Моржування, мабуть, один з найекстремальніших видів загартовування, адже вимагає не тільки фізичної підготовки, але й психологічної. Серед моржів є такі, що купаються в ополонці впродовж багатьох років, а є такі (і їх доволі багато), що заходять у крижану воду переважно тільки на Водохреще. “Пошта” поспілкувалася із чоловіком, який не зі слів знає, що таке моржування, ба більше – згуртував навколо себе однодумців, а також із медиками, аби довідатися, за яких умов можна купатися взимку у відкритих водоймах і як правильно загартовувати дітей.

Олексій Гарон, керівник ГО “Здорова Україна”, почав моржувати шість років тому. “Кожна людина свого часу підходить до певного бар’єра, який ще не пізнала, і прагне спробувати щось нове, невідоме, – каже він. – Я не є професійним моржем, пірнаю тоді, коли сприятлива погода. Найкраще, коли на вулиці мороз від мінус п’яти до мінус десяти і лежить сніг. У інший час можна просто обливатися холодною водою”. 

Зі слів співрозмовника “Пошти”, більшість сезонних захворювань починаються з переохолодження, а моржування – це тренування, яке допомагає організму протистояти холоду. “Зараз епоха дефіциту здоров’я, і люди його шукають. А воно у нас всередині, – веде далі Олексій Гарон. – Формування здорової людини – складний процес, в якому мають значення багато чинників: здорове харчування, навантаження, відпочинок, позитивні думки, духовність, психоемоційний стан. Втратити здоров’я легко, а ось відновити важче, бо це тривалий процес. Але в будь-якому разі собою треба займатися. Процес моржування є лише маленьким штрихом до формування здорової людини”. 

Водночас чоловік визнає, що моржування – не панацея, не кожному воно  підійде.  Є люди, які професійно займаються цим, а є такі, що стрибають в ополонку раз на рік – на Водохреще чи час до часу, як то кажуть, за компанію.

Тим, що хочуть випробувати свої сили у зимових купаннях, Олексій Гарон радить спершу випробувати такі методи загартовування: упродовж тижня  декілька секунд ходити босоніж снігом (краще ввечері перед сном), опісля додати обтирання торса снігом упродовж кількох секунд протягом тижня. А тим, що все-таки наважаться на купання, радить насамперед не боятися. 

“Якщо є страх, що можна захворіти, що це не для вас, краще взагалі не братися до тієї справи. Прийдіть у місця зборів моржів, поспілкуйтеся з ними, відчуйте дух води, отримайте якісь поради, а тоді вже вирішуйте. 

У Львові зимові купання відбуваються на озерах Левандівки, на вулиці Володимира Великого (за кінотеатром “Сокіл”), у Парку культури ім. Б. Хмельницького (поряд із “Романтиком”), на Погулянці, а також  у джерелі на Підзамчі”, запевняє Олексій Гарон. З його слів, серед моржів Львова є і діти, і пенсіонери, яким за сімдесят-вісімдесят років. 

“Наші бабусі та прабабусі змолоду ходили на річку прати, стоячи босоніж в холодній воді, дідусі, щоб обігріти будинок, впродовж зими на морозі кололи дрова, а діти аж до приморозків бігали босоніж болотом, а згодом снігом. Це все природно, тож відповідно позитивно впливало на їхнє здоров’я”, – переконує чоловік. 

Як наголошує Ірина Федак, головний позаштатний терапевт Львівщини, моржування є одним із видів загартовування, але це дуже індивідуальний метод, який потребує виваженого підходу. 

“Насамперед треба звернути увагу на своє здоров’я. Якщо маєте хронічні захворювання нирок, верхніх дихальних шляхів, які часто рецидивують, цукровий діабет із ускладненнями, серцево-судинну патологію (високий тиск, стенокардія), захворювання опорно-рухового апарату, зокрема суглобів (артрит, ревматизм), пірнати в ополонку не варто! Також не варто починати загартовувальні процедури під час катаральних явищ, кашлю”, – каже вона. Перед тим, як купатися у крижаній воді, лікар радить пройти обстеження і проконсультуватися зі спеціалістами. Адже це може спричинити не тільки загострення хвороб, а й призвести до значних їх ускладнень. Тим, що вважають себе здоровими (і обстеження це підтверджують), загартовування треба починати поступово, тоді, коли на вулиці температура не нижча від мінус п’яти градусів. А ось при сильних морозах (15-20 градусів) краще не експериментувати. 

“Для організму такі пірнання, особливо перше, є великим стресом, а коли до цього додається ще й неправильне харчування, організм отримує подвійне навантаження!” – наголошує лікар. 

На її пораду, загартовування найкраще розпочинати влітку, в осінній період можна й далі привчати організм до прохолодної води за допомоги прохолодного душу, тоді до зими вже будете більш підготовленими. Стверджувати однозначно, що моржування зміцнює організм і зменшує частоту захворювань, Ірина Федак не береться, адже таких досліджень не проводили. Проте й не заперечує, що люди, які займаються цим правильно, з дотриманням усіх рекомендацій, можуть відчути позитивний ефект.

Що стосується дітей, то тут батьки готові робити все, аби їхні син чи донька  були здорові, у тому числі використовувати і такий радикальний метод, як моржування. Проте головний педіатр Львова Богдан Остальський виступає категорично проти цього. 

“Моржування – це вже екстремальний вид загартовування. А дітей треба поступово привчати до холоду. Дитячий організм ще не сформований, імунна система лабільна, тому такі процедури  можуть спричинити серйозні зрушення в системі здоров’я”, – застерігає він.

І додає, що варто почати із загартовування дітей. Після року можна проводити такі процедури:  ходіння босими ногами по воді, температуру якої можна поступово знижувати, у воду варто додати піску, камінців, які масажують стопи. Опісля спробувати обливання водою (але не холодною, а на кілька градусів нижчої температури, аніж для купання). Крім того, можна поступово (на один градус на тиждень-два) знижувати температуру води для купання. І обов’язково частіше гуляти на свіжому повітрі. Але всі загартовувальні процедури можна робити тільки тоді, коли дитина здорова, і уважно спостерігати за її станом, аби визначити, як впливає загартовування на самопочуття.  

“Брати  малу дитину і відразу йти з нею до ополонки в жодному разі не варто. Якщо дитина не підготовлена, їй можна дуже сильно нашкодити”, – підсумовує лікар.