові. Це моя маленька лепта для Воїнів, адже кожна крапля крові рятує. Закликаю людей також долучатися здавати кров, адже це життєво важливо. Кров рятує життя. Це порятунок життя бійців. Особливо зараз у час війни, – зазначає донорка Людмила. – Нехай всі відважні та незламні Воїни України будуть під Божою опікою, щоб вони живими повернулися до своїх родин, дружин, батьків. І однозначно – перемоги України!» 

У той січневий день разом з пані Людмилою здати кров для військових у Львівський обласний центр служби крові, що на вул. Пекарська, 65, прийшли 80 осіб. Після донації волонтери Благодійного фонду «Із янголом на плечі» (а саме фонд закликав людей прийти у цей день) всіх ще й частували смачними пампухами і кавою. Організатори назвали акцію «Найсмачніша донація зими – 2023». 

Прийшли люди різного віку й різних професій. Були серед них медики, поліціянти, військові. Хтось здав 350 мл крові, хтось – 450 мл. Хтось вперше, хтось – всімнадцяте. До слова: чоловікам можна здавати кров через 60 днів, жінкам – 90 днів. Одна донація може врятувати до трьох людей. Потреба у крові (всіх груп) через війну зростає. 

«Якщо ти не військовий і не на фронті, ти можеш тут рятувати і воювати. Недарма є фраза «Твоя кров рятує, твоя кров може воювати». Нашими донаціями ми всі разом витягуємо бійців, які поранені та потребують донорської крові. Пам’ятаймо про це. Щодня пам’ятаймо. Щомісяця проводимо такі акції, аби привернути увагу людей до донорства крові. Наступну будемо проводити вже у лютому. У лютому буде День онкохворої дитини й знову закликатимемо людей долучалися до здачі крові. Зараз в Україні потрібно допомагати і військовим, і хворим дітям. Проблематика малечі, яка нездужає, нікуди, на жаль, не зникла. Загалом наша мета, аби люди долучалися до донацій не лише під час заходів чи акцій, але й ЩОДНЯ ПРИХОДИЛИ у Львівський обласний центр служби крові. За статистикою, за день медики центру можуть прийняти 80 донацій. Не потрібно, аби в один день прийшли 300-400 осіб, а в інший – лише 30. Чому? Адже кілька сотень в один день кров не здасть – буде колапс. Наступного разу ця людина може і не прийти, бо вона, вистоявши в черзі, так і не здала кров. Звісно, краще, аби це було системно», – зазначає «Львівській Пошті» волонтер Благодійного фонду «Із янголом на плечі», донор крові Максим Дробот. 

Пан Максим вже чотири роки поспіль є волонтером фонду, його напрямок діяльності – забезпечення донорською кров’ю онкохворих дітей. Як неодноразово писала «Львівська Пошта», основна робота Благодійного фонду «Із янголом на плечі» – опіка онкохворих дітей. «А власне таким діточкам потрібно багато переливань крові. Все розпочиналося з 14 донорів, а хворих дітей було 50. Я здавав кров ще з інститутських років, а для дітей донором крові став чотири роки тому. Сам регулярно здаю, тепер об’єдную донорів та інших закликаю долучатися до важливої справи. У 2023 році вже буде 45 здач крові. Стараюся здавати кров кожні два-три місяці», – розповідає донор.

Для здавання крові донорам потрібно мати з собою паспорт та ідентифікаційний код (якщо це ID-картка – то довідку про місце реєстрації). Прийшовши у обласний центр служби крові (у будні працює з 08.30 до 13.00), спочатку людину реєструють, потім – здавання аналізу крові з пальця (визначають групу крові, рівень гемоглобіну). Якщо низький або ж високий рівень гемоглобіну – здавати кров забороняють. 

Опісля – огляд у терапевта, де лікар вимірює тиск, визначає вагу. Медик допускає людину до здачі крові або ні. «Бувають випадки, що терапевт не дозволяє здавати кров і відправляє охочих додому. Чому? Скажімо, вага не відповідає нормі, тобто є низькою (менше ніж 60 кілограмів), низький тиск чи перенесена операція два місяці тому», – каже Максим Дробот. 

Щодо статистики, то серед осіб віком 18-30 років є лише 5% донорів. «Це вкрай мало, тому активну роботу зараз проводимо з молоддю – студентами, співробітниками IT-галузі, спортивними організаціями. Спростовуємо фобії. Є стереотипи, мовляв, «я знепритомнію», «це мені зашкодить», «це боляче» тощо. Ні, це не страшно, не боляче і ви, здаючи кров, не знепритомнієте. Якщо ви ведете здоровий спосіб життя, займаєтеся спортом, якісно харчуєтеся – все добре», – наголошує Максим Дробот.

З його слів, у Польщі та країнах Балтії, скажімо, піти здати кров – це як відвідати стоматолога. Є так звані кровобуси – це транспортні засоби, які приїздять під торгові центри та офіси, й люди здають кров. «Звісно, в офісах попередньо є інформація, аби люди змогли підготуватися до донації. Кровобуси – дуже хороша ініціатива і, сподіваюся, у нас такі будуть», – додає співрозмовник.

