Замаскована “хвороба поцілунків”

“Пошта” дізналася, що таке інфекційний мононуклеоз, як його можна підхопити та чим лікувати

Слабкість, закладення носа, почервоніння горла, що супроводжується набряками, висока температура… Здавалося б, у дитини всі симптоми ГРВІ, максимум ангіни. Проте це може бути не так. Прояви такої хвороби, як інфекційний мононуклеоз, також дуже подібні до симптомів звичної застуди.
Одна лиш назва недуги – мононуклеоз – шокує багатьох батьків, особливо коли з’ясовується, що антибіотики при ній не те що неефективні, а й протипоказані! У ще більший ступор можна ввійти після того, коли дізнаєшся, що вірус залишається в організмі назавжди! Це, своєю чергою, означає, що хвора дитина може становити потенційну загрозу зараження для інших людей. Як лікувати недугу, що має досить важкий перебіг, дізналася “Пошта”.

Вчасна діагностика – половина успіху!

Два тижні лікування ангіни у дев’ятирічної Іринки не дали жодних результатів. А все через те, що діагноз поставили абсолютно неправильний. Спочатку дитина скаржилася на знесилення та біль у горлі. Тож лікар призначив противірусні препарати та льодяники від болю в горлі. Проте дівчинці ставало дедалі гірше: почала підвищуватися температура, збільшилися лімфовузли на шиї... 
“Коли ми ще раз прийшли в поліклініку, сімейний лікар сказав давати доньці антибіотики, бо, мовляв, почалася ангіна, – згадує мати Іринки Оксана Бокало. – Ми пройшли курс антибіотиків, але краще дитині не ставало. І лише коли в неї появився висип на тілі, медики запідозрили щось недобре і скерували нас на аналіз крові. Діагноз мене ошелешив – інфекційний мононуклеоз. Що це за хвороба? Звідки вона взялася? Прочитала в інтернеті, що при мононуклеозі сильно збільшуються і уражаються печінка та селезінка. І якщо зволікати з лікуванням, то селезінка взагалі може тріснути!”
На щастя, лікарі визначилися з повторним діагнозом, правильно підібрали лікування, і Іринці стало легше вже на другий день. “Пощастило, що великих змін із печінкою та селезінкою не відбулося. А якби діагноз поставили вчасно, то й менше клопоту було б”, – резюмує Оксана.
З набряків на шиї, важкого дихання носом і сильного хропіння вночі почався інфекційний мононуклеоз і в п’ятирічної Софії. “Другий тиждень у садочку, і ось тобі – захворіла на мононуклеоз. Добре, що нам відразу поставили правильний діагноз, бо чула, що ця хвороба може маскуватися під грип, тому лікарі призначають зовсім інші ліки – непомічні, навіть протипоказані, – почала розмову мама дівчинки Ольга Качмар. –  Щойно в доньки з’явилися ґулі на шиї, як ми пішли до отоларинголога. Лікар у нас хороший, відразу запідозрила мононуклеоз і скерувала на здачу аналізів, які й справді показали наявність мононуклеарів”.
Жінка згадує, що тоді вдома був суцільний жах. “У Софійки збільшилися лімфовузли на шиї, в роті, на мигдаликах, з’явився білий наліт. Усе боліло. Вночі носом майже не дихала, тому сильно хропіла, – веде далі жінка. – Дитині хотілося хоч чимось допомогти, але це таке захворювання, що фактично нічим не лікується! Потрібні лише вітаміни, спокій і тепло. Антибіотики тут недоцільні”.

Хвороба маскується під ангіну

Відрізнити інфекційний мононуклеоз від інших недуг, щоби призначити ефективне лікування, справді дуже важливо, – наголошує головний епідеміолог Львівщини Наталія Тімко. “Інфекційний мононуклеоз спричиняє вірус Епштейна-Барра (у 1963 році цю хворобу виявили вчені-медики Епштейн і Барр, на честь яких і назвали цей вид захворювання. – “Пошта”), що належить до групи герпесів. Тобто це вірусне захворювання. А ще цю недугу часто називають “хвороба поцілунків”, оскільки підхопити її можна навіть при банальному поцілунку в обличчя, – розповідає “Пошті” епідеміолог. – Отож, щоб не відбулося зараження, завжди повторюю пацієнтам, що дітей треба цілувати лише у волосяну частину голови, а не в щічки, очі, тим паче губи. Через незрілу імунну систему малюки можуть легко інфікуватися!”
Дітей треба цілувати лише у волосяну частину голови, а не в щічки, очі, тим паче губи
Окрім як через поцілунок, передача інфекції відбувається й через слину під час чхання, кашлю чи користування загальним посудом. Але найцікавіше те, що в кожному конкретному випадку майже неможливо визначити, від кого заразилася дитина. 
“Визначити справжнє джерело інфекції, як, наприклад, при вітрянці чи кору, при мононуклеозі неможливо. Шлях передачі вірусу – повітряно-крапельний. Джерело інфекції – хвора людина або носій (той, хто перехворів або не має гострих проявів хвороби, але виділяє зі слиною її збудника)”, – пояснює Наталія Тімко.
Хоча медики й запевняють, що майже кожна людина впродовж життя хворіє на інфекційний мононуклеоз, навіть не підозрюючи цього, саме в дитячому віці (найчастіше від трьох до 17 років) стається більшість випадків інфікування. Але діагностують поодинокі з них. Інкубаційний період триває від одного місяця до півтора. 
На переконання Наталії Тімко, в одних людей ця недуга може мати легкий, майже непомітний перебіг без певних симптомів, а в інших під час проникнення вірусу організм зазнає сильного удару по імунній системі, відбувається бурхлива реакція, яка проявляється в першу чергу синдромом ангіни. “Хвора людина найперше скаржиться на біль у горлі: воно червоніє і вкривається нальотом, як це буває при гнійній ангіні. Крім того, по всьому тілу збільшуються лімфовузли, відбувається збільшення селезінки, а з часом печінки, – каже інфекціоніст. – Недуга ця може супроводжуватися й високою температурою та утрудненим носовим диханням, від чого дитина хропе уночі”.
До речі, для визначення діагнозу потрібен загальний аналіз крові та мазки з носа й зіва (вхід із порожнини рота в глотку. – “Пошта”). Ще одним достовірним методом визначення інфекції є УЗД органів черевної порожнини, зокрема селезінки та печінки (при інфекційному мононуклеозі ультразвукове дослідження покаже збільшення цих органів).
Недуга лікується, як правило, вдома. У інфекційний стаціонар  госпіталізують дітей лише при важких її формах.

