Наше здоров’я і наше буття таке вразливе і таке крихке… Ми це повною мірою відчули впродовж 2020-го. Ми працювали і вчилися з дому, звикали багато часу проводити у колі сім’ї, брали участь у богослужіннях онлайн і святили вдома перед екранами паски. Вчилися тримали дистанцію, не обійматися при зустрічі. Ми втрачали людей – рідних, знайомих, видатних. Цей рік нас змінив, і ми вдячні медикам – лікарям, медсестрам, санітаркам, управлінцям – за те, що вони так самовіддано рятували і рятують людські життя!
Розпочався цей рік із тривожних повідомлень з Китаю про нове небезпечне захворювання, однак мало хто тоді міг передбачити, що воно матиме таке поширення і вразить стільки людей. У лютому ми пережили хвилю істерії,

а подекуди й протестів. А вже у перші дні березня на Чернівеччині почали фіксувати перші випадки зараження, з 12 березня ввели карантин. 20 березня був підтверджений перший випадок цієї недуги на Львівщині – у 70-річного чоловіка, який повернувся з Німеччини. До кінця місяця лабораторно підтвердили ще кілька випадків. А вже з квітня на Львівщині почали фіксувати щораз більше заражених…
Станом на ранок вівторка, 22 грудня, за весь період пандемії на Львівщині підтвердили 57 401 випадок інфікування коронавірусом. Із них 1649 людей померли та 42 455 одужали. Зокрема, у Львові підтвердили недугу в 26 085 осіб, із яких 18 385 одужали. На жаль, маємо зафіксовані 747 летальних випадків. За попередню добу лабораторні центри провели 831 ПЛР-тест, із них виявили 448 позитивних. Серед хворих 270 львів’ян. У холодильну не залишилося проб…
За даними Центру громадського здоров’я, станом на 22 грудня в Україні зафіксовано 8513 нових підтверджених випадків коронавірусної хвороби (з них дітей – 415, медпрацівників – 368). Кількість активних хворих становить 362 321 особу. Також за останню добу госпіталізовані 1318 осіб, зафіксовані 232 летальні випадки, 14 020 осіб одужали. За весь час пандемії в Україні захворіли 979 506 осіб, одужали 600 288, летальних випадків – 16 897.
У світі за час пандемії зафіксовані понад 77 мільйонів випадків захворювань на коронавірус. Одужали 43,7 мільйона осіб. На жаль, для понад 1,7 мільйона людей ця недуга стала смертельною.
Нині світ щораз більше занепокоєний появою нового штаму коронавірусу у Великій Британії та вводить нові транспортні обмеження. Україна поки що вирішила не закривати свої кордони з Об’єднаним Королівством, але не радить подорожувати туди найближчим часом. Українські медики також заявили, що здатні виявляти нові штами, а «британський» штам в Україні поки що не траплявся. Водночас британські медики вважають, що новий штам є значно небезпечніший для дітей, аніж той, що циркулює в нас.

Тож попри помітний спад захворюваності в Україні, зокрема на Львівщині, переживати передчасно. Зрештою, на нас чекає сезонне захворювання на грип. За прогнозами цього року, в Україні циркулюватимуть чотири штами грипу, три з яких для нас нові, тож можуть бути небезпечні. До речі, цього року вперше попит на вакцину проти грипу перевершив пропозицію. Медики радять щепитися від грипу всім тим, що важко перехворіли на коронавірус, а також особам із групи ризику: вагітним, людям за 65 років, людям, які мають хронічні захворювання дихальної та серцево-судинної систем, цукровий діабет, ожиріння, а також медикам, педагогам, працівникам транспорту, торгівлі.
.jpg)
Варто зазначити, що через карантинні обмеження рівень вакцинації дітей за Календарем щеплень суттєво знизився, адже спершу, з початку карантину, поліклініки їх не приймали, а коли відкрилися, багато батьків побоювалися, чи варто йти туди на щеплення. Унаслідок інформаційної кампанії ситуація дещо вирівнялася, однак до бажаних 95%, коли можна покладатися на колективний імунітет, ще дуже далеко. Ризики ж спалахів інфекційних захворювань не знизилися.
