Як показує досвід, ми ще не навчилися розставляти пріоритети, якщо мовиться про те, аби подбати про себе. Ми звикли діяти за принципом гасіння, а не запобігання пожеж. Приміром, часто трапляється так, що нам бракує часу чи грошей, щоби піти до стоматолога на профогляд. Однак згодом, коли припече, викладаємо значно більші суми і втрачаємо значно більше часу.

Те ж саме з вакцинацією: то нам бракує часу, то погода «не надихає», а тепер ще й ситуація несприятлива через пандемію. Окрім того, серед нас є ще чимало конспірологів-антивакцинаторів, які переконані, що вакцинація – це прихований геноцид нації, мовляв, наші бабці дожили до таких років, не маючи жодних щеплень…

Однак забувають, що бабці пройшли природний відбір, адже в наших містах чи селах майже не було родин, де не померла б дитина, а подекуди і двоє-троє, нерідко від хвороб, які нині запобігаємо щепленнями. Наприклад, у моєї бабці Марії, 1926 року народження, трохи молодший брат ще не мав року, як помер від дифтерії. Бабця важко перехворіла, а коли наприкінці 80-их – початку 90-их в Україні був спалах, зуміла вчасно розпізнати підступну недугу в онука.

Отже, завдяки антивакцинаторським настроям одних, підігрітих поширенням антивакцинальних міфів та істеричними публікаціями і репортажами про можливі важкі наслідки щеплень, та нерозважливого ставлення других Україна за рівнем вакцинації у 2016 році, за даними ВООЗ, перебувала на останньому місці в Європі. Тож коли у 2018 – 2019 стався спалах кору, наша держава лідирувала за рівнем захворюваності. В стилі «гасіння пожеж» в Україні розпочалася активна вакцинальна кампанія, а спалах хвороби змусив переосмислити своє ставлення до вакцинації багатьох дорослих. У підсумку відсоток щеплених дітей значно збільшився. Зокрема, станом на 2019 рік проти кору, краснухи і паротиту були щеплені вдвічі більше дітей – 91%, аніж у 2016-ому – 44,5%. Охоплення вакцинацією проти кашлюку, дифтерії та правця зросло на 46% (з 21% до 67,5%), проти гепатиту В – на 37% (28,8% до 65,2%) , проти туберкульозу й поліомієліту – майже на 10%. І хоча ці цифри були ще доволі далекі від бажаних 95%, які забезпечують колективний імунітет, однак вселяли оптимізм.

А вже у 2020-ому медики знову б’ють на сполох – рівень вакцинації суттєво знизився, адже спершу з початком карантину поліклініки не приймали, а коли відкрилися, багато батьків побоювалися йти (та ще й із маленькою дитиною) в амбулаторію чи поліклініку, адже саме туди звертаються хворі на Covid-19, деякі переймалися, чи не ослабить щеплення імунітет.

Лікарка-інфекціоністка, експертка ЮНІСЕФ Катерина Булавінова в одній із онлайн-розмов про вакцинацію на фейсбук-сторінці ЮНІСЕФ порівнює щеплення з паском безпеки, який надягаємо, сідаючи в автівку. Навіть на ідеальній дорозі він є актуальним, а нині, в наших умовах, коли система охорони здоров’я зазнала такого потужного удару від пандемії, нехтувати ним аж ніяк не можна. Адже у випадку спалаху того чи того вакцинокерованого захворювання впоратися буде украй важко. А будь-які перерви в плановій імунізації можуть призвести до підвищення ймовірності таких спалахів або зростання кількості випадків захворювань.

Директор департаменту охорони здоров’я ЛОДА Орест Чемерис наголошує, що такі інфекції, як кашлюк, дифтерія, правець, поліомієліт, кір, паротит, краснуха, гепатит В, залишаються актуальними і становлять загрозу для дітей, особливо перших двох років життя. Важливо підтримувати охоплення щепленнями на рівні не нижчому 85-95%, аби не збільшилася частина неімунізованих осіб, що в наступних роках може призвести до спалахів вакцинокерованих інфекцій.