«Люди тих професій, які пов’язані з ризиками, швидше розуміють потребу донорської крові. Їм це не потрібно пояснювати. Вони приходять, здають та ще й інших кличуть, за що їм подяка», – зазначає Максим Дробот. Зокрема, це стосується поліціянтів і рятувальників. 

34-річний донор Тарас (а він поліціянт) розповідає «Львівській Пошті», що мають з друзями традицію: періодично ходить здавати кров. Зізнається, що саме він є ідейним натхненником донацій. 

«Особисто я здаю кожні два-три місяці. З нинішньою вже буде 17 кровоздавань. Зазвичай здаю по 450 мілілітрів крові. Маю посвідчення донора», – зазначає Тарас. Зі слів співрозмовника, військові зараз якнайбільше потребують крові, бо є багато поранених. «Тому й важливо, аби щораз більше людей долучалося до доброї справи – до списку донорів. За статистикою, одне здавання крові може врятувати три життя. Це не страшно, не боляче і дуже важливо для інших людей», – акцентує поліціянт Тарас.

А ось колишній правоохоронець зі Стрия Володимир у центр служби крові приїхав здавати кров вже вп’яте у житті – цього разу донація склала 450 мл. «Я здаю двічі на рік. Прочитав, що акцію задля допомоги військовим проводить Благодійний фонд «Із янголом на плечі» й вирішив долучитися. Зараз війна, кожен з нас так чи інакше робить все можливе задля підтримки бійців. Кров також зараз на вагу золота, бо багато поранених на фронті. Кожна крапля є важливою, тому закликаю долучатися! Наша родина допомагала військовим коштами, робила тушкованки, окопні свічки, – зазначає 47-річний чоловік. – Зичу нашим Воїнам живими і здоровими з перемогою повернутися додому!»

Водночас вперше у житті здавав кров для військових 22-річний солдат строкової служби Сергій, який проходить службу на Львівщині. Юнак родом із Чернівеччини. Після здачі у нього все добре зі самопочуттям. Він бадьорий і задоволений, що долучився до доброї справи. Каже, що згодом ще здаватиме. 

«Зараз з передової привозять поранених, яким потрібна кров. Тому сьогодні вкрай важливо її здавати. Сам здав й іншим раджу долучатися, адже зараз для України нелегкі часи. І кожен з нас може долучитися до допомоги. Вірю, що завдяки мужності та сміливості, незламності та патріотизму Україна переможе!» – каже «Львівській Пошті» строковик. 

Прийшла поділитися своєю кров’ю з військовими й львів’янка Наталя, яка вже не вперше це робить. «Лікар написав, що можу здати не більше 350 мілілітрів крові. Свідома, що кожна краплина є важливою, особливо під час війни. Особисто у мене на фронті і родичі, і знайомі, і співробітники. Закликаю львів’ян долучатися і приходити на вулицю Пекарська, 65 у Львівський обласний центр служби крові», – говорить «Львівській Пошті» співрозмовниця. 

Медикиня Людмила також не вперше приходить у Львівський обласний центр служби крові. «Торік здавала кров у жовтні. І ось у січні я знову тут. Цього разу терапевт порекомендувала здати 350 мілілітрів крові – так і зробила. Прийшла і планово, і в межах акції Благодійного фонду «Із янголом на плечі». Ба більше, знайомі дуже давно з директором фонду Юрком Федечком. У 2022 році, під час повномасштабного вторгнення, я часто здавала кров. Свідома, що моя кров врятує чиєсь життя, зокрема поранених військових, яких зараз багато привозять до Львова», – зазначає виданню співрозмовниця. Жінка каже, що її середовищі багато соціально-активних друзів і знайомих, які також долучаються до донорства крові.

Пані Людмила акцентує: найкоректніша інформація щодо донорської здачі крові є на сайті donor.ua – саме там прописані нові рекомендації, якими варто послуговуватися. Зокрема, мовиться і про татуювання. Тепер можна здавати кров через пів року після останнього татуювання. Загалом донором крові можна бути з 18 років, а не можна – після 65 років.

Хто не може бути донором, скажімо через низьку вагу чи вік, може бути волонтером. Скажімо, розповідати рідним, друзям і колегам, чому потрібно здавати кров. 

Цивільним волонтер і донор Максим Дробот зичить єднання, адже разом зможемо дуже багато, а бійцям – здоров’я та перемоги України! «Лише всі разом, об’єднавшись, ми переможемо! Кожен з нас має якісно робити те, що вміє. А ще – заплануйте прийти у Львівський обласний центр служби крові на вулиці Пекарська, 65. Потрібні всі групи крові. І пам’ятаймо фразу «Твоя кров рятує, твоя кров може воювати», – наголошує співрозмовник газети.

фото: Олег Огородник, БФ «Із янголом на плечі»