Медицина-2021: пандемія, вакцинація, реформи

Добігає кінця ще один непростий рік. Особливо непростим він видався для медичної галузі, адже це ще один рік пандемії, впродовж якого ми пережили дві важкі хвилі зростання рівня захворюваності. Водночас це рік вакцинації та продовження реформування галузі.

Пандемія і вакцинація

Лише наприкінці лютого в Україні стартувала кампанія з вакцинації населення проти коронавірусу. Згідно з напрацьованим планом, в першу чергу щеплення могли отримати громадяни з груп ризику. Відтак вакцини стали доступними для всіх. Однак з огляду на те, що вакцинація є добровільною, як і на те, що інформаційна кампанія значно спізнилася, а серед людей набули поширення чимало антивакцинальних міфів, значна частина громадян знехтували можливістю захистити себе від важкого перебігу хвороби та її ускладнень, а деякі навіть вдалися до фальсифікації документів.

Тож восени Україна, і Львівщина зокрема, пережила ще одну хвилю зростання рівня захворюваності, спричиненої різновидом вірусу «Дельта», з рекордними цифрами госпіталізацій, серед яких відсоток вакцинованих осіб був незначним – приблизно 5%, та летальних випадків. Аби взяти її під контроль, довелося вдаватися до обмежень, у тому числі припинення очного навчання у школах та вишах, жорстких покарань за фальсифікацію сертифікатів, недопущення до роботи без збереження заробітної плати педагогів, медиків, держслужбовців та інших, згідно зі встановленим переліком, які не мають сертифікатів про вакцинацію чи інших визначених документів.

Аби допомогти кожному, хто потребував невідкладної госпіталізації внаслідок захворювання на коронавірус, у медзакладах міста та області була розгорнута рекордна кількість ліжко-місць та місць у реанімаційних відділеннях. Зокрема, у лікарні швидкої меддопомоги облаштували найбільшу в Україні реанімацію на 100 ліжко-місць: 50 для ковідних хворих і 50 з іншими захворюваннями. Загалом ковідну зону лікарні розширювали до 650 ліжко-місць. За добу тут використовували для лікування хворих приблизно три тонни кисню. Водночас, аби люди, які пройшли курс лікування і потребували лише кисневої підтримки, могли продовжити одужання вдома, була організована видача в користування через сімейних лікарів кисневих концентраторів, придбаних коштом держбюджету. Загалом у 142 заклади охорони здоров’я Львівської області передали 1333 кисневі концентратори, пропорційно до кількості декларацій, які медзаклад підписав із громадянами.

Нині триває вже п’ятий етап вакцинації. Вакцинуватися може кожен, у тому числі й діти віком від 12 років. До речі, під час осінньої хвилі захворюваність серед дітей та кількість їх госпіталізацій теж була рекордною. Особливо медики закликають подбати про захист осіб із груп ризику, зокрема вагітних та жінок, які планують найближчим часом поповнення в родині, адже під час останньої хвилі чимало жінок при надії потрапили в стаціонари з пневмоніями, спричиненими коронавірусною інфекцією. На жаль, попри зусилля медиків були й летальні випадки.

Як це не прикро, до бажаних показників вакцинації нам ще далеко. Загалом в Україні повний курс вакцинації отримали трохи більше ніж 13 млн осіб, на Львівщині – близько 860 тис. осіб. Також станом на 22 грудня у нашій області 21 особа отримала додаткову, третю дозу вакцини, яку, згідно з наказом МОЗу від 13 грудня, проводять тим, чия імунна система могла не сформувати належний захист після двох доз вакцини, зокрема особам із ВІЛ-інфекцією, деякими формами онкології, після трансплантації органів, особам, які проходять імуносупресивну або імуномодулювальну терапію, і низкою інших імунодефіцитних станів.

Окрім того, епідеміологи наголошують: не варто нехтувати обов’язковими щепленнями проти інших захворювань! На жаль, із початком пандемії відсоток дітей, які не отримали щеплення, зазначені в календарі вакцинації, значно зріс. Особливо тривожним дзвіночком є те, що майже половина дітей в області не отримали вакцинації проти поліомієліту, визначеної календарем, а загроза нових спалахів цієї небезпечної хвороби за таких умов доволі висока. Цього року в Україні зафіксували два такі спалахи – на Волині та Закарпатті.

