Після спалаху кору в Україні постала загроза ще одної небезпечної інфекційної хвороби – дифтерії. Цього тижня в інтернет-мережі з’явилася новина, начебто на Луганщині у 31-річного чоловіка зафіксували перший випадок цієї недуги. Своєю чергою, МОЗ 31 січня спростував цю інформацію.

“Кір видасться “солодкою ягідкою на тортику”, а сам “тортик” – дифтерія”, – зазначає відомий лікар-педіатр, автор багатьох книг про профілактику та лікування дитячих захворювань Євген Комаровський. З його слів, при дифтерії помирає не один хворий з тисячі, як у випадку з кором, а кожен другий!

Епідеміологи та інфекціоністи з ним майже згодні: зважаючи на низький рівень вакцинації, невдовзі дифтерія може спричинити справжню епідемію. Єдиний вихід – щеплення. Але, як кажуть самі медики, варто вакцинуватися негайно, не чекаючи спалаху чи епідемії. Річ у тім, що імунітет проти дифтерії виробляється не так швидко, як проти кору, і потрібно зробити як мінімум три щеплення з певними інтервалами. До речі, вакцина проти дифтерії, чого не скажеш про решту вакцин, безкоштовна як для дітей, так і дорослих.

Як розповіла “Львівській Пошті” головний епідеміо­лог Львівщини Наталія Тімко, ані тепер, ані впродовж останніх двох років на Львівщині хворих на дифтерію не було. Лише кілька років тому зафіксували п’ять випадків “носійства”, тобто збудник у осіб виділили, але захворювання він не викликав. Востаннє підвищення рівня захворюваності зафіксували в 2008 році. З одинадцяти захворілих двоє померло – одна дитина і один дорослий.

Спрогнозувати, коли точно розпочнеться епідемія дифтерії, неможливо. А проте збудник її в природі є. “Зараз спалах дифтерії спостерігається у Бангладеші, зафіксовані навіть летальні випадки. Імовірність того, що інфекцію можуть “завезти” в Україну, досить велика, – пояснює епідеміолог. – Заразною є і хвора людина, і носій. А оскільки недуга передається повітряно-крапельним шляхом, захворіти може велика кількість людей. Швидкому поширенню може сприяти й те, що в нашого населення низький рівень вакцинації”.

Дифтерія – гостра інфекційна хвороба, яка вражає органи серцево-судинної, дихальної та нервової систем, а також надниркових залоз. Збудником недуги є мікроб – дифтерійна паличка. Найчастіше недуга поширюється при чханні, кашлі або диханні. Заразитися нею можна й через посуд, іграшки, канцелярські товари тощо.

Перші симптоми можуть нагадувати звичайну ангіну: біль у горлі, погіршення самопочуття, підвищення температури. При цьому при дифтерії на мигдалинах чи інших уражених інфекцією органах з’являється сіро-білий наліт. Коли хворий його видаляє, рана починає кровити, і через якийсь час наліт знову проступає. Людині стає важко ковтати. А ще при дифтерії може з’явитися специфічний солодкуватий запах із рота.

Дифтерія піддається лікуванню. Для цього існує спеціальна протидифтерійна сироватка. Хвороба небезпечна тим, що без негайного введення цієї сироватки половина хворих помирає. Та навіть при вчасному введенні препарату залишається 20% ризику летального закінчення недуги.

Єдиний спосіб не захворіти на дифтерію – вакцинуватися. Як зазначила епідеміолог Західноукраїнського спеціалізованого дитячого медичного центру Оксана Пушкарьова, згідно з календарем щеплень, аби захистити дитину від дифтерії, її треба вакцинувати у два, чотири і шість місяців, а потім – у півтора року. В шість років дитині вводять двокомпонентну вакцину проти дифтерії та правця (без кашлюку). А далі, щоби підтримувати імунітет, проводити ревакцинацію треба кожні десять років.

Вакцини проти дифтерії виробництва Індії та Болгарії (АКДП – кашлюк, дифтерія, правець) у достатній кількості є в усіх державних і комунальних поліклініках України! На приватному ринку нині є вакцини французького і бельгійського виробництва. Але якщо перші вакцини проти дифтерії надають безкоштовно, то другі доведеться купити власним коштом.

Як розповіла Оксана Пушкарьова, часто люди з пересторогою ставляться до індійської вакцини – не хочуть нею щепитися, проте різниці між індійською та європейськими вакцинами немає! Єдине, що в індійській трикомпонентній вакцині АКДП присутня різниця в кашлюковому компоненті.

“У індійській вакцині кашлюковий компонент цільноклітинний, тому вона більш реактогенна. А оскільки зараз в Україні низький рівень імунізації і шанси захворіти високі, рекомендовано щепити дітей саме цільноклітинною вакциною. Якщо ж ми закупимо очищену вакцину, то не матимемо такого сильного захисту, – переконує Оксана Пушкарьова. – Більшість дітей переносять індійську вакцину добре. Якщо ж від батьків чуємо зауваження, то це аж ніяк не ускладнення, а реакція організму на вакцину. Коли мамі пояснити, що, наприклад, у її дитини може підвищитися температура, почати боліти місце введення вакцини, вона буде спокійнішою. За кілька днів усе минеться, і дитина отримає надійний захист від хвороби”.

До речі, обмежень у віці при щепленні проти дифтерії немає – можуть вакцинуватися всі! Протипоказань до щеплення не надто багато: онкологічні недуги, імунодефіцит, гострі інфекції та хронічні недуги в стадії загострення.