Психічне здоров’я: як залишатися в ресурсі

Позбутися тривожності, знайти задоволення від життя й отримати соціальну підтримку допоможуть фахівці центрів психічного здоров’я при медоб’єднаннях та поліклініках Львова

За час повномасштабної війни ми багато що переоцінили, щось втратило вартість, а щось ми навчилися по-справжньому цінувати, як-от тишу, дах над головою, можливість вчитися чи працювати, спокій. Власне внутрішнього спокою, миру в собі нам сьогодні дуже часто бракує. Ми погано спимо, переживаємо за рідних, які на передовій, хвилюємося за дітей, на нас тисне інформаційна навала через можливість ядерного удару… А скільки ще є людей, які втратили все, що було їхнім домом, втратили на цій війні рідних, зазнали насильства… За розрахунками Міністерства охорони здоров’я, допомоги у сфері психічного здоров’я внаслідок війни, що триває, потребуватиме 15 мільйонів українців! 
У червні Офіс Першої леді, МОЗ та партнери запустили Національну програму психічного здоров’я та психосоціальної підтримки. «Поруч із тими жахливими наслідками війни, які є очевидними, є й ті, які проявляються та стають помітними не одразу. Але це не означає, що роботу з ними потрібно відкладати на потім. Війна з усіма її проявами – це надпотужний стрес, який може мати вплив на психіку людей і через кілька років після того, як бойові дії завершаться. Щоби потім не було занадто пізно, вже зараз потрібно турбуватися про психічне здоров’я населення», – мовиться в повідомленні МОЗ з цього приводу.
Серед іншого ця програма передбачає проведення експертного аудиту із залученням фахівців ВООЗ, напрацювання покрокового плану реалізації моделі, навчання сімейних лікарів, психологів, соціальних працівників, освітян швидких методик психологічної підтримки тощо.

Доступніші послуги

У Львові роботу з розвитку мережі центрів психічного здоров’я розпочали задовго до цієї ініціативи – в контексті комплексної реформи медицини міста. А про створення психіатричного відділення в міській лікарні швидкої допомоги мовилося ще до початку цієї реформи. Його відкрили ще до початку повномасштабної війни. Відтак відкрили центри ментального здоров’я в Першому і Другому територіальних медичних об’єднаннях. А минулого тижня у Львові запрацював сучасний центр психічного здоров’я у 5-ій міській поліклініці на вулиці Виговського, 32. 
«Ми почали організовувати консультації з психічного здоров’я як доступнішу послугу для людей. Бо, як відомо, у цьому напрямку медицини є стигма: люди бояться звертатися в спеціалізовані заклади, як-от психіатрична лікарня чи психіатричний диспансер. І якщо вони зможуть звернутися до спеціаліста у своїй поліклініці, це означає, що вони будуть вчасно консультовані, отримають якісну допомогу і повернуться до роботи або матимуть кращу якість життя», – розповідає «Львівській Пошті» Назарій Колачинський, начальник відділу розвитку інновацій та наукових досліджень управління охорони здоров’я департаменту гуманітарної політики Львівської міськради.

