Потреба у невідкладній допомозі для себе або близької людини завжди супроводжується стресом, як і будь-яка нештатна ситуація. Необхідна правдива інформація допомагає мінімізувати стрес, а також не розгубитись. Що впливає на час доїзду «швидкої» та що потрібно знати?

Усі виклики, які надходять до екстреної медичної допомоги, класифікуються, залежно від стану пацієнта, на кілька категорій. Це – критичні, екстрені, неекстрені та непрофільні звернення. І саме від цього залежить час прибуття бригади «швидкої».

Критичне звернення означає, що пацієнт у критичному стані та потребує реанімаційних заходів. Це стан, який супроводжується відсутністю дихання, неефективним диханням, масивною крововтратою чи кровотечею.

У разі екстреного звернення час прибуття – 20 хвилин. Екстрене звернення означає, що пацієнт перебуває у невідкладному стані, що супроводжується порушенням свідомості, ознаками кровотечі, ознаками гострого коронарного синдрому, ознаками гострого мозкового інсульту, розладами дихання, а також іншими відповідними скаргами та ознаками.

До категорії неекстрених належать звернення стосовно пацієнта, стан якого не є невідкладним і не погіршиться у разі відтермінування надання медичної допомоги. Проте такий пацієнт потребує оцінки стану здоров’я медичним працівником.

У таких випадках диспетчер, залежно від ситуації, або рекомендує пацієнту звернутися до свого сімейного лікаря чи найближчої лікарні, що працює цілодобово, або скерує до пацієнта бригаду, яка не виконує критичні або екстрені виклики.

Четверта категорія – непрофільні звернення, у разі яких стан пацієнта не є невідкладним та не потребує медичної допомоги «швидкої».

У таких випадках диспетчер рекомендує пацієнту звернутися до свого сімейного лікаря або надасть дистанційну медичну консультацію.

Час прибуття 10 та 20 хвилин не враховує таких обставин, як ускладнений дорожній рух, метеорологічні умови, сезонні особливості, епідеміологічна ситуація тощо.

Під час виклику «швидкої» потрібно надавати правдиву інформацію. Не можна перебільшувати наявні симптоми з метою, щоб диспетчер скерував до пацієнта, який, наприклад, має скарги на температуру і водночас ще не прийняв жарознижувальні ліки, бригаду за екстреним випадком. Бо тоді людина з підозрою на інфаркт чи інсульт, яка справді потребує екстреної допомоги, може її не дочекатись.