Зі слів експертки департаменту охорони здоров’я з епідеміології та вакцинопрофілактики Наталії Гончар, Львівська область забезпечена вакцинами. Зокрема, для профілактики туберкульозу (БЦЖ); гепатиту В («Еувакс В»); інактивованою поліомієлітною вакциною («Імовакс поліо»); комбінованою пентавалентною вакциною для профілактики кашлюка, дифтерії, правця, гепатиту В, гемофільної інфекції (Пента-Хіб); для профілактики кору, паротиту, краснухи («Пріорикс»).

«Дифтерійно-правцеві анатоксини АДП та АДП-м в медичних закладах на сьогодні наявні, хоча до кінця року може виникнути їхня нестача, адже АДП та АДП-м надійшло 51%, а вакцини АКДП – 55% від потреби на 2020 рік. Також у листопаді очікується надходження оральної поліомієлітної вакцини. Скористайтеся можливістю і вакцинуйте своїх дітей! Все дуже просто: зверніться до свого сімейного лікаря, і ця послуга буде максимально безпечною!» – закликає експертка.

Варто зазначити, що на сьогодні в українському Календарі обов’язкових щеплень передбачена вакцинація проти 10 захворювань. Уся країна вважається захищеною від хвороби, коли сформований так званий колективний імунітет: 95-97% населення країни мають щеплення проти конкретної хвороби. Адже лише колективний імунітет може захистити тих людей, які не можуть вакцинуватися з медичних причин.

Цікаво, що цього року вперше за всі роки проведення щеплення проти грипу попит перевищує пропозицію. Українці дослухалися до рекомендацій медиків і, побоюючись поєднання коронавірусної хвороби та грипу, що може призвести до колапсу лікарень і численних смертей, стараються запобігти хоча б грип, від якого вже є безпечний і ефективний захист. Зробити щеплення варто завчасу, перед початком поширення грипу, тоді буде достатньо часу, щоб організм встиг виробити імунітет, а для цього знадобиться близько двох тижнів. Однак навіть у розпал сезону грипу можна (і варто!) вакцинуватися, якщо цього не зробили раніше. Це значно збільшить шанси. Варто пам’ятати, що вакцинація проти грипу не гарантує, що ви не захворієте на нього, але захистить від госпіталізації, ускладнень та смерті. А це вже, погодьтеся, чимало.

– Із початком карантину у Львові призупинили планову вакцинацію, область і далі вакцинувала, але це відбувалося менш інтенсивно порівняно з попередніми роками. Так тривало до травня. У травні заклади охорони здоров’я забезпечили розподіл потоків хворих і здорових пацієнтів, активно запрошували людей до вакцинації, однак приходило їх значно менше, аніж до пандемії. Чому? Бо люди бояться зі здоровими дітьми йти в заклади охорони здоров’я, щоб зменшити ймовірність зустрічі з інфікованими особами. Однак потрібно, аби щонайбільше людей знали, що є правила, як вакцинувати людей під час пандемії, щоб уникнути ризиків зараження. Це передусім уже згаданий розподіл потоків та вакцинація лише тих дітей і дорослих, які на момент звернення не мають ознак гострого захворювання. Якщо вони перехворіли на Covid-19, їх вакцинують після одужання.

– Загрози нікуди не щезли. Для кору характерні сезонні підйоми, він активізується що п’ять років. Недавно ми пережили епідемію, тож кілька років можна сподіватися спокою, а відтак знову з’явиться прошарок невакцинованих людей, і кір знову дасться взнаки. Дифтерія й нині є актуальною, бо у нас великий прошарок населення невакцинованих людей. До 95% нам ще далеко, тож популяційного імунітету немає. Варто нагадати, що щеплення проти дифтерії та правця потрібно робити дорослим що десять років. Якщо хтось приїде з країн, де реєструють поодинокі випадки дифтерії, то ймовірність спалаху дуже висока, адже в Україні, і на Львівщині зокрема, є всі передумови для цього. Це ж стосується поліомієліту. Пакистан і Афганістан ще є ендемічними країнами щодо цього захворювання. Якщо хтось приїде з цих країн і виділятиме вірус, то, на жаль, при великій кількості у нас невакцинованих осіб є великі шанси для поширення цього небезпечного захворювання. Краснуха й епідемічний паротит (щеплення проти них роблять разом із кором) також час до часу даються взнаки. Епідпаротиту є близько 25 випадків захворювання, трапляються й поодинокі випадки краснухи.

