Закрити терапевтичне відділення лікарні та самоізолюватися медикам довелося 1 квітня. Саме тоді вони довідалися, що одна з їхніх пацієнток хвора на коронавірус. До того вони лікували жінку від пневмонії. Хвороба не відступала. Провести швидкий тест на Covid-19 наприкінці березня у медиків не було можливості. В медзакладі тестів не було, не було їх і в аптеках. 1 квітня 58-річну пацієнтку все ж тестували і виявили коронавірус. Тоді ж у лікарні тестували медиків і пацієнтів, більше позитивних результатів не було. Лікарі вирішили самоізолюватися…

Їх було 22. Два тижні у лікарні перебували семеро медпрацівників – двоє лікарів, три медсестри і дві санітарки (решта медперсоналу – на самоізоляції вдома). Тринадцятеро пацієнтів і двоє, які доглядали своїх рідних. Медики щодня проходили обстеження, виміряли температуру – не лише пацієнтам, а й собі.

Вже минули два тижні обсервації. Всі ті, що перебували в лікарні, почуваються добре. Дев’ятеро осіб, у яких ПЛР-дослідження на наявність коронавірусу виявилося негативним, 14 квітня повернулися додому, та все ж їм рекомендують надалі дотримуватися самоізоляції.

Однак двоє медсестер, які від 1 квітня були на самоізоляції вдома, все ж таки підхопили коронавірус. Це стало відомо 14 квітня. «Мене повідомили, що дві медсестри, котрі відбували самоізоляцію вдома, отримали позитивний результати ПЛР-дослідження. Одна проживала сама, друга має сім’ю. Її з чоловіком госпіталізували, сина відпустили додому на самоізоляцію. Розмовляла з ними, кажуть, що почуваються нормально», – розповідає «Львівській Пошті» Тетяна Кудик.

Вона стурбована тим, що статус решти людей, які перебувають у лікарні, станом на 14 квітня невідомий. Ті, що ще не отримали офіційного результату аналізу на Covid-19, залишаються в лікарні.

«Я чекаю підтвердження нашого статусу. Дев’ятеро людей (ті, щодо яких ми отримали офіційні результати ПЛР-дослідження) йдуть додому, але їм все одно доведеться самоізолюватися. Решта, думаю, залишаться. У нас сім’ї», – каже лікарка.

Пацієнтка померла, ставши третьою жертвою коронавірусної інфекції на Львівщині. Медиків жінка не повідомила, що контактувала з людьми, які приїхали з Італії…

– В скеруванні було написано «пневмонія». Про епіданамнез її опитувала сімейна лікарка. Пізніше, коли цю жінку госпіталізували, про контакти в неї запитував лікуючий лікар. Казала, що не контактувала. Ми її госпіталізували.

У нас багатопрофільне відділення, але пацієнтів із пневмонією кладемо в окреме крило будівлі. У палаті ця жінка була з іще двома.

Лікування призначили за протоколом. Лікували пневмонію. Але нас насторожило те, що в пацієнтки трималася температура, був нетиповий перебіг пневмонії. За тиждень ми вирішили повторити рентген. То була неділя, та ми все ж викликали ургентні служби і зробили це. Результат рентгену був гірший, аніж попередній. У понеділок я вже консультувалася з пульмонологами, з інфекціоністами, пацієнтці потрібно було зробити тест на коронавірус. Станом на понеділок, 30 березня, тестів ще не було. Я доповіла керівництву. У вівторок, 31 березня, керівник нашої установи сказав мені: «Давайте купимо цей тест і самі його проведемо». Я телефонувала в усі аптеки міста – тестів не було.

1 квітня надійшли перші тести в район. Організували мобільну бригаду, яка мала виїздити і обстежувати тих людей, що повернулися з-за кордону. Ця мобільна бригада приїхала й до нас у відділення, і ми в першу чергу провели тест цій жінці. Він буквально за дві хвилини видав позитивний результат. Ми вирішили тестувати всіх працівників відділення і всіх пацієнтів, які на той час перебували у ньому. Викликали працівників із дому, зробили їм тести.  Результат у всіх був негативний, не було жодного позитивного, окрім цієї жінки.

Тоді довелося приймати рішення. Питаю, хто лишається зі мною. Шестеро працівників, двоє людей, які доглядають своїх рідних, і тринадцятеро пацієнтів залишилися в корпусі. Додому не ходимо. Ми в обсервації, живемо у лікарні. Доглядаємо пацієнтів. Решту працівників нашого відділення на обсервації вдома.

