В Україні від 25 до 40% пацієнтів, яким робили оперативні чи інші медичні втручання, заражаються внутрішньолікарняною інфекцією

А це означає, що нерідко неймовірні зусилля хірургів, які вони доклали для порятунку хворого, зводяться нанівець. Саме через внутрішньолікарняні інфекції у країні зростає кількість летальних випадків. Пацієнту, який заразився ВЛІ, стає важче вирватися з лещат основної недуги, бо його організм ослаблюється ще й іншою інфекцією. За даними Інституту епідеміології та інфекційних хвороб ім. Л.Громашевського, у розвинених країнах розповсюдженість внутрішньолікарняних інфекцій серед госпіталізованих хворих становить до 10%, у країнах, що розвиваються, - понад 25%. В Україні, за деякими даними, 40%. Хоча у нас фіксуються далеко не всі випадки. У 2008 році на Львівщині зафіксовано 99 випадків, коли хворим у медичних закладах занесли ВЛІ.

Торік до лікарні з діагнозом  "газова гангрена" потрапила доволі молода жінка. Востаннє такий діагноз медики ставили, мабуть, ще в роки війни. Захворювання важке і небезпечне, лікування дороге і тривале. Коли почали з'ясовувати, де пацієнтка могла підхопити інфекцію, дійшли висновку - жінці її занесли в медичній установі.

У наших лікарнях чути запах деззасобів, якими обробляють підлоги, столи тощо. За стерилізацією медичних інструментів також ведеться контроль. А ось обробці рук медперсоналу не приділяють прицільної уваги. А саме через  руки можна перенести інфекції й заразити себе, рідних і, звісно, пацієнтів. Ті, кому доводилося лежати в лікарні, можуть підтвердити: лікарі, медичні сестри безпосередньо перед оглядом хворого не обробляють рук антисептиком. А миття милом не дає надійного захисту. Не обробляють їх і тоді, коли переходять до огляду іншого пацієнта. А в лікарнях в одній палаті лежить кілька хворих. У кожного ­ своя мікрофлора. Але якщо ця мікрофлора, як пояснила завідувач епідеміологічного відділу обласної СЕС Наталія Тімко, потрапить до іншої людини, в якої ослаблений імунітет, то може спровокувати додаткову недугу. І  лікар чи медсестра, які не використовують антисептики для гігієнічної обробки рук, оглядаючи хворих чи виконуючи процедури, можуть розповсюджувати лікарняні інфекції.

- Руки українського лікаря - це, так би мовити, основний інструмент, за допомогою якого він ставить діагноз, надає допомогу пацієнтові, - каже епідеміолог Тімко. - І їм має приділятися особлива увага. Але у нас немає законодавчої бази , відповідно до якої гігієнічна обробка рук тим чи іншим антисептиком була б обов'язковою для всього медперсоналу. У цивілізованих країнах світу це питання піднято на досить високий рівень. Кожен лікар завжди носить при собі антисептик, яким обробляє руки, щоб убити патогенні й умовно патогенні мікроорганізми. По­перше, за допомогою антисептика лікар у першу чергу захищає себе, та оточуючих його людей від різного роду інфекцій.  По­друге, там є страхова медицина. І якщо медперсонал занесе інфекцію пацієнту, це йому дорого коштуватиме.

В Україні певні вимоги є лише до хірургів, акушерів­гінекологів, неонатологів, які віддають перевагу таким зручним у використанні антисептикам, як АХД 2000 та "Хоспісепт". До іншого персоналу законодавчо виписаної вимоги щодо гігієни рук нема, хоча на всіх нарадах, конференціях загострюється увага саме на цій проблемі. І якщо пацієнтові занесли інфекцію у медичному закладі й він хотів би відстояти свої права через суд, він не зможе нічого довести. Знову ж таки, через відсутність законодавчої бази.

Інститут ім. Л.Гро­ма­шевського провів деякі  дослідження. Згідно з ними, сліди крові у змивах рук були виявлені у медичних працівників різного профілю: у хірургів - 33%, медсестер хірургічного профілю - 29%, лаборантів - 25% і т.д. А навіть пересічний громадянин знає, що з кров'ю можна передати людині дуже багато вкрай небезпечних інфекцій. Аби поставити надійний заслін внутрішньолікарняним інфекціям,  медичні заклади достатньо оснастити системами з антисептиками. Але... Наразі такі системи є лише у Львівській комунальній міській клінічній лікарні швидкої медичної допомоги, Львівському обласному перинатальному центрі, Міському пологовому будинку №1,  які там безкоштовно встановила українська компанія з німецькими технологіями "Лізоформ Медікал".

- Ті медичні заклади, які краще почувають себе фінансово, які дбають про здоров'я людей та репутацію закладу,  в основному приватні, закуповують і встановлюють дозатори з антисептиками, ­ каже Наталія Олександрівна. - Нині ефективні та безпечні антисептики фірми "Лізоформ Медікал" АХД 2000, "Хоспісепт" та інші є у багатьох приватних стоматологічних та терапевтичних клініках, кабінетах.