На два роки попереду

Він, зокрема, розповів, що реалізовувати концепцію розвитку психічного здоров’я у Львові почали ще до широкомасштабного вторгнення. А після 24 лютого управління охорони здоров’я почало активно вивчати досвід ВООЗ під час таких широких гуманітарних криз. З його слів, Львів випереджає загальнонаціональний план дій і реалізації Концепції розвитку психічного здоров’я та психосоціальної підтримки на два роки, а ті центри, які відкривають, будуть долучені до національної програми. Уже в найближчі два місяці відкриють такі центри в 1-ій поліклініці (вул. П. Римлянина) і 2-ій міських поліклініках (вул. В. Симоненка). В планах відкриття таких центрів у 4-ій та 6-ій поліклініках у наступному році, а також запровадження таких послуг у поліклініках для дітей. У 2-ій поліклініці вже працює психіатр і психотерапевт, вже є повний запис. В планах створити такий центр і в Третьому ТМО. 
«Хочемо створити такий психологічний супровід, щоби пара могла звернутися ще на етапі планування вагітності. Відтак фахівці зможуть провадити жінку під час вагітності, оцінювати психічний стан, аби мінімізувати ризик післяпологової депресії, готувати до пологів, супроводити і в післяпологовий період. Відтак вже через сімейного лікаря батьки зможуть звернутися до фахівця в своїй поліклініці», – пояснює посадовець.
Ще в січні управління мало напрацьовані проєкти і почало їх втілювати за підтримки уряду Швейцарії в партнерстві з проєктом «Психічне здоров’я для України» (MH4U). Саме це партнерство дало змогу відкривати такі центри при поліклініках за грантові кошти. 
«Почали навчати сімейних лікарів та лікарів поліклінік, як ідентифікувати проблеми в людини, пов’язані з психічним здоров’ям, як делікатно, тактовно пояснити, що треба звернутися до відповідного фахівця, бо тема ця дуже чутлива, як і куди скеровувати. Навчали також, як вияснити, чи є певні соціальні проблеми, бо дуже часто після вирішення соціальних проблем щонайменше половина психічного розладу відступає. А новизна цих центрів, які ми відкриваємо, полягає в тому, що там буде можливість вирішити й соціальні проблеми. Для цього ми співпрацюємо з Львівським міським центром соціальних служб. Кожен наш центр матиме укладену угоду, і фахівець із соціальних служб зможе проконсультувати або ж надати супровід людині, яка опинилася в складній життєвій ситуації. Це дуже важливо сьогодні, позаяк є багато внутрішньо переміщених осіб, людей, які втратили багато що, зокрема документи. Тож, потрапивши на консультацію до спеціаліста з психічного здоров’я, вони зможуть владнати й чимало своїх соціальних питань», – пояснює співрозмовник. 
Із його слів, психічне здоров’я – це не лише відсутність тривоги, а й працездатність, комфорт кожного, можливість самореалізації, можливість триматися разом і підтримувати одне одного. 
«Щодо затребуваності, то, говорячи професійним сленгом, маємо повний запис. Тобто за кілька тижнів роботи центрів ментального здоров’я при ТМО весь час фахівців розписаний. Окрім того, ми цікавилися в центрах, які працювали раніше, чи в них кількість людей не зменшилася. Тобто такі послуги нині дуже затребувані. По допомогу звертається щораз більше людей. І, звісно, їм зручніше, комфортніше прийти у звичайну поліклініку, аніж їхати в спеціалізований заклад», – каже Назарій Колачинський.

Супровід і підтримка

В управлінні планують надалі розвивати партнерську мережу, щоби люди, які потребують допомоги, отримали відповідний супровід. 
«Є люди, які вже, негайно, потребують психологічної допомоги: маємо допомогти зняти напруження, зібратися з думками, відійти від відчаю, опанувати свої відчуття. Але потрібно не забувати й про те, що є люди з хронічними розладами. Їм теж потрібна допомога й соціальна підтримка. Ми партнеримо громадські організації, залучаємо міський центр соціальних служб, благодійні фонди, щоби та людина, яка звернулася в центр, і поза ним мала відповідний соціальний супровід. Щоби в центрі оцінили її стан, надали лікування за потреби, з’ясували соціальний стан, а на виході, щоб вона мала план лікування й реабілітації, а також супроводу. Щоби ніхто не був покинутий напризволяще. За досвід беремо британські моделі, маємо партнерів, які консультують ті центри, які в нас відкривають, щоби виробляти алгоритми роботи, щоб не оминути жодну групу населення з її потребами. Якщо пацієнт потребує тривалішого супроводу, буде розписаний його «маршрут». Тобто сьогодні консультує психіатр, потім серія консультацій у психотерапевта, відтак обов’язкове звернення до сімейного лікаря, якщо, зокрема, були виписані якісь препарати або людина зараз не в стані вповні засвоїти інформацію. Буде не одна схема для всіх, а оцінений кожен випадок, розроблена схема для кожного. Плануємо й групові зустрічі, передбачаємо для цього приміщення в кожному центрі. На такі зустрічі можуть приходити представники громадських, пацієнтських організацій, тобто організацій, які можуть надавати соціальний супровід. Можемо зібрати там родичів пацієнтів і тих, що дадуть їм відповіді на їхні питання. Це знову ж таки британська модель», – каже посадовець. 