Якби не пандемія, головною медичною темою року, що минає, стала б, безперечно, медична реформа, точніше її другий етап – реформа «вторинки» і «третинки», який розпочався з 1 квітня. Так само з 1 квітня в Україні запрацювала Програма медичних гарантій. Однак карантин настав швидше і «змішав усі карти». Багато хто навіть пропонував відкласти реформу. Та вона відбулася, для багатьох закладів наклалася на непростий час перепрофілювання на ковідний стаціонар. Хтось може сказати, що реформа не працює, однак її успіх залежить від багатьох чинників і значною мірою від самих пацієнтів.

Непростим став цей рік і для медичної галузі Львівщини з огляду на кадрові зміни. Очільниця обласного департаменту охорони здоров’я Ірина Микичак перейшла на роботу в міністерство і нині є першою заступницею міністра охорони здоров’я. Департамент очолив хірург Орест Чемерис. Багаторічний очільник міського управління Володимир Зуб перейшов на викладацьку роботу, а в. о. керівниці управління стала Наталія Літвінська. Ще на початку року лікарню швидкої допомоги очолив молодий та амбітний, вже знаний в Україні лікар із Ковеля Олег Самчук. У серпні через коронавірус помер керівник Військово-медичного центру Західного регіону полковник медичної служби Іван Гайда. Центр очолив полковник медичної служби Юрій Подолян. А на початку листопада про своє звільнення повідомив гендиректор 8-ої клінічної лікарні м. Львова Василь Обаранець. Нового керівника закладу поки не призначили.
Рік добігає кінця. І ми дякуємо медикам за їхню працю та покладаємо великі сподівання на новий 2021-ий. Однак маємо пам’ятати, що найбільше залежатиме від нас, від нашої свідомості, готовності додержуватися правил безпеки, бажання дбати про своє здоров’я та піклуватися про своїх рідних.
«Дуже пишаюся нашими медиками»
Орест Чемерис, директор департаменту охорони здоров’я Львівської облдержадміністрації:
– Які головні виклики постали перед медичною галуззю області та як вдалося їх подолати?– Головною темою 2020 року став Covid-19, передусім для медичної галузі. Пандемія виявила її вразливі місця – готовність до роботи в таких умовах та забезпечення ліжок киснем. Вважаю, що ми впоралися з ними, дуже пишаюся нашими медиками і сердечно дякую їм за сумлінну працю в непростих умовах – лікарям, медсестрам, санітаркам!
А починали ми з 15 опорних ковідних лікарень. На кінець року маємо 24 лікарні. З них 23 комунальні – обласні, міські, районні та одна відомча – лікаря Львівської залізниці. На початку ми мали 1800 ліжок, з яких 818 були забезпечені киснем (це трохи менше ніж 40 відсотків), а на кінець року маємо 3645 ліжок, із них 2750 (77 відсотків) забезпечені киснем централізовано або кисневими концентраторами. І ці цифри зростають. Два заклади Львівської області зараз на етапі закупівлі та монтажу кисневих станцій: Центр легеневого здоров’я та лікарня швидкої медичної допомоги.
Забезпечити киснем ліжка для важких хворих дуже допомогла державна субвенція, за якою Львівська область отримала 106 мільйонів гривень.
Від початку грудня ситуація дещо стабілізувалася. Станом на сьогодні, 21 грудня, стаціонарне лікування отримують 1464 пацієнти, заповненість ліжкової мережі відділень для лікування Covid-19 – 40,2 відсотка.
– Що вважаєте найбільшим досягненням медиків Львівщини за рік, що минає?
– Всі заклади охорони здоров’я попри усі виклики, головним із яких є пандемія, попри ту кількість ковідних пацієнтів, яку маємо нині в області, працюють. Це головна перемога року в галузі медицини. В нашій області проліковані стаціонарно чи не найбільше пацієнтів в Україні. Ми все-таки впоралися. Усі пацієнти, які потребували допомоги, отримали її. В кінці жовтня лише за п’ять днів було госпіталізовано більш ніж 1100 хворих, назагал у другій половині жовтня в медзаклади на стаціонарне лікування доправляли по 200 і більше ковідних хворих щодня. Найбільше – 251 хворий за добу. Усім хворим надавали адекватну допомогу, тому це найбільше досягнення: ми змогли адекватно зреагувати на ті виклики, які перед нами постали.
– Яка ситуація із захворюваністю на Covid-19 серед медиків?
