З носа тече, очі сльозяться, шкіра нестерпно свербить, задишка дошкуляє, у дітей червоніють щічки, з’являється висип по всьому тілу… Все це симптоми алергії. У когось вона може проявлятися незначними симптомами і згодом минати, а в когось із легкої форми перейти до значно важчої і утруднити життя. Та алергологи наголошують: якщо вчасно і правильно підібрати терапію, життя хворих можна не тільки полегшити, а й вилікувати цю підступну недугу!
Перші “дзвіночки”
За останнє десятиліття частота алергічних захворювань суттєво зросла, кількість хворих збільшується. За прогнозом Європейської академії алергології і клінічної імунології на 2020 рік, п’ятдесят відсотків населення Землі матиме певні прояви алергії!
“Алергічні прояви дуже різноманітні і можуть уражати різні органи та системи, – каже Роксоляна Головин, дитячий алерголог Львівської обласної дитячої клінічної лікарні “ОХМАТДИТ”, асистент кафедри клінічної імунології та алергології Львівського нацмедуніверситету ім. Д. Галицького. – Найчастіше першою реагує шкіра. У немовлят переважно появляється так званий діатез – почервоніння та висип на щічках. Та його можна легко ліквідувати, і більше така проблема не виникатиме”. Але, на жаль, майже у сорока-п’ятдесяти відсотків дітей діатез трансформується у важчі форми алергодерматиту. Він може поширюватися та уражати більшу площу шкіри, зокрема, висипати може навколо рота, очей, а в немовлят – на обличчі, тулубі, волосистій частині голови. Характерними ділянками в цьому плані для будь-якої вікової групи є лікті та підколінні ділянки.
“Алергія може мати дуже різні прояви – дерматити, риніти, алергічні та астматичні бронхіти, астму. У різних дітей вона проявляється по-різному, але при правильній та вчасній допомозі доволі успішно лікується!” – наголошує співрозмовниця “Пошти”.
Чинники-провокатори
Алергологи називають кілька головних причин, які можуть спровокувати розвиток захворювання. “Першопричиною алергії є генетика, тобто спадковість, – пояснює алерголог. – Якщо в обох батьків є алергія, то ризик розвитку недуги в дитини становить майже вісімдесят відсотків. Та навіть у такій ситуації, якщо родина дотримуватиметься гіпоалергенного способу життя, відповідної дієти, генетичне захворювання може й не реалізуватися, тобто алергії не буде. Однак бувають інші ситуації: у батьків, які не мають алергії, двадцять відсотків дітей, тобто кожна п’ята дитина, може мати алергічне захворювання”.
Наступний чинник – спосіб харчування мами під час вагітності, чи вживала вона забагато цитрусових, шоколаду, інших продуктів-алергенів. Не менш важливим є те, де жінка працювала під час вагітності, чи не перебувала під впливом токсичних хімічних речовин.
Спровокувати виникнення алергії може й частий контакт із курцями, тобто так зване пасивне куріння. Якщо вдома хтось із рідних багато курить в присутності дитини, це також може провокувати алергічні реакції, зокрема астматичні.
Хоча діти дуже люблять тварин і часто просять завести домашнього улюбленця, але для тих, що схильні до алергії, це може мати дуже негативні наслідки. “Є такий цікавий факт: якщо тварини живуть удома ще до народження дитини, то вона може й не стати алергіком, але якщо взяли тваринку після народження малюка, то вона може алергізувати дитину, – веде далі Роксоляна Головин. – Дехто вважає, що породи безшерстих тварин не провокують алергії. Це неправда! Навпаки, такі тварини дають ще більшу алергічну реакцію, адже епідерміс також злущується, не затримується на шерсті, а поширюється помешканням”.
Надзвичайно шкідливою для хворих на алергію є різноманітна побутова “хімія”, особливо ополіскувачі для тканин. “Сьогодні майже в кожній квартирі безліч засобів побутової “хімії”. Пральні порошки потрібно використовувати дуже обережно, а від ополіскувачів для тканин краще взагалі відмовитися, бо вони провокують дуже сильні форми алергічного дерматиту і тяжку бронхіальну астму, – пояснює алерголог. – Нам треба повертатися до тих методів, якими користувалися наші бабусі, зокрема, для миття посуду брати соду”.
