Хвора дитина в сім’ї – завжди переживання і клопіт. А якщо недуга має незрозумілу назву, важко піддається лікуванню або ж медики взагалі не дають стовідсоткової надії на одужання, душа просто перевертається. Що робити, аби полегшити страждання дитини? Куди і до кого звертатися? Де взяти гроші на лікування? З такими запитаннями щодня лягають і прокидаються батьки дітей, про яких сьогодні розповідає “Пошта”.
На жаль, реальність така, що життя семирічного Сашка Туревича і десятирічного Олега Казмірука зараз оцінюється грішми. Батькам вони потрібні, аби повезти синів за кордон на дорогу операцію. Сашкові конче необхідна хіміотерапія та пересадка кісткового мозку. Вона ж потрібна й Олегові, бо кількамісячне лікування не дало бажаного результату…
Свого часу французький письменник Франсуа де Ларошфуко казав: “Безкорисливість – одна з найбільш похвальних чеснот, що породжують добру славу”. Отож, кожна гривня, кожна молитва, кожна крапля крові заради цих хлопців є великим кроком на шляху до одужання.
Подаруйте життя Сашкові
Сашко Туревич – красивий, розумний, активний, просто позитивний хлопчик зі Сокільників, що поблизу Львова. Але в сім років його спіткала важка хвороба –
нейробластома черевного простору. Це
рак четвертої стадії з поширенням метастазів у кістковий мозок. Хлопцеві вже зробили перший блок хіміотерапії, попереду ще щонайменше сім… Дуже потужних…
Про пухлину в сина батьки дізналися лише на початку квітня. Для них це був шок, адже до того дитина була майже здорова. Єдине, що її турбувало, це біль у животі. “Приблизно місяць тому Сашка почав боліти живіт, підвищилася температура, появилися сильні закрепи. Його пролікували у львівському ОХМАТДИТі, – розповідає “Пошті” батько дитини Андрій Туревич. – Щоправда, під час огляду медики ще побачили маленьку пляму на легені, тож почали лікувати сина ще й від запалення. Про пухлину навіть не думали”.
Зі слів батька, після курсу антибіотикотерапії дитині стало легше. Але вже за два дні після виписки його знову почав боліти живіт і знову підвищилася температура. “Під час УЗД виявили пухлину. Нас відразу ж скерували на Дністерську, в “чорнобильську” лікарю (Західноукраїнський спеціалізований дитячий медичний центр. – “Пошта”). Після ретельного огляду, томографії, біопсії пухлини, кісткового мозку шостого квітня лікарі поставили невтішний діагноз – нейробластома черевного простору. Пухлина була вже досить велика. Це рак четвертої стадії та ще й із поширенням метастазів у кістковий мозок. До речі, то вже потім онкологи нам пояснили, що плямку на легені залишила саме пухлинка, яка при ударі просто до неї доторкнулася”, – каже чоловік.
Наступного дня після поставленого діагнозу Сашко Туревич прийняв першу дозу “хімії”. Цілком імовірно, що другий блок проведуть уже завтра – все залежатиме від стану дитини.
“Про операцію зараз не йдеться. Це просто неможливо, бо пухлина має розмір десять сантиметрів і вже тисне на певні органи. Зараз потрібна лише хіміотерапія. Перші чотири блоки плануємо пройти тут, у Львові, а наступні вже за кордоном: там і ліки дієвіші, і реабілітація швидше минає. Крім того, дитині потрібно зробити пересадку кісткового мозку і радіотерапію, бо при такій стадії власний кістковий мозок згорає, – пояснює Андрій Туревич. – Плануємо подавати запити в німецьку, турецьку та італійську клініки. Уже телефонували в ізраїльський та американський медзаклади. Будемо вибирати кращий”.
Виїжджати за кордон Туревичі планують уже за півтора місяця, коли закінчиться четвертий блок “хімії”. А на це потрібні чималі гроші. Тих, які збирають батьки, родичі, друзі та співробітники на лікування Сашка, на жаль, не вистачає.
Потрібно щонайменше 100-120 тисяч доларів!
Попри страшний діагноз батьки вірять, просто переконані, що все буде добре. Але для того, щоб так сталося, їм украй необхідна фінансова підтримка!
Банківські рахунки для переказу коштів:
Туревич Андрій: 5168 7426 0580 7969 (для гривневої валюти);
4149 4996 4945 6488 (для іноземної валюти).
Туревич Оксана: 4149 4378 6011 5185.
Тел.: 096 397 74 87 (тато Туревич Андрій); 097 179 02 30 (мама Туревич Оксана).
Врятуйте Олега
Не менш спритним, розумним і компанійським є
Олег Казмірук. Просто зараз страшна хвороба не дає йому сповна радіти життю: у хлопця –
мієлодиспластичний синдром (рідкісна недуга, коли
кістковий мозок не виробляє власних клітин крові). Школу, друзів та розваги довелося проміняти на лікарняну палату “чорнобильської” лікарні, у якій дитина безперервно перебуває ось уже п’ять місяців.
Зі слів матері Олега Наталії Казмірук, усе почалося з того, що наприкінці серпня вона помітила, що син став млявий, його почало кидати то в жар, то в холод, а найголовніше, що насторожило, це пожовтілі склери (білки) очей. Не зважаючи на вихідний, батьки відразу ж звернулися по допомогу в лікарню міста Червонограда, звідки самі родом.
“Там у дитини запідозрили гепатит А, але аналізи його не підтвердили. Тоді нас скерували до Львова, у інфекційну лікарню, а після проведеної там одної ночі – в гематологію Західноукраїнського спеціалізованого дитячого медичного центру. Якраз тут синові й поставили страшний діагноз – мієлодиспластичний синдром гіперцелюлярного варіанта важкого ступеня, рефрактерна анемія, – розповідає жінка “Пошті”. – Спочатку я навіть вимовити цього не могла, а тим паче не розуміла всієї складності лікування. Виходить так, що один діагноз, а сто слів”.
Зараз стан хлопця, зі слів матері, більш-менш стабільний, хоч аналізи дуже “низькі”. Різне було – і реанімації, і страшний стоматит, і часті кровотечі. Щоби підтримувати стан хлопця, йому кожні 10-15 днів вливають кров, два-три рази на тиждень здійснюють вливання тромбоконцентрату, оскільки в крові абсолютно відсутні “рідні” тромбоцити, бо через хворобу кістковий мозок не в змозі їх виробляти. Тож дуже потрібні донори тромбоцитної маси, але тільки чоловіки!
Олег уже пройшов терапію дорогими препаратами, але вони не дали ніякого результату… Лікарі констатують – необхідна трансплантація від донора! Та оскільки Олег – єдина дитина в сім’ї, а мати і батько не підходять, потрібен донор, який не мав би із хлопцем родинних зв’язків. Для цього треба їхати за кордон. Та спочатку родині необхідно зібрати 140-150 тисяч євро!
До речі, кров хлопчика і батьків уже повезли до Польщі на типування, уже навіть донора знайшли! Все, як завжди, впирається у гроші. Сума, потрібна для трансплантації, для батьків Олега захмарна. Наразі на банківській картці є трохи більше 230 тисяч гривень…
Банківські рахунки для переказу коштів:
Карта ПриватБанку 5168757289967194,
Казмірук Наталя (мати): 5168757289967194 (в гривнях).
Дулько Ольга (тітка): 4149 4978 6046 4801 (в доларах); 4149 4978 6046 4801 (в рублях).
Тел. мами: 068 518 37 94; 063 371 00 79.