Україна перебуває під посиленими ракетними атаками. Це змушує нас вкотре нервувати і тривожитися. Як зберегти витримку в умовах масових повітряних атак та інших воєнних викликів – поради психологині Наталії Зарецької.

Пам’ятайте, що війна триває, тож обстріли не тільки теоретично можливі, вони триватимуть, поки росія не втратить спроможність бити по нас своєю зброєю. Регулярність та потужність атак може бути різною, але дуже важливо, щоби кожен був морально готовим вчасно та адекватно, без паніки, реагувати на будь-яку загрозу.

Правила безпеки – як і військові статути – написані кров’ю, їх справді важливо дотримуватися. Тож почувши сигнал тривоги, неодмінно прямуйте до укриття.

У критичних ситуаціях час – найцінніший ресурс, інколи зберегти життя допомагає секунда. Тому «тривожні наплічники» мають бути напоготові в режимі 24/7 – у кожного члена сім’ї свій. Навіть у дитини, якщо вона може переміщуватися самостійно. Регулярно переглядайте та поповнюйте наплічник.

Маршрут до безпечного місця має бути відомим. Пройдіть зі секундоміром шлях до найближчого укриття з кожного місця, в якому ви регулярно перебуваєте: з дому, з роботи, від школи, дитячого садочка, секції, спортзалу, магазину або супермаркету, яким зазвичай користуєтеся. Зробіть це разом із дитиною. Замірте час, протягом якого ви, ваша дитина, батьки реально можете дійти до укриття. Зауважте, що цей час може бути різний.

Якщо ви їдете до нового місця (наприклад, у гості), перевірте карту укриттів в місці призначення та дорогою до нього. Варто звернути увагу на цей пункт також людям, які повернулись до України з евакуації нещодавно.

Продумайте свої евакуаційні маршрути з тих місць, де ви перебуваєте або можете перебувати, зважаючи на різні можливі сценарії (коли загроза може насуватися з різних напрямків). Уважно слідкуйте за повідомленнями на офіційних каналах інформування органів влади.

Активна позиція переважно допомагає ефективніше уникнути загроз. Активна позиція передбачає уважне спостереження за ситуацією, а не хаотичне метушіння різними каналами інформації; тверезий аналіз ситуації на основі наявної інформації, а не піддавання паніці; ухвалення власних зважених рішень.

Страх – це система оповіщення про загрози. Тому не бійтеся боятись, але пам’ятайте про те, що страх (як і будь-яка інша ваша емоція) має працювати на вас, а не ви на нього.

Емоції є проявом наших відчуттів, вони можуть бути дуже різними – радісними і сумними, позитивними і негативними, цілісними та глибокими, мозаїчними та ніби «розірваними». Дуже важливо зрозуміти, що емоції – це почуття, які проявляються назовні, тому одна з основних функцій емоцій – винести почуття з глибин вашої психіки, свідомості та підсвідомості. Блокуючи, стримуючи емоції всередині себе, ви заважаєте їм виконати основні їхні призначення – проявити ваші почуття та розвантажити психіку, захищаючи її таким чином від надмірних навантажень. Тому смійтеся, коли весело або радісно, плачте або сумуйте, коли сумно, боляче або гірко, мовчіть, коли не хочеться говорити, та спілкуйтеся з тими, хто для вас справді важливий.

Дуже важливо дозволити собі відчувати та проявляти власні емоції – справжні, а не ті, на які вас намагаються спровокувати ззовні. Людина справді може почуватись спокійно в будь-якій ситуації, навіть в епіцентрі надзвичайних або критичних подій. Спокійно – це не означає безвідповідально або байдуже.

Спокійно – це впевнено в собі, розуміючи, що відбувається довкола, ухвалюючи виважені рішення щодо власних дій. На практиці внутрішній спокій та впевненість є дуже важливими для ухвалення оптимальних рішень в критичних ситуаціях. 

З погляду психології відчуття внутрішнього спокою є головним критерієм того, що з вами все добре. Втрата такого спокою зазвичай є наслідком стресу. Якщо протягом трьох діб ви не повернулися до нормального стану та світосприйняття, варто звернутися до фахівця.

Вчасно звернутися до психолога – як вчасно звернутися до стоматолога: що раніше, то простіше. Перший переляк, страх сирени тощо подібні до першого зубного болю – це як «початковий карієс». Зазвичай буде достатньо однієї консультації, щоби з ним впоратися. А от якщо сигналами власної психіки нехтувати, можна довести ситуацію і до «психологічного пульпіту», коли одним візитом не обійдешся. Але і в такій ситуації важливо пам’ятати, це – не вирок, і ситуацію можна успішно пропрацювати, головне звернутися до кваліфікованого фахівця.

Всі випробування даються до снаги. Всім. Завжди. Без винятків. Сьогодні в Україні зміст старої мудрої фрази «Все, що нас не вбиває, робить нас сильнішими» можна майже фізично відчути – на передовій, в окупації, під обстрілами. 

Стикаючись із випробуванням, ми маємо можливість проявити якісь нові риси. Крім того, ми маємо можливість перетворити досвід, отриманий в період випробувань, на надбання і користуватися ним у нашому подальшому житті, але вже в спокійному режимі. Тобто випробування дає шанс особистісного зростання для кожного з нас. А загальнонаціональне випробування створює справді хороші умови для дорослішання та зростання нашої нації.

Це ключова навичка, якої ми маємо набути. Широкомасштабна воєнна агресія росії докорінно змінила життя всієї країни, перетворивши мирне життя більшості громадян України на життя в умовах війни. Але важливо пам’ятати, розуміти та відчувати, що, перетворюючись з мирного на воєнне, життя не зникає, а лише змінюється.

Воно стає дуже насиченим викликами, змінами, новими та сильними емоціями, але воно продовжує бути життям. Саме тому потрібно продовжувати жити, вести свої справи, навчатися відчувати та емоціонувати, дбати один про одного та про себе, берегти своїх близьких та себе в кожен момент життя і саме там, де ви перебуваєте тут і зараз.