І дорослі, і діти час до часу можуть скаржитися на біль голови, зубів, біль у животі. Хтось відразу п’є чи пропонує протибольову пігулку, хтось терпить, а хтось не звертає уваги, мовляв, і так мине. Однак є біль, який ігнорувати не можна, особливо якщо болить живіт у дитини. Хірурги наголошують, що в такому випадку потрібна негайна медична допомога. Найчастіше такий біль може виникати при апендициті, що в дитячому віці особливо небезпечно!

“Пошта” запитала у Богдана Мальованого, хірурга ОХМАТДИТу, які симптоми апендициту спостерігаються у дітей, коли треба звертатися до лікаря і чого категорично не можна робити при посиленні болю.

Апендицит – це запалення відростка сліпої кишки, який ще називають апендиксом або апендикулярним відростком. Апендицит буває гострим і хронічним. У дітей, як правило, діаг­ностують гостру форму захворювання, яка має дуже швидкий перебіг.

“Апендицит у дітей розвивається впродовж кількох годин. Залежно від віку апендикс може лопнути, що, своєю чергою, може спричинити перитоніт, – пояснює хіруг. – Тому якщо ваша дитина скаржиться на біль у правій боковій ділянці живота, треба звертатися до педіатра, сімейного лікаря чи в амбулаторію за місцем проживання, аби лікар оцінив, чи є підозра на апендицит. Адже біль у животі може виникати й через функціональні розлади, зокрема гастрит. Однак діагноз має ставити тільки кваліфікований лікар!”

– стає неспокійною і погано спить;

– намагається згорнутися калачиком, повернувшись на правий бік і підібгавши ніжки до живота;

– болісно реагує на спроби помацати живіт;

– відмовляється від їжі.

Проте навіть якщо є типові симптоми апендициту, медикам не завжди відразу вдається поставити діагноз. “Є складні випадки, коли визначити, чи це справді апендицит, дуже важко. Саме розташування паростка має різні варіанти: іноді він може бути за сліпою кишкою, і тоді продіагностувати важче. На допомогу приходить ультразвук, загальний аналіз крові, лікар спостерігає дитину в динаміці, аж тоді приймає рішення”, – веде далі Богдан Мальований.

Зі слів хірурга, якщо лікарі поставили відповідний діагноз, то наступним кроком буде оперативне втручання. Але його не варто лякатися, адже воно нескладне! Через кілька днів дитина вже буде удома. А ось зволікати в жодному разі не  можна. “Якщо дитині невчасно поставили діаг­ноз і не зробили операції, паросток може лопнути, тобто розвивається перитоніт. Як наслідок – увесь вміст кишківника виллється у черевну порожнину, що призведе до запалення очеревини чи сусідніх органів, сформується непрохідність тощо. Тобто перитоніт – це вже набагато важча патологія, яка потребує тривалішого лікування дитини в стаціонарі, – запевняє хірург. – Найменша дитина, яку ми оперували з апендицитом, мала всього два місяці. У неї був гнійний перитоніт”.

На жаль, дієвих способів уберегти дитину від апендициту також немає. Серед основних рекомендацій медиків – стежити за правильним харчуванням, не допускати розвитку закрепів, а також забезпечувати достатню фізичну активність.