9 квітня нам зробили забір матеріалу на ПЛР-дослідження, дев’ятьом  прийшли результати – добрі, негативні. Згодом взяли аналізи в тих, що мали підмінити нас, і аж тоді взяли на дослідження взірці у тих, що найменше контактували. Ми поділили це на три заходи, бо лабораторія не спроможна протестувати всіх одразу.

– З нею було дві жінки. З однією все гаразд, у неї негативний результат ПЛР-дослідження, а друга, на жаль, заразилася. Вона була з тою жінкою в одній палаті чотири доби. У задовільному стані ми виписали її додому 26 березня. Вдома вона була вісім-дев’ять днів, контактувала з рідними. Згодом її стан погіршився, жінку госпіталізували і виявили коронавірусну інфекцію.

– Так, ми всі ходили додому, але дотримувалися всіх заходів. Із першого дня, коли запровадили карантин, у нас вже були суворі правила, ми навіть родичів до пацієнтів у відділення не впускали. Їжу та інші речі, яку приносили хворим, передавали через віконечко. Медперсонал працював у масках і рукавичках. Утім дві медсестри все ж захворіло (інформація станом на 14 квітня – «Львівська Пошта»). У них була висока температура. ПЛР-дослідження підтвердило наявність коронавірусу. Жінок госпіталізували, а ще чоловіка однієї з них. Одна з медсестер жила сама, друга – з чоловіком та сином. Син на самоізоляції.

– На даний час вистачає, але все-таки їх недостатньо. Лікарня дала трошки, а на цьому тижні добрі люди привезли. Схилятиму голову до кінця життя перед людьми, котрі роблять добро мовчки, без реклами, не називаючи свого імені! Дівчатка для нас маски шиють…

Психоемоційний стан у наших дівчат був дуже пригнічений, але їх збадьорив подарунок. Пошили нам такі гарні з вишивкою маски! В такі гарні коробочки їх поклали, ще й якісь квіточки. Передали це, і воно так нас зворушило… То на Вербну неділю було.

– Усе гаразд. Я стійка людина, віруюча, вірю в Бога. Певна, що Він дасть мені рівно те, що зможу витримати. У колективі по-різному було за ті два тижні.

Але я нікому не дам зламатися! Тішуся, що вони тут залишилися. Впродовж років якесь таке ставлення до медицини… ніби ми непотрібні. Але треба працювати, бо є багато добрих людей. І лікар має робити те, що має. Для мене важлива справа всіх – від санітарки до лікаря. Це команда. Чудово, коли є команда… Ой, я розчулилася…  Є менш стресостійкі люди, і їх треба підбадьорити.

– Не можна втрачати пильність. За будь-яких обставин. І що б тобі не говорили пацієнти, треба керуватися власним досвідом, критично мислити і думати на три кроки наперед. І довіряти людям треба, бо без довіри неможливо жити. Можливо, тепер, в часі пандемії, коли мовиться про епіданамнез, варто, щоб люди підписувалися під тим, що повідомляють лікареві. Звичайно, інфекційний контроль у медичних закладах надважливий.

– Тести рідним робитиму тоді, якщо у когось із нас, із тих, що на обсервації у лікарні, не дай Боже, буде позитивний результат ПЛР-дослідження. Якщо ж ні, то не бачу змісту.

Якщо, борони Боже, у когось ПЛР-дослідження дасть позитивний результат, то знову доведеться самоізолюватися, але вже не в лікарні. Де я це робитиму, навіть не знаю. Рано та ввечері міряємо температуру, маємо графік. Пацієнти одужують, щоправда, є й з хронічними захворюваннями, але наче все гаразд.

– Нас годувала лікарня, приносили нам гарячі страви. Та й узагалі світ не без добрих людей. Бувало, телефонують знайомі і питають, що принести. Кажу їм, що їсти не хочу, але буду вдячна за пачку рукавичок, залишену біля порога. Рукавички нам знадобляться. Також приносили нам засоби для миття. Ми багато миємо. Були й саморобні дуже приємні речі. Якась дівчинка нам пташечку зробила. Знайомі, що мають квітковий магазин, принесли квіти, записочку в букет встромили. Звісно, це дрібниці, але вони так сильно підтримують нас емоційно. Діти малювали нам картинки, а пацієнти, які в нас лежать, навіть вірші складали.

– Все ж на тиждень візьму паузу.