У це важко повірити, але факт: у львівських лікарнях застосовують німецькі стандарти та підходи до роботи

Діагнозу "внутрішньолікарняна інфекція (ВЛІ)" не ставлять, хоча саме лікарняні ін­фекції ускладнюють життя багатьом хворим. Приєднавшись до основного захворювання, вони зводять нанівець результати операцій, зусилля, ви­трачені на доглядання новонароджених, збільшують після­операційну летальність тощо. В Україні щороку офіційно фік­су­ють 3-4 тисячі випадків внут­рішньолікарняних інфек­цій, з яких 50% - післяопераційні уск­ладнення, 40% - гнійно-септичні інфекції новонароджених та породілей, 10% - гострі кишкові інфекції та інфекції сечовивідних шляхів. Хоча офіційна статистика, як кажуть спеціалісти, лише вершина великої піраміди. Насправді таких випадків у кілька разів більше.

Чому це відбувається? Бо з'явились фактори, що сприяють зростанню захворюваності ВЛІ: поява нових складних технологій лікування, різке зростання кількості процедур, пов'язаних з порушенням ціліс­ності шкі­ри і слизових оболонок, значне збільшення кіль­кості антибіотико-резистентних госпітальних штамів, у тому числі до антибіотиків останніх поко­лінь, складність проведення дезінфекції та стерилізації сучасної медичної апаратури, яка потребує особливих умов обробки тощо.

Аби протистояти цьому, слід ставити запитання не "хто винен?", а "що робити?". Щоб зменшити кількість ускладнень від внутрішньолікарняних інфекцій, у нас майже всім пацієнтам, яким робили операції чи інші медичні маніпуляції, приписують антибіотики. Хоча це не вихід, бо навіть пересічні громадяни знають, що вони згубно впливають на організм. У клініках Європи цього не роблять, бо навчилися ефективно боротися з лікарняними інфекціями.

Асоціація дезінфекціоністів України розробила проект "Служба інфекційного контролю", завдання якого - запроваджувати у медичних закладах України технології за європейськими стандартами, які дозволяють звести до мінімуму кількість внутрішньолікарняних інфекцій. А це - використання сучасних дезінфікуючих середників для дезінфекції поверхонь, гігієнічної обробки рук медперсоналу, дезінфекції та стерилізації медичного інструментарію тощо.

Такі заходи потрібні не лише пацієнтові, а й заради безпеки медичних працівників, адже вони щоденно тісно контактують з хворими, мають високий ризик інфікування небезпечними для життя збудниками хвороб.

Проект українських дезінфекціоністів підтримала німецька компанія "Лізоформ Медікал", яка на ринку вже 108 років, а в Україні успішно працює 13 років й зарекомендувала себе як провідний розробник у сфері дезінфікуючих середників, які використовуються в лікувальних установах, дитячих дошкільних закладах, школах.

Головне завдання, яке ставлять перед собою працівники фірми, - не лише виготовлення і продаж високоефективних дезінфікуючих середників, а їх впровадження і контроль за використанням. В Україні "Лізоформ Медікал" намагається ор­­-га­нізувати комплексний підхід для забезпечення санітарно-епі­деміологічного режиму в лікарнях, починаючи від підлоги і закінчуючи гігієнічною обробкою рук медичного персоналу.

Виявляється, щоб підлога в лікарнях справді була чистою, а отже, з мінімальною кількіс­тю інфекцій (знищити всі просто не реально), її недостатньо помити водою, в яку по-дідів­ськи додають хлорки чи трішки іншого дезінфікуючого засобу. Таке прибирання інфекцій не знищує, а навпаки, розповсюджує їх по всій лікарні.

"Лізоформ Медікал" у багатьох лікарнях, скажімо, Львів­ському  регіональному фтизіопульмонологічному лікувально-діагностичному центрі, Львівській обласній клінічній лікарні, Львівській комуналь­ній міській дитячій клінічній лікарні, Львівській обласній дитячій клінічній лікарні та інших медичних закладах впроваджує технологію спеці­ального прибирання, яка справді забезпечує чистоту.

Щоб максимально знищити бактерії, для миття підлоги має бути два відра (в одному -  вода з чистим розчином, у другому - використані насадки), не менш ніж 10 насадок, які замінюються у міру забруднення. І мити підлогу слід за певними правилами, скажімо, за правилом вісімки, яке дозволяє рів­но­мірно зібрати все забруднення з підлоги, сконцентрувавши його в насадці.

Правда, не все нове, хоч і прогресивне, у нас відразу сприймають позитивно. Ми звикли спершу, так би мовити, пощупати, спробувати, а тоді вже використовувати. І пра­ців­ники "Лізоформ Медікал" схвалюють такий підхід. Вони дають можливість на ділі переконатися в доцільності, а головне, в ефективності й економічності нових підходів. Для цього різним медичним закладам Львова та області вони надали понад 20 наборів для прибирання. А в комунальній міській клінічній лікарні швидкої медичної допомоги налагодили цілий комплекс: встановили систему для обробки рук, забезпечивши антисептиками, впровадили систему для прибирання, закупили машину для прання насадок. І, звісно, показали і навчили, як правильно ними користуватися.

"Головний принцип, яким керується фірма, не "Якось буде", а "Має бути саме так", бо так найефективніше та безпечно для персоналу та пацієнта", - каже директор з розвитку компанії "Лізоформ Медікал" Олег Ковальський.

У технології виробництва дезінфікуючих середників, які виготовляє фірма,  використовують німецькі рецепти і технології. Головний власник німецької фірми керує однією з най­більших лабораторій у Німеччині в галузі мікробіології, тож уся продукція, яка виробляється у нас, тестується в Німеччині. Отже, дезінфікуючі середники даної фірми не тільки високоефективні, а й порівняно з іншими, що використовуються на ринку, дозволяють зекономити бюджет майже у п'ять ра­зів. Окрім того, цін на антисептичні  середники, незважаючи на зміну курсової різниці валюти, фірма не змінювала, вважаючи, що антисептики в лікарнях слід використовувати максимально за будь-яких криз, дбаючи про здоров'я пацієнта.

Компанія "Лізоформ Медікал" працює на перспективу. Рано чи пізно і у нас зрозуміють, що значно дешевше налагодити систему чистоти в лікарнях, ніж закуповувати антибіотики для запобігання інфекціям. Зараз у Києві у кількох клініках компанія втілює грандіозний проект: усі допоміжні функції (прибирання, налагодження харчування і прання) вона взяла на себе. Медикам залишила лише те, про що вони давно мріяли, - лікувати. Після успішного завершення проекту в Києві схожий буде втілено і у Львові.