Через два дні, 18 березня, Вікторії Юрків виповниться 15 років. У дитинстві дівчина мріяла займатися кінним спортом, але не судилося. Останні сім років львів’янка бореться за своє здоров’я. 

Як розповіла “Пошті” мати Вікторії Іванна, біда в їхню хату прийшла несподівано. “Дитина їхала в гості, і у автобусі сталася якась поломка. Через сильний удар донька вдарилася головою. Спочатку було наче все нормально, проте через місяць у неї почалися головокружіння і знепритомнення, – пригадує жінка. – У поліклініці сказали, що це епілептичні напади, і ми почали лікуватися сильнодійними препаратами проти епілепсії”.

Зі слів жінки, перший діагноз лікарів був неправильним і лікування теж. Стан доньки лише погіршувався – посилювалися нічні напади, турбував сильний біль голови, почало випадати волосся, а на голові робитися рани. “Ось так уже шість років боремося за життя дитини. Все це наслідок неправильного діагнозу: медичні препарати дали ускладнення і спричинили таку ситуацію, – розповідає Іванна. – У Віки – вірус Епштейна – Барр, який є в крові. Він руйнує зуби, відтак за два роки дитина пережила дев’ять стоматологічних операцій, шість із яких провели під загальним наркозом. Крім того, в хребті Вікторії є гемангіома, що почала рости, і це призвело до сколіозу другого ступеня”.

На щастя, епілепсія Вікторію вже тривалий час не турбує. Зараз єдина надія на обстеження за кордоном. Спочатку мати з донькою хотіли поїхати в Іспанію, проте сума 15 тисяч євро виявилася для них захмарною. Зупинили вибір на діагностичному центрі, що у Вільнюсі. Треба дозбирати грошей і зробити візу. Запрошення з клініки Іванна вже має – там на них чекають 26-27 квітня.

“Хочу, аби у Вільнюсі мені сказали, що з моєю дитиною. Це буде консультація. Здамо всі аналізи щодо генетики, крові, на вірус Епштейна – Барр, – пояснює жінка. – Аби була можливість все це зробити, клініці потрібно буде заплатити три тисячі доларів. Цю суму ми вже зібрали. Але кошторис приблизний, тому конче потрібні додаткові кошти (сума витрат може змінитися, можливо, доведеться затриматися, пройти інші обстеження). Також плануємо проконсультуватися в нейрохірурга, який би порадив, що робити з цією пухлиною в хребті. Великі гроші знадобляться й на реа­білітацію. 58 тисяч гривень ми вже зібрали, залишилося ще 42”.

До речі, відразу після Вільнюса на Вікторію чекає реабілітація в Центрі професора В. Козявкіна, що в Трускавці. Але зібрати на це все таку велику суму, тим паче за місяць, жінці не до снаги, оскільки виховує доньку сама… Батько Віки помер п’ять років тому: спочатку інфаркт, потім інсульт, місяць у комі виявилися надто витратними. Жінка признається, що досі віддає борги.

З першого класу навчання у Вік­торії було індивідуальне, але останні три роки дівчина школу відвідує, хоча змушена часто пропускати уроки. Мати працює на двох роботах (кур’єром і телефонним диспетчером). Крім цього, має  підробіток – приймає замовлення на вареники, пельмені, повсякденні і святкові страви. 

На допомогу небайдужих сподівається ще одна львівська сім’я Якимців. У їхньої маленької донечки Валентинки, якій лише чотири з половиною роки, діагноз ДЦП, а ще спастичний тетрапарез, грубіше виражений по гемітину зліва з порушенням рухової функції; затримка психічного розвитку; збіжна альтернуюча косоокість; симптоматичний епілептичний синдром в анамнезі; контрактура суглобів нижніх кінцівок; дисплазія кульшових суглобів.