Доступні для всіх

Він радить звертатися в центри психічного здоров’я, якщо є зниження працездатності, сильна тривожність, панічні атаки, порушення сну, надмірна апатія, дратівливість або агресивність, замкненість, думки про суїцид, загострення хронічних проблем із психічним здоров’ям тощо.
Жодних обмежень щодо запису на прийом немає! «В сфері психологічного здоров’я дуже важливо знайти свого лікаря, свою людину, якій пацієнт довірятиме, якому він зможе відкритися, прийняти допомогу, адже психотерапевти працюють у різних напрямках, за різними методиками. Комусь треба знайти свій напрям роботи, комусь – свою людину. Тому кожен, хто потребує допомоги, може звертатися спершу в один центр, а якщо не знайшов свого лікаря – в другий», – каже Назарій Колачинський.
Звернутися можна через реєстратуру закладів, через сімейного лікаря. Всі вони мають контакти і знають, куди скерувати. А найпростіше - через прямий номер центру. 
У Центр психічного здоров’я, що в 5-ій міській поліклініці на вул. Виговського, 32, можна записатися за тел. 096 021 95 73. Всі послуги в центрах при поліклініках безкоштовні!
фото: Роман Балук

Уляна Криницька-Березюк,
керівниця Центру ментального здоров’я лікарні Cвятого Пантелеймона: 
– Ідея створення такого центру, де працювали б психіатри, психотерапевти та психологи, а також психіатричного відділення в міській лікарні виникла доволі давно, ще перед реформою медичної галузі в місті. А після створення Першого ТМО її вдалося реалізувати. Спершу запрацювало психіатричне відділення, а відтак амбулаторний центр. 
А цього тижня у нас новосілля. Завдяки великому проєкту Першого ТМО і ІТ-кластера Львова під центр відремонтували цілий поверх на Мазепи, 25, і тепер ми вже не на третьому, а на другому поверсі. Наш центр став ще більший і готовий приймати ще більше пацієнтів. Тішуся, що приміщення по-домашньому затишні, сподіваюся, що нашим клієнтам тут буде комфортно ділитися з нами своїми проблемами і спільно їх вирішувати. В нас тепер є навіть своєрідна мистецька галерея: Львівська академія мистецтв, зокрема кафедра монументального живопису та кафедра текстилю, надали нам кілька робіт для експозиції. 
Найчастіше до нас звертаються ті, що мають тривогу, депресію, страх, відчуття безпорадності, пережиття через втрату близької людини, емоційну напруженість. Також у нас лікують розлади харчової поведінки – анорексію, булімію. Серед інших проблем: потрясіння у професійному житті, втрата роботи, емоційне вигорання, трудоголізм, труднощі зі прийняттям себе, невпевненість у собі; проблеми у стосунках з батьками, дітьми, чоловіком чи дружиною, в колективі; стан невизначеності чи нереалізованості, а також психосоматичні розлади. 
Але передусім людина сама мусить відчути потребу, мати внутрішню готовність прийняти таку допомогу. І коли з’явилася перша думка про те, що треба звернутися до фахівця, не варто ні соромитися, ні боятися, а прийти і пересвідчитися, що це допомагає і працює.
