Ні – антибіотикам, противірусним препаратам, імуномодуляторам, інтерферонам, сиропам проти кашлю, а ще антигістамінним препаратам, вітамінам та гомеопатичним лікам! При лікуванні ГРВІ всі ці засоби є не те що не рекомендовані, а й можуть бути шкідливі для здоров’я! Одночасне призначення великої кількості ліків проти застуди та грипу у дітей часто є неприпустимим, невиправданим, нераціональним! Доведено, що призначення двох препаратів спричиняє побічні реакції у 6% пацієнтів, застосування п’яти препаратів підвищує їх частоту до 50%, а десяти – до майже 100%. 

Нарешті про проблему поліпрагмазії – надмірного та необґрунтованого призначення безрецептурних ліків для симптоматичного лікування неускладнених ГРВІ у дітей заговорили не лише стривожені матері, а й Міністерство охорони здоров’я, яке на всю країну застерегло медиків, аби ті лікували дітей правильно!

“Пошта” вирішила запитати львів’ян, як вони лікують своїх дітей від ГРВІ, що їм та їхнім дітям у разі хвороби призначають лікарі та чи всіх рекомендацій вони дотримуються, а в медиків – чому вони так часто виписують велику кількість препаратів, наскільки це виправдане і до яких ускладнень може призвести їх надмірний прийом.

Думки львів’янок щодо лікування гострих респіраторних вірусних інфекцій розійшлися. Одні з них не готові “труїти” організм дитини надмірною кількістю ліків, адже, на їхню думку, ніщо так не допоможе здолати застуду, як рясне пиття і ліжковий режим. Другі ладні беззаперечно виконувати усі вказівки лікаря, купувати всі призначені ним препарати, навіть дорогі, лише б дитина одужала щонайшвидше. 

“Якщо ще кілька років тому при ускладненій респіраторній вірусній інфекції виписували антибіотик, ацетилсаліцилову кислоту та рекомендували гаряче пиття, то зараз, навіть при банальній застуді, цей список набагато більший, – обурюється Людмила Прокопець. – Ось, наприклад, майже стандартний набір препаратів, які виписує наш сімейний лікар моєму чотирирічному синові, який частенько застуджується: панадол як протигарячковий, афлубін як противірусний, сироп подорожника проти кашлю доктора Тайса, мазь для натирання “Доктор Мом” та ще й супрастин проти алергії. А навіщо так багато?!”

Зі її слів, якщо раніше вона давала дитині все, що призначав лікар, то згодом зрозуміла, що половина цих препаратів просто зайва та неефективна. “Навіщо так шкодити і отруювати дитячий організм? Моя думка така: або лікар сам надивився реклами, або має від цього явний зиск”, – пояснює свою позицію жінка.

З острахом до надмірної кількості виписаних ліків ставиться і Оксана Салабай, пригадуючи, як рік тому ледь не опинилася на лікарняному ліжку, а все через те, що надмірна кількість призначених ліків завдала сильного удару по печінці. 

“Коли я звернулася до лікаря з явними ознаками ангіни, вона не поспішила дати мені скерування на здачу аналізів, а відразу ж виписала цілий ряд препаратів, які я конче повинна була приймати. Були серед них антибіотики, противірусні пігулки, льодяники, сиропи і антигістамінні препарати, – розповідає жінка. – Але після кількох днів прийому цих ліків мені чомусь не ставало краще. Тож я знову пішла у поліклініку, де мені знову виписали антибіотики, але вже зовсім іншої дії. Після їх прийому мене став мучити сильний біль. З’ясувалося, що через велику кількість випитих ліків печінка не витримала і здалася…”

А ось Наталя Ущир двох своїх дітей майже завжди лікує сама. “Що тут лукавити? У своїй домашній аптечці тримаю ліки майже проти всіх поширених проблем зі здоров’ям. Заболіло, до прикладу, в дитини горло – змушую полоскати його і смоктати льодяники, з’явився нежить – промиваю носа розчинами і застосовую краплі, підвищилася температура – значить треба знижувати. Звісно, частенько даю противірусні препарати. Якщо чогось не вистачає – біжу до аптеки, аби докупити. Грошей не шкодую, бо як хвороба затягнеться, то й лікуватися доведеться довше, – запевняє жінка. – Життя зараз таке, що немає часу хворіти. Дітям потрібно ходити в садок та до школи, а нам, дорослим, на роботу”.

Часте провітрювання, вологе прибирання, тепла нежирна їжа, рясне пиття та спокій є запорукою швидкого одужання тих, у кого застуда. А далі, які саме ліки приймати пацієнтові у разі хвороби, має вирішувати лише лікар! “Препаратів пацієнтам ніхто просто так не виписує. Щоби поставити правильний діагноз, оглядаємо хворого, розпитуємо, коли почалися перші симптоми хвороби, чим він уже лікувався. За потреби скеровуємо на здачу лабораторних аналізів, на консультації до спеціалістів різного профілю, інколи навіть скликаємо консиліум, – каже терапевт Марія Грицак. – Лікування завжди призначається лише згідно з протоколами! Звісно, якщо до застуди приєдналося ускладнення, виписуємо ліки для горла, противірусні чи антигістамінні препарати, особливо якщо людина схильна до алергії. Усе суто індивідуально. До уваги береться все – стан пацієнта, його вік і навіть вага”. 

Зі слів Марії Грицак, набагато гірше, коли хворі займаються самолікуванням. “Неадекватна оцінка серйозності захворювання, відпуск лікарських засобів у аптеках без рецепта, розповіді сусідки, подружки, бабусі про “хороші” ліки часто призводять до того, що пацієнти самовільно буквально жменями ковтають пігулки, і антибіотики в тому числі, – веде далі співрозмовниця “Пошти”. – Сильний вплив має й телевізійна реклама. Багато хто думає, якщо цей препарат рекламують, значить він помічний. Але це далеко не так… У підсумку маємо хворе покоління  із алергіями, хронічними захворюваннями тощо”.

Марія Грицак застерігає, що надмірне вживання ліків може призвести до алергій та різноманітних ускладнень – як-от порушення діяльності травного тракту, запаморочень, навіть смерті внаслідок внутрішньої кровотечі.