Завдяки зусиллям медиків, реабілітологів і, звісно, самих батьків дівчинки процес одужання пішов, але його потрібно продовжувати. І на це потрібні чималі кошти. Сім’я всі заощадження використала…

“Усі свої зароблені гроші витрачаємо на лікування молодшої доньки. Я майстер з ремонту і реставрації меблів – відновлюю старовинні, замінюю оббивку. Але цього все одно не вистачає, тож змушений просити допомоги, – розповідає “Пошті” тато Валентини Тарас Якимець. – Торік у неї на тлі вірусу чи високої температури було шість судом, які закінчувалися реаніма­цією. Енцефалограма голови показала, що розумовий поштовх є. Дитина знає деякі букви, цифри, вже каже “мама”, “тато”, “дай”. Вона все розуміє, вміє пояснити, що їй подобається, а що ні. На жаль, ще не ходить, тому мусить або сидіти у візку, або повзати по підлозі. Самостійно також не сідає, а коли посадиш, спустиш ніжки додолу, то сидить. У решті, як і всі діти – трохи вередлива, любить поперевертати речі у шафі і в тумбочках”.

Зі слів батька дівчинки, аби Валентина почувалася повноцінним членом суспільства, їй потрібно пройти курси лікування у:

* Медичному центрі фізичної терапії та медицини болю “Інново”. 12 днів по дві з половиною години на день коштують 13 тисяч гривень.

* ТзОВ “Міжнародна клініка відновного лікування”. Центр реабілітації В. Ко­зявкіна в Трускавці. На курс лікування з проживанням і харчуванням потрібні 38 тисяч гривень. Але якщо винаймаєш квартиру і сам харчуєшся, то курс лікування становитиме 11 тисяч гривень, а 2 тисячі гривень підуть на оплату проживання  і 4 тисячі на харчування.

* Центр “Будущее” (“Дом с ангелом”) в Одесі. Лікування, проживання і харчування там безкоштовне, проте потрібно мати приблизно 5 тисяч гривень на квитки на потяг і додаткове харчування.

* Дитячий клінічний санаторій “Хад­жибей” (також в Одесі). На це знадобиться приблизно 7 тисяч гривень.

Крім цього, дитині рекомендують пройти курс іпотерапії та масажу. Їй потрібна зарядка, плавання в басейні, заняття з логопедом, за які треба викласти 4-5 тисяч гривень.

“Найближчим часом, 28 березня, доньку чекають в Одесі, у санаторії “Хаджибей”. Лікування та харчування дитини безкоштовне, проте гроші потрібні для проїзду, проживання і харчування дружини, яка всюди супроводжує доньку, – пояснює Тарас Якимець. – Буду дуже вдячний, якщо хтось зможе надати спонсорську допомогу, тобто за потреби все оплатити!”

Допомога в лікуванні потрібна й 16-річній сироті Марії Іщенко. Нещодавно дівчина потрапила в ДТП і отримала важку травму кінцівки. Як розповіла “Пошті” директор благодійного фонду “Крила надії” Наталія Ліпська, Марія, яка є вихованкою бориславського будинку-інтернату, разом зі своїм другом вирішила покататися на мопеді. Все було добре, аж раптом не дуже вдалий поворот, і мопед врізався у автомобіль. З власником мопеда та водієм автівки все гаразд, а от Марії не пощастило… Зараз вона перебуває у важкому стані в ОХМАТДИТі. Лікарі роблять усе можливе, аби врятувати їй життя та кінцівку. Однак подальше лікування дуже дороговартісне. Дитина виховується в інтернаті, відтак без спільних зусиль ніяк…

Ситуація ускладнюється тим, що під час аварії, окрім складних переломів, були досить сильно уражені м’язи і шкіра. Рана дуже велика. Є величезний ризик, що м’язи можуть повністю відмерти, і тоді дівчина втратить ногу. Щоб запобігти це, треба вчасно виконувати вказівки лікарів, а для цього потрібні чималі гроші.

Зі слів Наталії Ліпської, Марія вже пережила три операції, лікарі вставили їй спеціальні металеві конструкції, щоби скріпити й зафіксувати одну з поламаних кісток ноги. Завтра, 17 березня, на неї чекає четверта операція. На ліки й оплату пластичної операції треба приблизно 10 тисяч гривень. Також дівчині потрібен ВАК-апарат і дорогі антибіотики щодня.