– За весь період поширення пандемії в Україні на Covid-19 захворіли 4300 працівників медзакладів області. Близько 3815 із них одужало. На жаль, не обійшлося без втрат – станом на середину грудня 48 летальних випадків серед медиків…
– Чи були звернення від громадян про те, що їхніх рідних не кладуть у лікарню?– Звичайно, такі скарги були. На всі звернення ми оперативно реагували. Хочу ще раз усім наголосити, що госпіталізація відбувалася і відбувається виключно за медичними показання, тобто з огляду на те, наскільки важким є стан хворого!
– Що вдалося зробити попри складну ситуацію з Covid-19?
– Попри пандемію і складний для медичної галузі рік маємо й здобутки. Зокрема, у Львівській області за програмою «Велике будівництво» здійснюють капітальний ремонт дев’ятьох приймальних відділень лікарень. У восьми лікарнях роботи йдуть до завершення. У лікарні Червонограда процес затягнувся через оскарження в суді тендерних процедур, однак угоди вже укладені, розпочалися роботи. Окрім того, наказом МОЗ було розподілене певне обладнання для приймальних відділень, яке вже почало надходити в наші лікарні. Зокрема, вже отримали два комп’ютерні томографи, які передали міській лікарні швидкої допомоги та Стрийській центральній районній лікарні. До кінця року очікуємо поставки ще двох таких томографів, ще два маємо отримати на початку 2021-го.
– Які виклики, окрім пандемії, прогнозуєте на наступний рік?

– Щодо наступного року: маємо чимало викликів, пов’язаних із адміністративною реформою, адже з 1 січня в нашій області буде сім районів замість 21-го. Багато закладів охорони здоров’я, власниками яких є районні ради, перейдуть на баланс ОТГ. Кожна ОТГ має оцінити, що заклад може отримати за програмою медичних гарантій, та які кошти, зокрема на енергоносії та розвиток, потрібно закласти в бюджет.
– На вашу думку, чи відбувся другий етап медреформи, що мав стати головною медичною темою року?
– Із 1 квітня в Україні другий етап медичної реформи розпочався. Всі заклади області почали отримувати кошти за Програмою медичних гарантій згідно з угодами із НСЗУ. Однак через пандемію частина закладів була переорієнтована і перепрофільована на інфекційні стаціонари, тож вони не мали змоги надавати медичну допомогу за всіма пакетами, які підписали з НСЗУ. Більшість закладів отримали фінансування за глобальною ставкою. Однак медична реформа відбулася, були проаналізовані перші виклики, НСЗУ мала змогу побачити, які напрямки потребують дофінансування. Була запроваджена низка перехідних пакетів, щоби підтримати заклади охорони здоров’я. Переконаний, що це було корисно для всіх. Ми побачили, які проблеми і виклики пов’язані з трансформацією медичної системи є першочерговими.
– Чи змінив цей рік ставлення українців до свого здоров’я?
– Маю великі сподівання, що так. На початку, в березні – квітні, більшість людей досить легковажно ставилися до ризику захворіти, а от уже на кінець осені, коли у кожного (в родині чи серед знайомих) були випадки захворювання на Covid-19, часом із важким клінічним перебігом, значна частина людей змінили своє ставлення до цього захворювання і стали більше зважати на своє здоров’я. Ми ніяк не можемо вплинути на ситуацію, що склалася, лише змінити ставлення до своєї безпеки і свого здоров’я. Якщо люди не додержують елементарних правил, то медики не в змозі змінити ситуацію. Наприклад, у липні ми мали багато госпіталізацій, а люди справляли весілля на 100-150 осіб, ігнорували маски тощо. У кожного з нас є вибір, йти чи не йти на забаву, поїхати в неділю у торговий центр чи піти на прогулянку в парк, надягнути маску правильно чи носити її на підборідді, наражаючи себе та близьких на небезпеку.
Хотів би принагідно звернутися до жителів Львівщини. Цей рік був для всіх нас тяжкий, він як ніколи дотепер навчив нас цінувати своє здоров’я, своїх рідних, близьких. Хочу побажати передусім міцного здоров’я, миру і злагоди в кожній родині, щоби ми якнайшвидше змогли подолати цю пандемію та повернутися до нормального ритму життя. А це залежить від кожного з нас. Бережіться і будьте здорові!
Розмовляла Ольга Хворостовська
фото: пресслужба ЛМР