– Абсолютно безпечно. У закладах охорони здоров’я створені для цього відповідні умови.

– Ні, в жодному разі. Щеплення зміцнює імунітет, а не ослаблює його. Навіть якщо ми вакцинуємося одночасно проти десяти інфекцій, передбачених Календарем щеплень, то задіюємо лиш одну десяту частину всієї імунної системи, тобто перевантажити її вакцинами неможливо. Тому в жодному разі під час вакцинації ми не ослабляємо імунну систему і не робимо вакцинованого сприйнятливішим до Covid.

– Як уже мовилося, це загрожує спалахами та епідеміями тих захворювань, проти яких існують вакцини, а отже, наражає на небезпеку значну кількість людей. Коли мовиться про гепатит Б, проти якого дітей вакцинують у пологовому будинку, а відтак у два і шість місяців, якщо цього не робити, почнуться випадки інфікування, а якщо особа захворіє на гепатит у дитинстві, є дуже висока ймовірність (90%), що він перейде у хронічну форму, і тоді лікуватися доведеться впродовж усього життя.

– Потрібно щонайшвидше надолужити. Окрім Календаря профілактичних щеплень за віком, є ще календар для тих, що з тих чи тих причин вакцинуються з порушенням термінів. У такому разі сімейний лікар добирає графік вакцинації індивідуально з мінімальними інтервалами. Всі дози, які вже дитина отримала, зараховують, а вводять лише ті, яких бракує.

– Звичайно, є спеціальні графіки-комбінації. Навпаки, це дуже добре, коли одночасно вакцинують проти багатьох інфекцій. І тут уже сімейний лікар залежно від того, що саме ще належить зробити, чого бракує, підбирає всі сумісні вакцини, намагаючись за один візит зробити максимальну кількість щеплень.

– На сьогодні єдиним абсолютним протипоказанням до проведення профілактичних щеплень є анафілактична реакція на попереднє введення цієї вакцини або її компонент. Живі вакцини протипоказані вагітним і хворим на СНІД.

– Ні, щеплення не є оперативним втручанням і не потребує жодного додаткового обстеження чи проведення досліджень. Все, що потрібно, це вимірювання температури і огляд сімейного лікаря. Кожна мама, якщо дитина така сама, як учора, може бути спокійна – щеплення робити можна.

– Окрім обов’язкових, варто зробити щеплення проти пневмококу, дітям до 18 місяців – проти ротавірусу, дівчаток варто захистити від папіломавірусу людини, який може спричинити рак шийки матки. А ще варто захиститися від вірусного гепатиту А. Кожен сезон варто захищатися від сезонного грипу.

– Пневмокок – це стрептококова бактерія, яка може спричиняти запалення будь-якого органа чи системи. Найчастіше це ЛОР-органи, тобто ніс, носові пазухи, горло, вуха. Часто пневмокок стає причиною пневмонії, може спричинити запалення нирок та інших органів і систем. Особливо часто це проявляється у людей після 65 років та людей, які з різних причин мають ослаблену імунну систему, знижений імунітет, різноманітні імунодефіцити. Тому в розвинених країнах щеплення проти пневмококу входить у обов’язковий календар профілактичних щеплень дітей.