Реформи і новації

Загалом на Львівщині вже понад 90 відсотків населення мають свого сімейного лікаря. Медичні заклади вчаться заробляти кошти за пакетами НСЗУ, залучати позабюджетні кошти, впроваджують нові методи та підходи, роблять ремонти наявних відділень та обладнують їх сучасним устаткуванням, відкривають нові відділення та цілі центри. Зокрема, цього року 25 серпня у Львові в лікарні швидкої допомоги відкрили Центр трансплантології. До цього часу тут із 2020 року діяло відділення, в якому почали робити операції людям, котрі потребували донорського органу.

Цього року тут провели кілька десятків успішних трансплантацій органів, у тому числі першу в Україні трансплантацію легень та першу в Україні пересадку серця дитині. Також у цій лікарні цього року запрацювало відділення кардіохірургії та трансплантації серця і перше в Західній Україні кардіохірургічне відділення для дітей, а кілька днів тому відремонтували приміщення терапевтичного відділення. Нещодавно ще одне інсультне відділення на 53 ліжко-місця відкрили у лікарні на вул. Навроцького, а в серпні – нове реанімаційне відділення анестезіології та інтенсивної терапії на 30 ліжок. У дитячій лікарні на вул. П. Орлика відкрили оновлене приймальне відділення, запрацювала нова нейрохірургічна операційна, також лікарня отримала нове обладнання для двох відділень інтенсивної терапії. З листопада у Львівському обласному клінічному перинатальному центрі запрацювало відділення постінтенсивного догляду новонароджених.

Значних змін зазнала сама система медзакладів міста. Львів напрацював медичну стратегію до 2024 року та провів комплексну реформу. Відтепер у місті працюють три територіальні медичні об’єднання – невідкладної допомоги, планової допомоги та акушерства й гінекології.

Ще однією цьогорічною новацією стало впровадження на Львівщині пілотного проєкту аеромобільної евакуації, який здійснюється Львівським обласним центром екстреної медицини. Спершу у квітні – травні вильоти здійснювали гелікоптером ДСНС, були доправлені до медзакладів 9 пацієнтів. Відтак гелікоптер забрали на техобслуговування і для потреб ДНСН. А вже з жовтня проєкт відновили завдяки гелікоптеру, наданому МВС, який базується у Львові і обслуговує потреби всього Західного регіону. Перший його виліт відбувся 4 жовтня, ним доправили до лікарні на вул. П. Орлика тримісячного хлопчика із судомним синдромом із Кам’янка-Бузької ЦРЛ. Усього за неповні три місяці до медзакладів доправлені 45 пацієнтів, у тому числі дівчинка з тетрадою Фалло із львівського ОХМАТДИТу до Києва.

Найчастіше гелікоптером доправляли пацієнтів з інсультами, інфарктами, політравмами, а також дітей у важких станах. Найстарша пацієнтка – 82-річна жінка з інсультом із Самбірщини, наймолодший – хлопчик, якому лише чотири дні, із ужгородського пологового будинку зі стенозом легеневої артерії та серцевою недостатністю.

Водночас, попри значний поступ та запевняння чиновників про те, що наша медицина стає ефективнішою і доступнішою, чимало людей, яким довелося стикнутися з проблемою зі здоров’ям, кажуть, що реформа медицини до пацієнтів ще не дійшла. Зокрема, сімейні лікарі часто скеровують на платні обстеження, приміром КТ чи МРТ; планові операції потрібно оплачувати самому; при госпіталізації чимало препаратів доводиться купувати чи навіть підписувати відмову від лікування державним коштом і брати всі фінансові витрати на себе; віддавати гроші за витратні матеріали під час операцій, анестезію тощо.

Окрім того, з реформою нікуди не зникла потреба «віддяки» лікареві, а людям у стресовій ситуації, коли під загрозою життя чи здоров’я близьких, не до того, аби обстоювати свої права чи шукати, як отримати е-скерування на безкоштовне обстеження. Звісно, зарплата 15-18 тисяч гривень для фахівця профільної лікарні – це дуже мало, і чекати, що все зміниться в один момент, не варто. Але як бути тим, що працюють за 7-8 тисяч чи мають пенсію 2,5 тисячі гривень, а на лікування потрібно значно більше?

Порятунок року

Звісно, є випадки, коли лікування потребує надзвичайно великих коштів, які не під силу зібрати родині та близьким хворого. Тоді долучаються благодійники, які допомагають здійснити диво. Особливо цього року варто згадати дві акції, які відбулися завдяки благодійному фонду «Із янголом на плечі». Понад два мільйони гривень завдяки фонду було зібрано на рятівний «укол життя» Zolgensma для маленької Вікторії Полюги зі СМА. Загалом для дівчинки зібрали 50 млн грн. На жаль, через нездужання вона ще очікує на нього, але всі ми сподіваємося, що невдовзі дівчинка зможе його отримати. До речі, вже на наступний рік уперше в держбюджеті закладені кошти на лікування від СМА, і хоч їх замало, щоб допомогти усім тим, що потерпають від цієї недуги, це вже значний крок уперед.