Респіраторну алергію, алергічний риніт, астматичний бронхіт та бронхіальну астму можуть провокувати пил, що накопичується вдома, та пліснява.
“Пір’яні подушки, перини є серйозним чинником розвитку астматичних бронхітів, астми, ринітів. Тим, що є чутливими до алергенів пір’я, радимо обирати синтепонові подушки та ковдри. Також не можна використовувати подушки і ковдри з овечої вовни, бо це те, що “люблять” пилові кліщі, – додає алерголог. – Їх також час до часу треба прати, змінювати. Кліщі бояться кип’ятіння та морозу. Тож улітку варто періодично виносити ковдри та подушки на сонце – ультрафіолетове випромінювання дезінфікує, позитивно впливає і сам тепловий чинник.
Важливим для тих, що схильні до алергії, і тих, у кого вже діагностували це захворювання, є харчування. Дуже важливо уникати продуктів-алергенів: червоних ягід, овочів та фруктів, шоколаду, меду, горіхів тощо. Сюди також належать білкові продукти, але не всі. “Білки мають термолабільні та термостабільні алергени. Наприклад, м’ясо має термолабільні білки, і під час варіння їх алергенна властивість руйнується. Відповідно м’ясо майже не спричиняє алергії. А ось риба для алергіків дуже шкідлива, бо алергени білків риби термостабільні і під час готування не руйнуються”, – стверджує Роксоляна Головин.
Дітям із алергопатологією можуть бути дуже шкідливі деякі народні методи лікування: якщо дитина-алергік паритиме ноги у воді з додаванням гірчичного порошку під час застуди, це може спричинити задишку. Понад те, таких дітей категорично заборонено натирати ароматизованими мазями на кшталт бальзаму “Зірочка” чи “Доктор Мом”, використовувати будь-які ефірні олії. Навіть запах хвої у квартирі на різдвяні свята може викликати задишку.
Правильний діагноз – ефективне лікування!
Якщо в дитини є певні ознаки алергії – висип, сльозотеча, виділення з носа, свербіж чи кашель зі свистом, утруднене дихання, треба насамперед звернутися до медиків, які проведуть обстеження та призначать відповідне лікування.
“Є кілька методів визначення алергії. Зокрема, визначають рівень загального імуноглобуліну ІgЕ, який може засвідчити, чи загалом в організмі є алергія. Також існують шкірні алергопроби, які можна робити дітям у віці від двох з половиною-трьох років, але тільки не в період загострення хвороби. Тепер активно впроваджують новий метод – молекулярну алергодіагностику. Це найвищий рівень діагностики, який може визначити найбільш сильні алергени”, – переконує алерголог.
З її слів, нині можна не тільки симптоматично допомагати хворому, але й проводити ефективне лікування. “Вже упродовж багатьох років використовують алергенспецифічну імунотерапію – АСІТ. Суть її полягає в тому, що найбільш виражені алергени кожна конкретна людина отримує поступово, нарощуючи дозу за спеціальною методикою (вживає як ліки), – каже Роксоляна Головин. – Першу дозу алергену розводять у мільйон разів, далі – в сто тисяч, десять тисяч, тисячу, сто і нарешті в десять разів”.
На думку алерголога, таке лікування дає дуже хороший ефект: хворі перестають задихатися, покращується дихання носом, зменшуються астматичні прояви. “Завдяки цій терапії є перспектива вилікувати хворого. Відсоток вилікуваних дуже високий: третині пацієнтів стає краще, ще третині – набагато краще і ще в однієї третини ефект майже ідеальний. Найбільше таким методом лікують початки астми та саму астму, алергічний риніт”, – пояснює Роксоляна Головин.
Алерголог наголошує, що в кожної дитини алергія має різний перебіг, та якщо вчасно звернутися до фахівця, обрати ефективне лікування, хворобу можна зупинити на початковому етапі!