Медичний туризм як візитка Львівщини

Багатий на цілющі мінеральні води Трускавець, мінеральні води п’яти типів у Східниці та запаси Моршинського родовища відомі не лише жителям Львівщини, а й усій Україні. Наш регіон має справді унікальні ресурси для розвитку медичного туризму – понад 200 лікувальних джерел мінеральних вод семи типів, лікувальні грязі, а також найбільше в Україні родовище озокериту. Влада міста та області сприяє розвитку цього напрямку. Цього літа створили Львівський кластер медичного туризму, який, до слова, є першим в Україні.

То які перспективи розвитку медичного туризму на Львівщині, які функції повинен взяти на себе кластер медичного туризму та як створити відповідний імідж для України на зарубіжному ринку? На ці запитання відповіли експерти з медичного туризму на панельній дискусії “Медичний туризм на Львівщині: можливі вигоди та перешкоди для розвитку”, яка відбулась у межах 20-ї міжнародної виставки “ТурЕКСПО”.

Акцент на оздоровчий туризм

Нині Україна перебуває на середньому рівні у світі з надання медичних та оздоровчих послуг, розповіла радниця президента, голова комісії з питань охорони здоров’я та медичного туризм ICC Ukraine Анна Гучок.

“Ринок лікувального і оздоровчого туризму насправді величезний. Вважаю, що Україна повинна насамперед розвиватись у напрямі оздоровчого туризму. Оскільки у цій сфері нас уже знають за кордоном. Більшість туристів, які їдуть до нас із метою медичного туризму, все ж приїздять саме для оздоровлення. Світова статистика свідчить, що на оздоровчий туризм нині витрачають понад 230 мільярдів доларів, а до 2022 року ця цифра зросте до 919 мільярдів. Якщо ж говорити про те, скільки витрачають туристи, то їхній середній чек становить близько півтори тисячі доларів, а локальні пацієнти витрачають близько 600 доларів. Це світова статистика. Зважаючи на ті ресурси, які нині має Україна, можемо зацікавити частину цих туристів”, – каже Анна Гучок.

З її слів, факторів, які зумовлюють розвиток медичного туризму, є кілька. Один із них – збільшення психологічних захворювань. “Це означає, що оздоровлення і попередження захворювань наступні кілька десятків років будуть більшою мірою позиціонуватися на іноземному ринку, аніж саме лікування. Ще один фактор, що зумовлює розвиток медичного туризму, – усвідомлення суспільством важливості оздоровлення”, – наголошує Анна Гучок.

90% іноземних туристів – українці

Сьогодні Україну як осередок медичного туризму знають здебільшого жителі країн СНД, США, Канади та Європи. Однак більшість пацієнтів, які приїздять до нас на лікування, є колишніми громадянами України, розповідає співрозмовниця.

“За статистикою, 90% людей, які приїжджають з-за кордону до нас на оздоровлення, є українцями. Тобто для налагодження зв’язку у сфері медичного туризму насамперед маємо звернутись до наших діаспор. Що ж стосується послуг, які є найбільш цікаві іноземному туристу, то це, звісно, стоматологія, пластична хірургія, офтальмологія, лікування стовбуровими клітинами, реабілітація, репродуктивна медицина тощо. Однак попит на певні послуги, звісно, залежить від ринку. Наприклад, лікувати зуби до нас приїздять здебільшого жителі Великої Британії”, – каже Анна Гучок.

З її слів, якщо говорити про гравців ринку медичного туризму, то це не лише клініки, а й аеропорти, куди прилітають туристи, а також таксисти, які їх везуть у відповідний санаторій, клініку.

“Загалом гравців на цьому ринку налічується понад 20. І тільки разом зможемо створити відповідний імідж для України на зарубіжному ринку. Налагодити зв’язок між усіма цими гравцями – це власне є завданням кластеру медичного туризму. Наразі світовий досвід показує, що кластерна система є найбільш дієвою у напрямку розвитку медичного туризму. Тож можемо зробити висновок, що нині ми на правильному шляху”, – наголошує Анна Гучок.

Юридичний аспект

Усі питання, які стосуються медичного туризму, мусять мати певний фундамент – належну законодавчу базу, розповіла докторка юридичних наук, голова Комітету медичного і фармацевтичного права та біоетики Національної асоціації адвокатів України Ірина Сенюта.

“Наразі нам потрібно визначити для себе ту систему координат, у якій працюватимемо. Саме надання якісних медичних послуг буде запорукою того, що до нас повертатимуться та рекомендуватимуть Україну як країну, в якій якісно надають ці послуги. Важлива також юридична сторона надання медичних послуг іноземним туристам. Оскільки є багато нюансів, через які можуть постраждати і пацієнт, і клініка. Насправді медичні справи є дуже складними, тому вважаю, що кожна клініка повинна мати свого юриста”, – каже Ірина Сенюта.

З її слів, медичні сфери, які є найбільш популярними серед туристів, – це стоматологія, косметологія, хірургія.