– Варто зробити усім незалежно від віку. Просто маленькі діти мають три рази отримати вакцину, а дорослим достатньо однократної вакцинації. Є два варіанти, як вакцинуватися від пневмококу: можна звернутися в приватний кабінет щеплень (тут ви придбаєте вакцину, вас огляне лікар, і вам одразу зроблять щеплення); можна звернутися до сімейного лікаря, який вас огляне, випише рецепт, і в аптеці зі сумочкою-холодильником ви придбаєте вакцину, повернетесь у свій заклад охорони здоров’я (в кабінет щеплення), де вам безкоштовно зроблять вакцинацію. Вартість цієї вакцини трохи перевищує 2000 гривень, однак для людей із групи ризику зробити таке щеплення необхідно.

– Ротавірусна інфекція спричиняє проноси, тобто це прояв гострої кишкової інфекції. У дітей вона часто провокує сильне зневоднення організму. Однак це щеплення має один нюанс – його можна робити тільки дітям до 18 місяців.

– Вже майже місяць тривають періодичні постачання на Львівщину вакцини проти грипу, більші чи менші партії. Цього року попит перевищує пропозицію. Наразі зробили щеплення вже більш ніж тисяча жителів Львівщини. Обіцяють, що цього тижня знову будуть поставки вакцини.

– Це вакцини «Джисі флу» і «Ваксігрип». А обрати треба ту, яку вдасться знайти.

– За медичними показаннями, щеплення проти грипу потрібно зробити передусім вагітним, людям за 65 років, людям, які мають хронічні захворювання дихальної та серцево-судинної систем, цукровий діабет, ожиріння. Щодо соціальних показань, то тут треба вакцинуватися тим, що контактують із великою кількістю людей: медикам, педагогам, працівникам транспорту, торгівлі. Також особливо важливо зробити таке щеплення тим, що перехворіли, передусім важко, на Covid. «Зустріч» із грипом для них вкрай небажана.

– Наразі на Львівщині ще не має лабораторно підтверджених випадків грипу. За прогнозами цього сезону в нас циркулюватимуть чотири штами вірусу грипу, і лиш один із них ми знаємо з 2013 року. Решта три були генотиповані у 2019 році і мають відмінності від попередніх, тобто вони є новими для нашого організму.

– Збільшення кількості хворих із ознаками гострого респіраторного захворювання. Важливо пам’ятати, що на око ніколи не можна розрізнити, чи це грип, а чи Covid. Наразі маємо другу хвилю коронавірусу, спостерігається значне збільшення кількості хворих, тож ситуація стабільно важка. Для медиків це дуже велике навантаження, а коли розпочнеться зростання захворюваності на грип, буде ще важче. Тому варто вакцинувати щонайбільше людей проти грипу, аби зменшити ймовірність інфікувань та можливих ускладнень, передусім осіб із груп ризику.

– Те саме, що й для профілактики Covid: уникати місць скупчення людей, додержувати соціальної дистанції, носити маску, не забувати про гігієну рук. А при перших ознаках нездужання потрібно звернутися до сімейного лікаря та самоізолюватися, аби не наражати на небезпеку інших. При підписанні декларації кожен лікар визначив, у який спосіб з ним можна сконтактуватися дистанційно. Тож треба звернутися до лікаря, а він уже координуватиме (знаючи, чи має особа якісь хронічні захворювання, чи є для неї якісь ризики), якими мають бути ваші подальші дії, чи варто прийти на огляд, чи достатньо самоізолюватися, чи потрібно заживати якісь медикаменти… Це він визначатиме індивідуально, а пацієнтові потрібно дослухатися до його рекомендацій і бути уважним до свого здоров’я. По змозі завчасу вакцинуватися і намагатися уникнути хвороби.

*Щороку завдяки щепленням у світі вдається зберегти 2,5 млн дитячих життів.

*Завдяки вакцинації людство перемогло натуральну віспу.

*Захворюваність на поліомієліт знизилася на 99%.

*Знизився рівень захворюваності на правець, дифтерію, кашлюк, краснуху, менінгіт, рак печінки.

*Глобальна смертність від кору знизилася на 75%.

*Знизилася щорічна смертність від правця новонароджених більш ніж у 13 разів.