Малюків, що народилися з рідкісним захворюванням - фенілкетонурія - може врятувати лише спеціальне харчування, яке коштує від 3,5 до 6 тис. грн на місяць. Гроші має виділяти держава. "Пошта" поцікавилася, чи виконує вона обіцянку перед маленькими громадянами
До написання цього матеріалу підштовхнув тривожний сигнал: журналісти телевізійних каналів повідомили, що у столиці виникла серйозна проблема із закупівлею лікувальних препаратів хворим на фенілкетонурію та реактивів для встановлення цього діагнозу. І показали сюжет, в якому лаборанти ретельно складають забори крові у холодильник і чекають кращих часів, коли з'являться реактиви, щоб дослідити кров. Така ситуація шокувала: якщо критична ситуація є в столиці, то що робиться в регіонах? Діти з таким діагнозом не можуть чекати, коли у держави з'являться гроші, бо їсти хочеться щодня. А звична для більшості їжа для них дуже небезпечна.
Після виступів ЗМІ уряд доручив міністру охорони здоров'я Василю Князевичу та меру Києва Леоніду Черновецькому в 10-денний термін з'ясувати причини виникнення проблем. Поки іде перевірка на найвищому рівні, "Пошта" поцікавилася, яка ситуація на Львівщині.
Фенілкетонурія - рідкісне спадкове захворювання, яке, якщо його вчасно не виявити і не лікувати, веде до розумової відсталості. А дітки з такою важкою недугою можуть народитися в абсолютно здорових батьків. І виявити цю хворобу до народження неможливо, бо довелося б обстежувати всі подружні пари, що просто не реально, та й грошей на таке обстеження не вистачить. Малюки з фенілкетонурією, як розповіла "Пошті" лікар-генетик медико-генетичного центру Інституту спадкових патологій АМН України Наталія Прокопчук, народжуються у батьків, котрі є носіями патологічного гена. Найприкріше те, що у майбутніх матері та батька він ніяк себе не проявляє.
Звідки береться цей патологічний ген? Як пояснила Наталія Миколаївна, в організмі кожної людини від моменту утворення зародка і до останніх днів життя відбуваються мутації. Кожен з нас має безліч таких мутацій, як добрих, так і поганих, успадкованих від попередніх поколінь, і передає їх дітям. І якщо носіями цього патологічного гена є лише батько чи мати, дитя народиться здоровим. Але коли він є в обох батьків, то 25% потомства у них може народитися хворим. Найчастіше діти із таким захворюванням народжуються у кровноспоріднених шлюбах, коли одружуються далекі родичі, а також в людей, які родом з однієї місцевості.
Фенілкетонурія - хвороба, яка змінює метаболізм (здатність організму засвоювати їжу). Діти, народжені з фенілкетонурією, не здатні метаболізувати фенілаланін (частина протеїну), який через це накопичується у крові. Патологічно висока його кількість перешкоджає нормальному розвитку центральної нервової системи. І що цікаво - дитя з'являється на світ абсолютно здоровим. Хворим воно стає тільки тоді, коли починає їсти - мамине молоко чи дитячу суміш, коли в організм потрапляє білок. Тоді і проявляються перші клінічні прояви захворювання - підвищений рівень фенілаланіну. Визначити його можна за аналізом крові новонародженого. Цей аналіз у пологових будинках повинні робити усім без винятку малюкам (це світова практика). І кров для аналізу слід брати не з пуповини, як це інколи буває, а з п'ятки чи пальчика, найкраще на п'ятий день появи немовляти на світ, коли воно вже почало їсти. І батькам лікарі мають пояснити, з якою метою беруть кров, що робити і куди звертатися у разі позитивного результату. Але таку роз'яснювальну роботу серед молодих мам проводять далеко не у всіх пологових будинках, тож часто батьки звертаються по допомогу, коли запобігти біді вже нереально. Діти виростають розумово відсталими.
- При першій вагітності ми не можемо попередити народження дітей з такою хворобою, - каже лікар-генетик. - Але ми можемо усунути клінічні симптоми цієї недуги, і дитина не буде інвалідом, а виросте повноцінним членом суспільства. Такі діти повинні отримувати спеціальне харчування з білковими гідролізатами, які не містять фенілаланіну. Відповідної дієти вони повинні дотримуватися все життя, але у період, коли формується нервова система дитини, організм в цілому, обов'язково. Бо високий рівень фенілаланіну в крові має токсичну дію на центральну нервову систему і веде до розумової відсталості. При повторній вагітності таким батькам вже можна допомогти, бо є методи допологової діагностики хвороби й можливості попередити появу другої хворої дитини.
