В Україні з 9 листопада оновили епідзонування – вся територія країни опинилася у «помаранчевій» та «червоній» зонах. До територій з найвищою захворюваністю на коронавірус потрапило вже чотири райони Львівщини. Отож, у «червоній зоні» є Миколаївський, Перемишлянський, Пустомитівський та Сокальський райони Львівської області. Львів у «помаранчевій зоні».

З цих вихідних в Україні планують запровадити карантин «вихідного дня» (нагадаємо, до 31 грудня в Україні діє адаптивний карантин). «Коли дивимося на ситуацію в країні, то розуміємо, що не можемо ввести локдаун, як це роблять у деяких країнах. Ні два, ні три тижні. Тому змушені вводити жорсткий карантин на суботу і неділю. У ці дні у нас будуть працювати продуктові магазини, аптеки і транспорт. Все інше має не працювати», –сказав очільник МОЗ Максим Степанов. З його слів, кількість госпіталізованих пацієнтів з COVID-19 з початку вересня зросла в 3,5 рази.

«Карантин вихідного дня – хороший варіант розірвання ланцюжка захворювання. У дні, коли люди не працюють, збільшується відвідуваність розважальних, торгових центрів, кінотеатрів та інших місць великого скупчення. Карантин вихідного дня покликаний знизити показники інфікування в Україні. Один з елементів розірвання епідланцюгу – мінімізувати стосунки та контакти між людьми. Це може дати позитивні результати. Оскільки повернутись до варіанту весняного карантину зараз доволі складно, гадаю варто спробувати такий вид обмежень», – певен головний медик області Орест Чемерис.

Поза тим міський голова Львова Андрій Садовий наголошує: карантин вихідного дня, про запровадження якого йдеться на рівні уряду, не допоможе вийти із ситуації, яка зараз є із захворюваністю на коронавірус. Однак таким чином можна нанести непоправної шкоди малому та середньому бізнесу.

«Карантин «вихідного дня» – це взагалі не вихід. Можна ще зробити карантин «обідньої перерви», чи карантин по парних і непарних. Але все це – абсурд. Це спроба уряду коштом малого та середнього бізнесу показати хоч якісь дії. Дії, єдиним результатом яких будуть додаткові проблеми в сім’ях людей, по яких пандемія і так вдарила найсильніше. Громади чекають не чергових заборон. Люди хочуть знати, що в державних лікарнях є спеціально облаштовані місця, бо це безпека. Наразі ми це робимо лише коштом міста в комунальних лікарнях. Люди також хочуть знати, що у випадку біди, вони отримають кисень, бо 2 ШВЛ-апарати з початку пандемії для Львова від держави – це ніщо», – каже очільник міста.

Водночас мерія закликає львів'ян у теперішніх умовах жодних весіль, забав, ювілеїв не справляти. «Більшого піку захворюваності очікуємо на середину грудня. Але, знову ж таки, все залежить від нас з вами. Тому прохання до всіх уникати великих скупчень людей, не проводити жодних святкувань, бути максимально у безпеці, щоб знизити цей рівень. Тому велике прохання до всіх — жодних весіль, забав, ювілеїв не справляти. Треба триматися здорового глузду», – наголосив Андрій Садовий.

фото: Роман Балук

«Наразі в Україні 20 560 ліжко-місць забезпечені киснем, який використовується для лікування хворих на COVID-19. Це 48% від ліжок, які перепрофільовуються під надання медичної допомоги хворим. У жовтні уряд виділив 572 млн грн субвенцій для забезпечення 42 189 ліжок кисневими точками: кисневими концентраторами, кисневими станціями або ємностями для збільшення об’ємів зберігання кисню», – повідомив заступник міністра охорони здоров’я, головного державного санітарного лікаря України Віктор Ляшко.

На Львівщині в усіх медичних закладах, що лікують пацієнтів, які хворі на коронавірус, триває робота з розширення кисневої мережі. Збільшення кисневих точок надалі пришвидшить одужання пацієнтів. Про це наголошує керівник департаменту охорони здоров’я Львівської ОДА Орест Чемерис. «Зараз у лікарнях області є більше 1600 кисневих точок і майже 480 кисневих концентраторів достатньої потужності. Щодня ми доробляємо нові точки, стараємось максимально розширити наші можливості. Основний акцент ми робимо на централізоване забезпечення киснем, оскільки саме такий метод лікування дає кращий ефект», – розповів Орест Чемерис.

