Львів’янка Олена Кениз почала бігати три роки тому, навесні, як тільки зійшов сніг. Дівчина за зиму набрала кілька зайвих кілограмів, тож у такий спосіб вирішила готуватися до літа.

“До цього ніколи не бігала. Почала з двох кілометрів на стадіоні. Спершу було дуже важко, та все ж змушувала себе виходити на пробіжку через день. Помалу збільшувала дистанцію, і уже через чотири місяці на тому ж стадіоні пробігла свій перший напівмарафон (дисципліна легкої атлетики, що є забігом на дистанцію, удвічі меншу за марафонську, – 21 км 97,5 м. – “Львівська Пошта”). Тепер бігаю тричі на тиждень. Зазвичай одна пробіжка коротка і швидка – 5-7 кілометрів, друга – 10-15 кілометрів і третя довга – 18-30 кілометрів. Бігаю ввечері, своїм районом. Якщо в неділю зранку маю час на пробіжку, то біжу в Брюховичі, бо там дуже гарна дорога”, – розповідає Олена Кениз.

Що стосується харчування, то важливо поїсти за дві години до пробіжки. І, звичайно, не варто поєднувати з бігом шоколад, мучне, алкоголь тощо.

“Мені важко бігати просто так, без якоїсь мети. Тому стараюсь зареєструватися на якийсь забіг, а потім готуюся до нього. Останніх півроку готуюсь до марафону в Копенгагені. Тільки через нього змушувала себе бігати ввечері, після роботи за температури -15 градусів. Участь в таких заходах – якраз те, заради чого я бігаю. Кожен забіг – це атмосфера свята, підтримка, можливість викластися на повну, встановити особисті рекорди, а також познайомитися з іншими бігунами, отримати медаль на пам’ять і багато крутих фотографій!” – каже Олена Кениз.

Людям, які мають намір почати бігати, дівчина радить регулярно тренуватись, не пропускати занять. “Важливо збільшувати кілометраж поступово, додаючи один-два кілометри, щоб не травмуватися. Одяг для бігу підійде будь-який, головне, щоб людині було комфортно у ньому. Що ж стосується взуття, то не обов’язково, щоб воно було якимось дуже крутим, біговим. Головне підібрати такі кросівки, у яких людині буде зручно. Особисто я, обираючи кросівки для бігу, перемірюю у магазині п’ять-сім пар. Довго ходжу у них, навіть пробую пробігтися, щоб зрозуміти, чи буде мені в них зручно. Раджу не замовляти бігові кросівки без попередньої примірки, а також не потрібно в нових кросівках виходити на довгу пробіжку, тим паче на якийсь забіг”, – наголошує Олена Кениз.

Людині, щоб бігати, достатньо мати хороші кросівки і трохи часу для тренувань, розповіла “Львівській Пошті” програмний директор радіо “Вголос”, учасниця бігового клубу Shypshyna Марія Поліщук.

“Два роки тому я випадково дізналась, що невдовзі у Львові відбудеться напівмарафон, тож вирішила готуватися до нього. Для мене це був перший напівмарафон, і у мене було півтора місяця на підготовку до нього. Фізично я була готова, бо регулярно ходила у спортзал, але бігових навичок не мала. Зрештою, на першій пробіжці мені вдалось пробігти одразу 10 кілометрів, а уже за місяць пробігла свій перший тренувальний напівмарафон – 22,5 кілометра. Ось так почалось моє захоплення, а тепер я навіть не уявляю свого життя без бігу!” – каже Марія Поліщук.

Однак після таких надмірних фізичних навантажень Марії довелось зробити перерву і не бігати майже все літо після свого першого напівмарафону.

“Перша моя освіта – фізкультурна. Також у минулому я була професійною спортсменкою. Маючи відповідну освіту, я вирішила, що можу собі дозволити все. Тобто розуміла, що фізично готова до таких навантажень, але мої ноги – ні… Надмірними фізичними навантаженнями травмувала зовнішні бокові колінні зв’язки. Тому довелось зробити перерву. Згодом восени я знову почала бігати, але тоді уже почала планувати тренування, навантаження. А коли стала учасником бігового клубу Shypshyna, то мої тренування стали більш правильними, бо тепер бігаю під наглядом тренера. Загалом тренуюсь тричі на тиждень, пробігаю щонайменше п’ять кілометрів”, – розповідає Марія Поліщук.

Вона уже пробігла дев’ять напівмарафонів, а найдовша дистанція, яку їй вдалось подолати, – 32 кілометри. Також Марія зізнається, що готується до свого першого марафону (спортивні змагання з бігу на дистанцію, що становить 42 км 195 м. – “Львівська Пошта”), але з датою ще не визначилась.

“Початківцям раджу починати бігати двічі-тричі на тиждень. Орієнтуватись не на кілометраж, а на час. Спершу варто бігати по 15-25 хвилин впродовж трьох-чотирьох тижнів. Перед бігом обов’язково робити розминку! Що ж стосується харчування, то за дві години до пробіжки бажано не споживати “важкої” їжі – жири, білки. Перед пробіжкою корисно вживати швидкі вуглеводи, а за день до пробіжки на довгу дистанцію варто споживати повільні вуглеводи. Наприклад, перед напівмарафоном можна на вечерю приготувати пасту, піцу тощо, а у день змагань варто з’їсти порцію вівсянки, банан, апельсин тощо. А що стосується спорядження, то вважаю, що найважливіше – правильно підібрати взуття для бігу. Одяг може бути будь-яким, важливо лише те, щоб людині було комфортно в ньому”, – каже Марія Поліщук.

Альпініст, бізнесмен Роман Городечний почав бігати, коли готувався до походу на Еверест.

“Спершу біг викликав у мене певний дискомфорт, але згодом полюбив це заняття. Біг допомагає відволіктись, подумати про важливі речі, а також піднімає настрій, знімає депресивні настрої. Загалом маю два маршрути для бігу – легший і важчий, обидва складають по 10 кілометрів. Зазвичай бігаю двічі-тричі на тиждень. Що стосується харчування, то варто бігати натщесерце. Тобто не їсти за півтори-дві години до пробіжки, щоб не виникало відчуття важкості. А загалом я їм усе, що люблю. До слова, я обожнюю солодке. Не розумію, навіщо себе обмежувати у чомусь. Однак важливо витрачати енергії більше ніж отримувати”, – наголошує Роман Городечний.

Є два параметри – пульс і відстань. Згодом ще додається швидкість. Для початку людині, яка починає бігати, варто знайти свій оптимальний темп за допомогою перших двох параметрів.

“Вважаю, що для початківців оптимальною дистанцією є три кілометри. Важливо фіксувати свої результати, щоб розуміти, чи є покращення. Для цього є безліч додатків для бігу в смартфонах. Мотивує до бігу участь у забігах, на яких можна зустріти однодумців. Також забіги дозволяють покращити результати, бо на них бігуни намагаються наздогнати того, хто біжить попереду. Загалом найбільша дистанція, яку мені вдалось пробігти, – 24 кілометри. Невдовзі хочу пробігти свій перший марафон, але для мене це не є принципово, обов’язково. Певен, що пробігти марафон може будь-хто, потрібно лише захотіти цього”, – каже Роман Городечний.