За деякими даними, у Західній Україні дітки з діагнозом "фенілкетонурія" народжуються частіше, ніж в інших регіонах країни. Частота цього важкого захворювання, скажімо, на Івано-Франківщині, становить - одна дитинка на 4000 новонароджених. На Львівщині - серед 10000 новонароджених є одне немовля з цим спадковим захворюванням. Загалом по Україні - одне маля на 8000 новонароджених. І хто з батьків витягне цю нещасливу карту - не знає ніхто, тож від цієї недуги не застрахована жодна дитина.
Діти, які народилися з фенілкетонурією, в перші кілька місяців життя здаються цілком нормальними. Але якщо лікування не розпочати, через 3-5 місяців вони починають втрачати інтерес до оточення, а коли їм виповнюється рік, вони вже є безповоротно розумово відсталі. Ось чому так важливо вчасно діагностувати захворювання і розпочати лікування.
Дане захворювання, хоч і важке, але піддається лікуванню. Таких дітей відразу переводять на спеціальну дієту з низьким вмістом фенілаланіну. Їхній організм не сприймає коров'ячого молока, звичайних молочних сумішей, м'яса, бо ці продукти мають забагато фенілаланіну. Спершу малюків годують тільки спеціальною молочною сумішшю, в якій зовсім немає фенілаланіну. Пізніше додають певні овочі та інші продукти з низьким вмістом цього виду протеїну.
Таке харчування дуже дороге і його не виробляють в Україні. Скажімо, одна банка спеціального харчування для малюка до року коштує 840 грн. А на місяць для дитини потрібно шість таких банок. Є дітки, організм яких не сприймає цієї суміші і їм потрібна інша, дорожча. За одну банку доводиться викласти 1500 грн. Її вистачає лише на тиждень. Звісно, викласти таку суму на харчування дитини спроможна далеко не кожна родина. Тому цю турботу взяла на себе держава.
- До трьох років лікувальним харчуванням хворих дітей забезпечує централізовано Міністерство охорони здоров'я, - розповів головний лікар Львівської обласної спеціалізованої дитячої лікарні Олександр Миндюк. - Дітям від трьох років гроші на спеціальне харчування виділяються з обласного бюджету.
В області діє спеціальна цільова програма, розрахована на 2007 - 2011 роки. Коли її розробляли й прикидали суми, які потрібні для забезпечення дітей спецхарчуванням, ситуація в країні й ціни на продукти були абсолютно іншими. З обласного бюджету для цих цілей на 2009 рік виділили 290 тис. грн. Але цих грошей замало, оскільки ціни стрибнули високо вгору. Потрібно додатково ще 172 тис. грн. Олександр Миндюк запевнив "Пошту", що гроші будуть, і батьки хворих дітей сам на сам з проблемою не залишаться. Адже не лише рідні зацікавлені у тому, щоб їхні сини чи доньки виросли повноцінними громадянами, а й держава. Адже в майбутньому не вона утримуватиме їх, а вони працюватимуть на державу.
Суб'єктивний погляд |
Ольга Михайлівна, |
Моїй доньці потрібне саме це дороге харчування, бо організм іншого не сприймає. Це харчування коштує 6 тис. грн на місяць. Частину витрат бере на себе держава. Досі проблем із забезпеченням харчуванням не було. Обіцяють, що не буде й надалі. Дуже на це сподіваємося, бо самі ми просто не витягнемо. Адже, крім того, що дає держава, ми самі купуємо чимало продуктів, бо дитина росте, хоче їсти все більше. Купуємо спеціальні макарони, муку, хліб, рогалики, печиво, інші продукти. Вони дуже дорогі, як мінімум на продукти йде 1000 грн на місяць. Та найприкріше те, що в Україні їх не купиш. Доводиться їздити за ними до Польщі, Росії. Уявляєте, скільки грошей витрачаємо на дорогу? Я спілкуюся з батьками з різних міст України, які зіткнулися з такою ж проблемою. Далеко не всі мають можливість з далекого села поїхати за кордон, бо треба відкривати візу і т.п. Чому держава не потурбується про те, щоб хоч в кожному обласному центрі був спеціалізований магазин, де продавали б продукти для хворих дітей? І хоч вони у нас, розуміємо, були б ще дорожчі, їх розкупили б миттєво. Адже це полегшило б хворим дітям та їхнім батькам і так непросте життя. |