Маємо дуже хорошу команду. У нас є і психіатри, і психотерапевти, які працюють у різних напрямках та з різними методиками, і арттерапевти, і психологи. Окрім того, в нас є психотерапевти, які мають першу спеціалізацію лікар-гінеколог, лікар-соматичний терапевт, це дає змогу знайти комплексне рішення щодо різних психосоматичних розладів чи, наприклад, непліддя, яке доволі часто є психогенним. 
У нашому центрі отримати допомогу може кожен, хто її потребує. Ми приймаємо пацієнтів як за електронним скеруванням від сімейних лікарів, фахівців нашого ТМО, так і за особистим звертанням. 
За електронним скеруванням послуги безкоштовні. За особистим звертанням – переважно платні. Для людей старшого віку, які прийшли без скерування, перша консультація безкоштовна, а наступні платні. Якихось вікових чи територіальних обмежень немає.
Працюємо і з військовими та членами їхніх родин. Нещодавно наш центр і Перше ТМО уклали угоду з Міністерством у справах ветеранів. Для військових та членів їхніх родин всі послуги в нашому центрі, як і в цілому ТМО, безкоштовні. Військові мають для цього надати документ, що підтверджує їхній статус, а члени їхніх родин ще й документ про родинні зв’язки – свідоцтво про шлюб чи свідоцтво про народження.
Немає якихось конкретних показань, за яких членам сімей військових потрібно звернутися до нас. Навіть задля одної розмови варто прийти, якщо щось турбує, непокоїть. Наприклад, часто жінки не розуміють, як спілкуватися з чоловіком, який повернувся з війни і переважно мовчить, не хоче розмовляти, ділитися своїми переживаннями. Нерідко дружини сприймають це як те, що чоловік від них віддаляється, стає чужим, і починають віддалятися самі. А насправді чоловіки просто хочуть бути біля когось, з ким безпечно, спокійно затишно. Кожен із них потребує свого часу тихого перебування поряд: хтось тиждень, хтось місяць, хтось пів року. А хтось не зможе ніколи сказати про те, що пережив. І дуже важливо, щоби дружинам вистачило такту, терпеливості й розуміння пройти разом із ними той шлях, щоб залишалися у теплих стосунках, давати відчуття безпеки і стабільності. І дуже часто про це дружинам треба казати, бо нерідко вони дратуються через це, і як наслідок – виникають напружені взаємини, що призводить до того, що сім’ї розпадаються, бо, врешті-решт, не витримують цієї напруженості. 
Тож нехай дружини приходять, і ми разом зможемо подумати, як легше пережити мовчання їхніх чоловіків. Адже чоловік мовчить переважно не тому, що не хоче з нею говорити, а тому, що турбується про неї, хоче вберегти і захистити. Дружина є тою, хто має зараз забезпечити спокій і безпеку своїй сім’ї, дітям. І коли ми про це говоримо з дружинами, вони дуже швидко усвідомлюють це. Часом вистачить однієї-двох розмов. Що більше, за останні сім місяців маємо такий досвід, що військові навіть із терапевтами-жінками часто не готові до кінця відкритися, натомість з терапевтами-чоловіками діляться пережитим охочіше, бо чоловіки жінок бережуть. Це не аксіома, але ця потреба захищати в чоловіків проявляється і в такий спосіб. 
Адреса: Мазепи, 25, 2 поверх. У понеділок і четвер центр приймає відвідувачів з 15:00 до 19:00; у вівторок і середу – з 9:00 до 19:00, а в п’ятницю – з 9:00 до 16:00.
Телефони для запису: 067 689 76 55; 032 258 11 81 з понеділка по суботу з 9:00 до 19:00.