Окрім того, зараз формують кадровий резерв, аби за потреби діяти по ситуації. В тих 22-ох закладах охорони здоров’я, які працюють із ковідом, медиків вистачає, однак погіршення епідситуації може викликати потребу у більшій кількості лікарів. «Мусимо бути готові до різних варіантів розвитку ситуації, тому розглядаємо можливість залучення тих лікарів, які зараз із коронавірусом не працюють. Не виключено, що будемо задіювати інтернів та студентів старших курсів», – каже Орест Чемерис.

Роботу інтернів куруватимуть досвідчені фахівці, які мають на це право. Кількість додатково залучених лікарів до лікування пацієнтів із коронавірусом залежатиме від розвитку епідситуації.

Зі слів головного медика області, хвороба не збавляє темпу – високою залишається як кількість щоденних підтверджених випадків методом тестування, так і число викликів швидкої допомоги до мешканців із підозрою на ковід чи вже з підтвердженим захворюванням. На стаціонарному лікуванні в медичних закладах області перебуває 1143 особи, з них 149 - у реанімаційних відділеннях, 39 - на апаратах ШВЛ.

Найбільш завантаженими медичними закладами, які надають допомогу пацієнтам з ковід, є Лікарня швидкої допомоги – 178 пацієнтів, Львівський обласний госпіталь ветеранів війн та репресованих імені Юрія Липи – 205. Також 189 пацієнтів перебувають у Центрі легеневого здоров’я, 175 - у Львівській обласній інфекційній лікарні, 122 - у 8-й міській клінічній лікарні.

Серед районів області найбільше пацієнтів лікують від ковіду у Новояворівській міській клінічній лікарні, а також у Стрийській міській лікарні. Тут на лікуванні перебуває 124 та понад 130 пацієнтів відповідно.

«Заповненість ліжкової мережі медичних закладів області становить 62,5%. У середньому щоденно госпіталізовують 180-200 пацієнтів. Усі пацієнти, які потребують госпіталізації за клінічними показниками, отримують необхідну медичну допомогу», - наголосив Орест Чемерис.

Необхідну медичну допомогу пацієнтам з ковід надають і медики бригад швидкої допомоги. «За даними Центру екстреної медичної допомоги, вони щоденно отримують сотню та більше викликів до пацієнтів з підозрою на коронавірус та підтвердженим захворюванням. Бригади швидкої допомоги забезпечують усі необхідні виїзди до всіх пацієнтів. Надають допомогу на місці, або ж за необхідності транспортують до визначених лікарень», - зазначив він.

Тим часом в області триває робота щодо розширення ліжкової мережі. На базі Львівського протитуберкульозного диспансеру, що на вул. Бой-Желенського, Центр легеневого здоров’я розгорне додаткових 300 ліжок. «Першочергово потрібно подбати про кисневу мережу. В будівлі старого корпусу мусимо зробити санітарний ремонт, після чого можна буде облаштовувати корпус та вмонтовувати необхідну техніку. Ми плануємо, що на повну потужність установа зможе запрацювати за півтора місяця», - наголосив директор департаменту. Додаткових 100 місць для лікування інфікованих пацієнтів планують також облаштувати у Ново-Роздільській міській лікарні. За рішенням обласної ТЕБ і НС там мають провести усі необхідні роботи, після чого подати її до включення в перелік ковідних.

Загалом, йдеться про збільшення в межах області ліжкової мережі на 50% від наявної. «Зараз ліжковий фонд у ковідних лікарнях налічує 3375 місць, що становить 30% ліжкової мережі області. Відтак, іще більше двох тисяч додаткових ліжкомісць має з’явитись у різних лікарнях області», - уточнив Орест Чемерис.

У Львові у лікарні швидкої допомоги облаштовують додаткових 350 ліжок для хворих на коронавірус. Зі слів міського голови, на одному з поверхів ліжка вже поставили і за два тижні мають завершити основні ремонтні роботи.

