Туберкульоз вирує, влада не реагує

Під час обстеження пересувним флюорографом, яке проводили у Дрогобичі 24 березня 2009 року, медики оглянули 177 осіб, серед них у вісьмох виявили активну форму туберкульозу і у п'ятнадцятьох - інші легеневі проблеми. Торік у серпні проводили схожу акцію, під час якої виявили одинадцятьох хворих на сухоти.

Під час обстеження пересувним флюорографом, яке проводили у Дрогобичі 24 березня 2009 року, медики оглянули 177 осіб, серед них у вісьмох виявили активну форму туберкульозу і у п'ятнадцятьох - інші легеневі проблеми. Торік у серпні проводили схожу акцію, під час якої виявили одинадцятьох хворих на сухоти.

"Пошта" попросила головного лікаря Дрогобицького протитуберкульозного диспансеру Юрія Скурчанського та завідувача стаціонарного відділення  Анатолія Левицького прокоментувати ці дані.

- Результати просто приголомшливі, й це неабияк непокоїть, - сказав "Пошті"головний лікар Юрій Скурчанський. - Туберкульоз уперто не хоче відступати. Протягом 2006 року у Дрогобичі та Стебнику виявлено 71 первинного хворого на туберкульоз, 2007-го - 68, торік - 64 . Незважаючи на незначне зниження захворюваності, смерт­ність залишається високою. 2006 року від сухот померли 23 особи, 2007-го - 25, торік - 23.

Статистика по Дрогобицькому району, за словами Юрія Михайловича, також свідчить про стабільність показників захворюваності. У 2006 році виявлено 56 хворих, 2007-го - 57, торік - теж 57. Загалом на обліку у Дрогобицькому протитуберкульозному диспансері є 1184 хворих, з них дрогобичан та стебничан - 611, решта - мешканці сіл Дрогобицького району. Нині на лікуванні у стаціонарі є 31 хворий,  з них 16 молодих людей віком до 30 років.

Ситуація щодо постачання протитуберкульозних ліків нині просто жахлива.

- Останні три роки наша установа, що фінансується з обласного бюджету, отримувала весь комплекс протитуберкульозних препаратів, - сказав Анатолій Левицький. - Та з грудня 2008 року з невідомих причин вони перестали до нас надходити. Із 8 найменувань препаратів, які потрібні для одужання хворих, у нас є два. Ми подаємо заявки, а надходження все одно немає. Аналогічна ситуація складається і Львівському обласному фти­зіпульмонологічному центрі. Фінансів бракує, Кабмін мовчить. Наша установа вже використала всі свої запаси.

Працівники Дрогобицького протитуберкульозного диспансеру стверджують, що на ліки одного хворого потрібно 500-800 грн на місяць. Вартість лікування залежить від ступеня захворюваності та ціни мед­препаратів. Через недостатнє фінансування хворі недоотримують протитуберкульозних препаратів, що призводить до розвитку резистентних форм туберкульозу. Суть лікування полягає у безперервному при­йомі протитуберкульозних препаратів. Якщо ж нині хворий приймає один, завтра - інший препарат, а післязавтра й тих не буде, то мікробактерія туберкульозу просто адаптується в організмі, оскільки має здатність мутувати в такі форми, які важко піддаються лікуванню. Загроза, коли лікарі нічим не зможуть допомогти стаціонарним хворим, насувається . Тому медики вже сьогодні б'ють на сполох. Вони звертаються до громадських, промислових та неурядових організацій, відомств, власників приватних під­при­ємств, заможних сімей із проханням долучитися до боротьби з епідемією туберкульозу

Проблема з постачанням ліків, на думку головного лікаря, не пов'язана з фінансово-економічною кризою в Україні.

- Гадаю, це просто недопрацювання чиновників Кабінету Міністрів, - каже Юрій Скурчанський. - Проблема, вважаю, пов'язана із забюрократизованою системою бюджетного забезпечення медичних закладів (система закупівлі ліків, тендерні процедури), яка є настільки складною, а подекуди й безглуздою, що в силу тих чи інших обставин МОЗ неспроможне належним чином забезпечити нас навіть найнеобхіднішими препаратами.

У лікуванні хворих на туберкульоз, за словами Юрія Михайловича, використовують 50% вітчизняних медпрепаратів і 50% - імпортних, зде­більшого індійсь­ких. Вітчизняні, на думку лікарів, набагато кращі за імпортні, але остан­ні - дешевші навіть після розмитнення.

Приміщення стаціонарного відділу у Дрогобичі, що розташоване на вул. Тарнавського, 31, давно вже на межі закриття, оскільки вичерпало свій ресурс і є непридатним для перебування хворих.

- Щороку ми просимо працівників СЕС відтермінувати закриття стаціонарного відділу. Останнє відтермінування завершиться 1 липня цього року. Дрогобичу просто необхідна нова туберкульозна лікарня, - з розпачем каже Анатолій Ярославович.

Нині, згідно з державними санітарними нормами і правилами, тублікарня має бути за межами міста. Документи про виділення земельної ділянки під будівництво нової лікарні на 200 ліжок вже погодили депутати обласної та районної рад. Але пакет документів, за словами головного лікаря, застряг на погодженні у Мініс­терстві екології. Там зволікають з рішенням, а туберкульоз тим часом рветься вперед.

Дрогобич

 

коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.5509 / 1.58MB / SQL:{query_count}