Нікіта Галапач,
керівник Центру ментального здоров’я Другого територіального медоб’єднання Львова:
– Ми намагалися створити в нашому центрі домашню затишну атмосферу. Це амбулаторія, тут ніхто не лежить під строгим наглядом. Тут кожен може отримати допомогу, починаючи від діагностики. І такої допомоги нині потребує дуже багато людей. Зараз в усіх криза адаптації, від початку війни всі по-різному її сприймають і намагаються адаптуватися до нових реалій. Окрім того, є різні проблеми, які були й до війни. 
Тут працює психолог, лікар-психіатр та лікар-сексолог. До психолога можна звернутися як по консультацію, так і по діагностику психічного стану. Якщо потрібна психотерапевтична допомога на рівні розмови, допомагаємо розібратися в собі та в ситуації і у такий спосіб знайти розв’язання проблеми. Якщо ж власного ресурсу нема, тобто за діагностичними критеріями людині необхідна допомога медикаментозна, можемо запросити на консультацію, наприклад, психіатра і допомогти людині медикаментозно. 
Працюємо і з дітьми, і з дорослими, і з людьми похилого віку. Вимушено переміщені особи, військові та члени їхніх сімей – теж значна частина наших клієнтів. Окрему увагу приділяємо вагітним. У нас є школа батьківства, де ми здійснюємо підготовку до пологів. 
Звернутися можна без скерування. Прийом оформляємо у так званих чутливих даних, тобто ніхто не бачить, що ви були на прийомі в лікаря з ментального здоров’я. Як платна послуга в нас є анонімні консультації, якщо людина не хоче, щоби це десь було зафіксоване. Крім того, до платних послуг належить індивідуальна підготовка до пологів. Всі інші послуги безкоштовні. Групова підготовка до пологів передбачає чотири зустрічі та відбувається щосереди – початок о 16.00.
Також у нас є можливість отримати консультацію психолога чи сексолога через відозв’язок. Це теж у межах дестигматизації психічного здоров’я. Щоб отримати таку послугу, людина мусить звернутися і попросити про це. І ми обираємо зручний час та зручні методи зв’язку. Нині це доволі актуально і для багатьох людей дуже зручно. 
Ми націлені на індивідуальний підхід до кожної людини, адже сьогодні проблеми людей у сфері ментального здоров’я перебувають у дуже широкому діапазоні. В когось екзистенційна криза – людина шукає сенсу життя, і це заганяє її депресивний стан, у когось нема даху над головою, роботи, втрата всього нажитого… Тож співпрацюємо із соціальними службами, допомагаємо людині задовольняти її базові потреби. 
Щодо проблем із ментальним, тобто психічним здоров’ям, які є найактуальнішими і які люди не завжди можуть розпізнати, – тривожні й депресивні стани. Тепер це найпоширеніші розлади. Коли людина відчуває тривожність або сум – це нормально. Але коли ці відчуття переважають тривалий час, то можна вважати це «дзвіночком», що потрібно звернутися по допомогу. Мовиться передусім про якість життя. Якщо людина не відчуває задоволення від життя – це привід звернутися до фахівця. Тобто коли її внутрішній, психічний, душевний стан впливає на життя, як-от почалися проблеми на роботі, в стосунках, людина втрачає над собою контроль, з’являються залежності, і це ті «дзвіночки», які сповіщають, що треба звернутися до спеціаліста. Природно, що хтось, переживши втрату близької людини, горює, але це горе не повинно тривати довше ніж два місяці. Якщо воно не дає жити, заглушує все інше, теж треба йти до фахівця. І дуже важливо, щоби ті, що є поруч (друзі, родичі, близькі, колеги), із розумінням скерували до таких центрів ментального здоров’я, як наш. Окрім того, такими симптомами є проблеми в стосунках, відчуття постійного неспокою, пригнічений стан, тривожність, внутрішня напруженість, нав’язливі думки, проблеми зі сном та апетитом, втрата контролю над емоціями, зниження статевого потягу тощо.
Більшість питань можна вирішити на нашому рівні, але якщо потрібно, оскільки ми належимо до багатопрофільного медоб’єднання, скеровуємо в інші підрозділи чи до відповідного спеціаліста. Якщо ж знехтувати цими сигналами, це може призвести до серйозніших розладів.
Є ще й чимало культурних упереджень щодо звертання до фахівця з психічного здоров’я. Чимало людей ще переймаються тим, що про них подумають, або ж вважають, що впораються самі. На щастя, за останні роки ситуація значно змінюється на краще. Люди, які спробували, які наважилися прийти, знайшли для цього час, пересвідчилися, що це працює, що тут не озвучують тих самих фраз, які людина каже собі сама. Тішить, що вже нема тих, які приходять з похиленою головою. Люди розуміють, що тут вони отримують ресурс для того, щоби рухатися далі і пишатися тим, що змогли знайти вихід із ситуації. А ми їм у цьому допомагаємо! 
Адреса центру: вул. Генерала Чупринки, 48.
Тел. для запису: 093 731 01 79.
Години роботи: з 9:00 до 18.00 із понеділка по п’ятницю.
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.4650 / 1.76MB / SQL:{query_count}