«Ми прийняли дуже правильне рішення щодо облаштування додаткових 350 місць у лікарні швидкої. Ці додаткові ліжка облаштовуємо у бічній, двоповерховій будівля лікарні швидкої. На одному поверсі ліжка вже поставили. Думаю, що за два тижні основні ремонтні роботи будуть зроблені», – зазначив Андрій Садовий.

«Зараз вкрай важливо дотримуватись всіх протиепідемічних закладів. І гігієна рук, дистанція, маска – це ті обов’язкові компоненти, які має виконувати кожен. Швидкість розвитку динаміки захворювання залежить від кожного з нас», – додає Орест Чемерис.

Відповідно до оновлених протоколів щодо стандартів надання медичної допомоги, госпіталізації підлягають середньої тяжкості та тяжкі пацієнти. Госпіталізація пацієнтів із підозрою або підтвердженим діагнозом COVID-19 відбувається виключно за медичними показаннями – наголошує міністр охорони здоров’я Максим Степанов. У МОЗ кажуть, що близько 80% пацієнтів мають легкий перебіг хвороби і не потребують стаціонарного лікування. У разі появи симптомів хвороби необхідно зателефонувати сімейному лікарю, який зобов'язаний оцінити стан пацієнта та прийняти рішення щодо необхідності госпіталізації чи надання медичної допомоги в амбулаторних умовах.

МОЗ закликає не займатися самолікуванням. Схему лікування повинен визначити сімейний лікар. У разі відсутності зв’язку з сімейним лікарем чи виникненні інших запитань МОЗ радить звертатися у всеукраїнський контакт-центр із питань протидії COVID-19 за безкоштовним номером 0 800-60-20-19.

«Важливо нарешті усвідомити, що у нас немає поняття “хочу госпіталізуватися”. Лікарня – це не санаторій. Для госпіталізації є низка показань. Усі вони вказані у Стандартах надання медичної допомоги “Коронавірусна хвороба (COVID-19)”, які розроблені кращими лікарями країни та затверджені МОЗ”, – наголосив Максим Степанов.

Госпіталізація за клінічними критеріями показана хворим з підозрою чи підтвердженим COVID-19 у разі наявності щонайменше однієї з перелічених ознак: частота дихання менша ніж 10 або більша ніж 30 дихальних рухів; сатурація під час вимірювання пульсоксиметром нижча ніж 92%; порушення свідомості (за шкалою AVPU все, крім А); пацієнти з перебігом захворювання середньої тяжкості, які мають тяжку супутню патологію (тяжкий перебіг артеріальної гіпертензії, декомпенсований цукровий діабет, імуносупресивні стани, тяжка хронічна патологія дихальної та серцево-судинної систем, ниркова недостатність) в стадії декомпенсації.

Міністр також зауважив, що у кожній лікарні є внутрішньолікарняна інфекція, й без наявних показів до госпіталізації пацієнту безпечніше лікуватися вдома.

З ініціативи Міністерства охорони здоров’я працює всеукраїнський контакт-центр МОЗ з протидії поширенню COVID-19. Зателефонувавши за номером 0-800-60-20-19, громадяни можуть отримати інформацію щодо порядку та алгоритму дій в умовах пандемії: проведення безкоштовного тестування, надання невідкладної допомоги, забезпечення ранньої самоізоляції хворих із моменту виявлення перших симптомів тощо, а також звернутись з пропозицією чи скаргою.

«Контакт-центр працює цілодобово. Ми сподіваємося, що він допоможе громадянам оперативно отримувати важливу інформацію та правильно протидіяти поширенню коронавірусної хвороби», – зазначає очільник МОЗ Максим Степанов.

До роботи контакт-центру задіяно 150 операторів. Якщо їм необхідно буде уточнити інформацію, – таке звернення вони реєструють у відповідній CRM-системі, яка автоматично надсилатиме його на розгляд до центрального чи місцевого органу влади відповідно до компетенції. А після отримання необхідної інформації оператори зв’язуються із заявником, щоб її озвучити.

Такий алгоритм роботи пов'язаний передусім з тим, що продовжує зростати кількість нових хворих, – осіб, які потребують швидких та надійних відповідей на питання щодо проведення безкоштовного тестування, надання невідкладної допомоги або ж забезпечення ранньої самоізоляції з моменту виявлення перших симптомів тощо.