Завдання клініки – знайти свою нішу

У медичному туризмі рівень задоволення пацієнта – це візитна картка для клініки, каже кандидат медичних наук, лікар-невролог, заступник генерального директора з медичних питань Міжнародної реабілітаційної клініки Козявкіна Михайло Гордієвич.

“У нашу клініку приїжджають здебільшого хворі діти. Через схвальні відгуки про метод професора Козявкіна батьки готові привозити своїх дітей в Україну, де, може, й не найкращі умови, інфраструктура. Тобто наші пацієнти їдуть до нас виключно за результатом. Вважаю, що потрібно просто знайти свою нішу і бути у ній кращими. Тоді ніякі зовнішні фактори, які не завжди залежать від нас, не стануть на заваді між пацієнтом і послугою. Бо якщо пропонуватимемо лише ті послуги, що пропонують у інших країнах, то зможемо зацікавити іноземних туристів лише ціною, а варто все ж пропонувати щось унікальне”, – наголошує Михайло Гордієвич.

Понад 50 000 іноземних туристів

“Трускавець” безперечно є найбільш відомим курортом і в Україні, і за її межами. Нині 70% людей, які приїздять у Трускавець, – це внутрішні туристи, а 30% – іноземні. Загалом кількість іноземних туристів, які відвідали Трускавець минулого року, становить близько 50 000, і щороку цей показник лише збільшується, розповідає міський голова Трускавця Андрій Кульчинський.

“Важливо, щоб у кожного туриста залишились виключно позитивні враження від відпочинку в Трускавці. Скажімо, турист два тижні відпочивав у нас, отримав якісні послуги, задоволений їде у аеропорт, а на виїзді з міста у нього крадуть гаманець... Ось такі речі перекреслюють усі позитивні враження від відпочинку, і такий турист, ймовірно, більше не повернеться до нас. Тому за останні два роки встановили вуличне відеоспостереження, рівень злочинності у нас зменшився на 50 відсотків. Також важливим є питання чистоти у місті. Нині двірники у Трускавці отримують заробітну плату близько десяти тисяч гривень, тож місто у нас справді чисте”, – каже Андрій Кульчинський.

З його слів, 70% інформації про Трускавець туристи отримують за рекомендаціями своїх рідних, знайомих. “Тобто люди, які побували у нас, рекомендують Трускавець, і це тішить!” – наголошує Андрій Кульчинський.

Юлія Мартиняк, виконавча директорка Львівського кластеру медичного туризму, кандидатка наук:

– Кластер медичного туризму у Львові є першим в Україні. Нині нас підтримує Львівська міськрада, Львівська облдержадміністрація, а також маємо ядро кластеру – десять приватних медичних закладів Львова. Завдання кластеру – це синергія бізнесу, влади та науки. Загалом у кластері виокремили чотири основні напрями діяльності: залучення іноземного туриста, робота з медичними клініками, формування іміджу самого кластеру та співпраця з владою. На певному етапі клініки самі відчули необхідність об’єднатись. Оскільки кожна клініка хоче знайти свою унікальність, свого пацієнта. Однак на певному етапі розвитку з’являється розуміння, що крім власне медицини ще необхідні інші супровідні речі: юридична підтримка, маркетинг, інфраструктура, співпраця з туристичними компаніями тощо. Тобто кожна клініка, яка бажає долучитись до кластеру, повинна бути готовою розвиватись, покращувати свої послуги.

Ліана Соколова, експертка з медичного туризму, директорка туристичної компанії ABK Travel, директорка представництва THTC у Литві:

– Нині у Литві працює кластер медичного туризму. Почав працювати він добре, але наразі є певні зауваження щодо його роботи. Однак насправді все залежить не від кластеру, а від його учасників та їхнього вміння вирішувати певні питання. Скажімо, якщо у кластері 30 учасників, які не можуть домовитись між собою, то особливої користі така установа не принесе. Вважаю, що кластер має мати чітку політику, працювати у конкретному напрямку. Нині Україна вирішила розвивати напрям медичного туризму, тож відповідні особи мають зібратись, обговорити це, обрати якусь позицію. Скажімо, ми хочемо вийти на такий-то ринок, для цього нам потрібні такі-то послуги, ресурси. Насамперед потрібно, щоб про Україну дізналось якомога більше людей у світі. Тож варто вирішити, хто і як рекламуватиме нас, презентуватиме іноземному туристу. Варто також враховувати мовний бар’єр. Скажімо, чи у санаторіях Трускавця знайдеться лікар, який зможе надати якісні послуги туристу з Німеччини чи Франції? А хто зустріне туриста, який прилетів вночі до Львова і довезе до санаторію? Дуже багато нюансів. Тож важливо, щоб усі гравці ринку медичного туризму співпрацювали між собою, а завдання кластеру – налагодити цю співпрацю.

коментарі відсутні

Для того щоб залишити коментар необхідно увійти