Ще одне досягнення – маленький Давидко Борута вже може дихати самостійно. Це диво сталося завдяки лікарям львівського ОХМАТДИТу, які спершу діагностували в дитини, яка від народження не могла дихати самостійно, двобічний параліч діафрагмального нерва, а відтак знайшли спосіб їй допомогти – здійснили унікальну не тільки для України, а й для всієї Європи операцію зі встановлення стимулятора діафрагмального нерва. А щоби придбати сам пристрій і все необхідне обладнання, добрі люди на заклик благодійників пожертвували майже пів мільйона гривень і 50 тисяч доларів.

Андрій Москаленко, перший заступник міського голови Львова:

– Пандемія та реформа – це два виклики, які найбільше вплинули цього року на медицину міста. Ми пережили дві хвилі захворюваності на коронавірус, і вони показали достатньо високу професійність наших лікарів, зокрема з точки зору менеджменту медицини. Була дуже оперативно розгорнута рекордна кількість ліжко-місць. Ми готувалися і до одної хвилі, і до другої передусім для того, аби забезпечити заклади всім необхідним, щоб не було нестачі кисню. Проведення комплексної медреформи в місті дасть змогу підвищити рівень послуг для жителів, а медзакладам отримати фінансову стабільність. Маємо нині три територіальні медичні об’єднання за профілем. Це заклало передумову активних змін у наступному році. Найголовніші наші досягнення в медицині – врятовані людські життя. Треба віддати належне нашим лікарям і медперсоналу, які докладали всіх зусиль у боротьбі за життя пацієнтів. Досягнення – це й нові відділення, які з’явилися в кожному медзакладі, це й надскладні операції і велика кількість не таких складних, але вкрай необхідних, це й один із найвищих в Україні рівень вакцинації. Станом на сьогодні понад 58 відсотків львів’ян отримали повний курс вакцинації. У Львові відкрили перший в Україні центр масової вакцинації, ми перші починали виїзну вакцинацію в колективах. 2021-ий – рік утвердження аеромобільної медевакуації. Нам було важливо показати, що в разі потреби ця послуга є доступною незалежно від статків чи статусу і допомагає рятувати життя, коли дорога кожна хвилина. Були інвестовані значні кошти, аби покращувалася якість послуг, аби вони ставали доступнішими. Звісно, роботи ще багато. Наступного року звернемо увагу на сімейну медицину та профілактику. Ми визначили близько сотні показників, яких прагнемо досягти до 2025 року, накреслили шлях і будемо ним рухатися.

Валерій Веремчук, голова комісії охорони здоров’я та соціального захисту Львівської міськради:

– Для медицини Львова цей рік став поворотним. Разом із лікарями, посадовцями, експертами ми напрацювали стратегію розвитку нашої медицини, її затвердила Львівська міськрада. Першим результатом цих напрацювань стало формування трьох територіальних медичних об’єднань, до яких ввійшли усі наші лікарні. Також ми напрацювали програму «Здоров’я львів’ян» для наших поліклінік та для стимулювання наших сімейних лікарів, щоби зробити акцент на профілактику та раннє виявлення недуг, а не на лікування. Будемо впроваджувати й популяризувати обстеження, скринінги, аналізи, закуповуватимемо необхідне обладнання. Усе, що придбане бюджетним коштом, працює в місті для людей безоплатно за наявності скерування від сімейного лікаря. Звісно, ми розуміємо, що без належного фінансування всі напрацювання можуть залишитися лише на папері. Цього року медицина Львова з міського бюджету отримала загалом близько 650 мільйонів гривень. Для порівняння: п’ять років тому в бюджеті розвитку на медицину заклали тільки 10 мільйонів гривень, цього року – 460. Тому бачимо, що наші лікарні змінюються на краще: кращі умови для пацієнтів, закуплено дуже багато дорогого обладнання, зроблено низку операційних, відкрито нові відділення і навіть центри, де надають висококваліфіковану допомогу. Богу дякувати, маємо висококласних лікарів. Насправді завдань значно більше, але я вірю, що помалу все вдасться, адже сформована хороша команда управлінців, активно діє депутатська профільна комісія, є добра співпраця. Ще кілька років у такому темпі – і наша медицина буде якісною, безпечною та ефективною, а Львів стане потужним медичним центром не тільки України, а й Європи та світу.

коментарі відсутні

Для того щоб залишити коментар необхідно увійти