Науковці з Університету Гріффіта доводять, що хронічна втома є не емоційним, а фізіологічним захворюванням з ланки імунних порушень, виявивши клітинні рецептори, які впливали на ймовірність появи цієї недуги. На їхню думку, на сьогодні не існує ефективного лікування такого порушення. У той же час автори дослідження наполягають, що шукати потрібні методи лікування слід не в сфері психотерапії, а серед аутоімунних захворювань.
Про синдром хронічної втоми ідеться тоді, коли в пацієнта упродовж кількох тижнів спостерігаються такі симптоми, як підвищена стомлюваність, періодичний біль голови, загальна слабкість і депресивний настрій.