“У 10 відсотків дітей Львівщини дифузний ендемічний зоб!”
Аліна Урбанович, завідувач кафедри ендокринології Львівського національного медичного університету ім. Данила Галицького, – про йододефіцит та його небезпеку для повноцінного розвитку дитини
Напевно всі батьки хочуть, аби їхні діти росли здорові, гармонійно розвивалися, вивчали навколишній світ. А для цього організму необхідні різноманітні вітаміни та мікроелементи, зокрема йод. Саме від цього мікроелемента значною мірою залежить фізичний розвиток дитини, її розумові здібності, бажання пізнавати нове. Йод важливий не тільки для малечі, яка росте та розвивається, але й для тих, що ще перебувають в животику мами.
Львівщина належить до так званих ендемічних зон, тобто тих, де бракує йоду. Особливо це відчувають люди, що живуть у гірській місцевості.
Як поповнити запаси йоду в організмі? Які захворювання можуть розвинутися внаслідок йододефіциту? Які продукти потрібно споживати дітям, аби щитоподібна залоза добре виконувала свої функції? Відповісти на ці запитання “Пошта” попросила Аліну Урбанович (на фото), завідувача кафедри ендокринології Львівського національного медичного університету ім. Данила Галицького– Розкажіть, будь ласка, чому йод такий важливий для організму?
– Йод є невід’ємною частиною тиреоїдних гормонів, які забезпечують життєво важливі функції. Зокрема, для плоду та новонародженого ці гормони необхідні для розвитку й функціонування центральної та периферичної нервової системи та організму в цілому. В дитячому і дорослому віці вони регулюють обмін речовин, впливають на розумовий, статевий та фізичний розвиток. Нестача йоду і як наслідок порушення функції щитоподібної залози негативно впливають на розвиток нервової системи, слуху, зору, скелету, пам’ять, імунну систему, знижують видільну функцію нирок, погіршують адаптивні можливості нервової системи.
Особливо небезпечна нестача йоду для вагітних: через це в них можуть виникати ранні та пізнім токсикози, анемія, кисневе голодування плоду, затримка його внутрішньоутробного розвитку, зокрема мозку та нервової системи, навіть викидні. Якщо дитині не вистачало йоду на ранніх етапах, то ці ознаки можуть проявлятися пізніше. Наприклад, у школі вона може погано вчитися, відставати в інтелектуальному та фізичному розвитку, часто хворіти. У дівчаток можуть спостерігатися порушення розвитку репродуктивної системи.
Йододефіцитні стани – нестача йоду в організмі – в нашій області посідають чільне місце у зв’язку з ендемічною зоною. Тобто ми живемо на території, де не вистачає йоду у воді, повітрі, ґрунті та відповідно в продуктах харчування. Особливо проявляється йододефіцит у передгірських та гірських районах.
– Якими захворюваннями загрожує нестача йоду в організмі?
– Якщо в організмі недостатня кількість цього мікроелемента, щитоподібна залоза починає нарощувати масу – розвивається ендемічний зоб, який з часом, якщо йоду й далі не вистачає, може перетворитися у вузловий. Як проявиться дефіцит йоду в організмі, залежить від віку, в якому виник такий стан. Найбільша небезпека криється в тому, що дефіцит йоду спричиняє збільшення частоти анапластичного раку щитоподібної залози – найагресивнішого з усіх видів онконедуг.
– Пам’ятаю, як колись нам, дітям, давали у школі такі маленькі білі таблетки – антиструмін. А тепер учням їх не дають… Чому?
– Для людського організму фізіологічним є щоденний прийом необхідної дози йоду. І якщо разово вживати таблетку антиструміну, яка містила в середньому тижневу потребу організму в йоді, необхідної профілактичної дії не буде! Сьогодні у світі використовують такі препарати, що містять необхідну щоденну дозу йоду.
Добова потреба йоду – рекомендації ВООЗ– Немовлята і діти – 50 – 100 мкг.– Підлітки і дорослі – 100 – 250 мкг.– Вагітні та матері, що годують немовлят грудьми, – 150 – 250 мкг.
Україна входить у програму ЮНІСЕФ та Міжнародної ради ВООЗ з контролю за нестачею йоду, тому й проводять індивідуальну, групову та масову йодну профілактику. Для масової профілактики йододефіциту в Україні практикують додавання солей йоду до продуктів – кухонної солі, води, хліба. В продажу є йодована мінеральна вода, навіть йодована горілка. Але споживання йодованої солі показане тільки тим дорослим, що не мають проблем зі щитоподібною залозою. Йод з часом вивітрюється із солі, отож потрібно пильнувати, аби мішечок з нею був щільно закритий. Термін придатності йодованої солі, як правило, не перевищує трьох місяців. Дітям страви не дуже солять, саме через те малюкам і підліткам, а ще вагітним і жінкам, які годують немовлят грудьми, в нашому регіоні бажано щоденно вживати таблетовані препарати йоду!
– Порадьте, будь ласка, на що повинні звертати увагу батьки, аби не допустити розвитку певних патологій щитоподібної залози в дитини?
– Насамперед на те, як дитина росте, розвивається, як набирає вагу. Застереженням для батьків має бути те, що дитина почала різко худнути чи, навпаки, гладшати, стала дратівливою, більш плаксивою, їй важко дається навчання, на що немає об’єктивних причин. Якщо щитоподібна залоза збільшена, то це, як правило, свідчить про те, що йоду в організмі таки бракує. І що раніше на це звернути увагу, то успішнішим буде лікування йододефіцитного захворювання. За статистикою, у Львівській області дифузний ендемічний зоб діагностували в 10 відсотків дітей, що становить 82 відсотки всіх ендокринних захворювань у дітей нашої області!
– А які продукти треба споживати, аби поповнити запас йоду в організмі?
– Найбагатшими на йод є морепродукти: морська риба, печінка тріски, морська капуста. Рекомендую їх їсти насамперед вагітним, аби запобігти дефіцит йоду. Приміром, у 100 грамах тріски містяться 263 мікрограми йоду, в 100 грамах камбали – 60, а в 100 грамах морської капусти – від 136 до 196 мікрограмів.
Багатими на йод є й шкірки деяких овочів, зокрема редиски, огірка, буряка. Але тривале зберігання йодовмісних продуктів, а тим паче їх теплова обробка, знижують вміст цього мікроелемента на 20 – 60 відсотків.
У дієті вагітних, що потерпають від гіперплазії (збільшення) щитоподібної залози, повинна переважати білкова їжа тваринного походження – сир, яловичина, яйця. Ці продукти містять велику кількість фенілаланіну, необхідного для синтезу гормонів щитоподібної залози.
Розмовляла
Олена Дубровіна
Олена Дубровіна
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно увійти