Жодних антибіотиків!

Найголовніше, що варто пам’ятати батькам, дитина яких захворіла на інфекційний мононуклеоз, це те, що захворювання вірусне. Тобто при підтвердженні цього діагнозу (або лише підозрі на нього) хворій дитині немає сенсу (а іноді навіть не можна) давати антибіотиків. Навіть більше: ніяких ліків, препаратів, способів і засобів, здатних вилікувати інфекційний мононуклеоз, не існує! Перебіг хвороби доведеться просто пережити, яким би легким або важким він не був. 
При високій температурі треба давати протигарячкові препарати, при болю в горлі робити полоскання і також давати відповідні ліки
Однак полегшити стан хворої дитини, звісно, можна, навіть потрібно. Найперше, зі слів Наталії Тімко, необхідно створити комфортні умови в кімнаті, де перебуває дитина:  оптимальний режим температури і вологості повітря, часті провітрювання, вологе прибирання. Не варто змушувати дитину їсти, а ось тепле пиття буде помічним. Хвора на мононуклеоз дитина потребує сну і відпочинку. Фізичні навантаження варто мінімізувати або взагалі виключити.
Лікування інфекційного мононуклеозу повністю симптоматичне: при високій температурі треба давати протигарячкові препарати, при болю в горлі робити полоскання і також давати відповідні ліки. Носове дихання відновлюється завдяки сольовим промиванням і краплям для носа. Якщо постраждала печінка, ймовірно, доведеться пройти відновлювальну медикаментозну терапію і дотримуватися дієти, яка виключає шкідливу та важку їжу.
Дитину, яка не так давно перехворіла на інфекційний мононуклеоз, не варто поспішати вести у садок чи школу, навіть довго гуляти з нею на вулиці. За можливості слід уникати великого скупчення людей, ще з півроку не перебувати на сонці (!) та на стільки ж  часу обмежити спортивні заняття.
З моменту одужання за дитиною варто спостерігати від півроку до року. Пам’ятайте: ті, що хворіли на інфекційний мононуклеоз, довічно зберігають вірус у латентній формі, як при герпесі – всередині тіла. Час до часу вони починають виділяти його зі слиною і можуть тоді знову ставати заразними або ж іще раз захворіти. “Вірус нікуди не щезає, потрапивши до організму, він там залишається на все життя! Тобто на мононуклеоз можна захворіти повторно. І якщо перше проникнення вірусу в організм може мати бурхливий перебіг, то при наступному перебіг буде легший”, – запевняє інфекціоніст.
Оксана Пушкарьова, завідувач відділу епідеміологічного нагляду (спостереження) та профілактики інфекційних захворювань Львівського обласного лабораторного центру МОЗ України
– За сім місяців цього року у Львівській області інфекційний мононуклеоз діагностували в 170 осіб. За аналогічний період минулого року їх було 141. Тобто спостерігається приріст на 21%. Більшість хворих, а саме 140, – діти до 17 років. Інфекційний мононуклеоз – це інфекція з повітряно-крапельним механізмом передачі, тому діти, які ходять до садка і до молодшої школи, найчастіше її хапають, бо часто контактують з іншими дітьми, діляться з ними іграшками, піднімають усе з підлоги і запихають до рота, не дотримуючись при цьому правил гігієни. Те, що цього року кількість недужих дещо більша, аніж торік, має певне пояснення. По-перше, ця хвороба некерована, тому ми часто не відчуваємо до неї настороженості, мовляв, грипу ще не має, тому й не захворію. По-друге, збільшилася діагностика виявлення хвороби: якщо раніше люди все пускали на самоплив і не лікувалися навіть захворівши на ГРВІ, то зараз частіше звертаються по медичну допомогу, здають аналізи, якій й показують наявність у крові мононуклеарів. Тобто якщо не робити аналізу крові, то можна й не знати, що в дитини чи у дорослої людини – мононуклеоз (звісно, якщо це легка форма). До речі, інфекційному мононуклеозу притаманна сезонність. Початок осені – сприятливий час для розвитку цієї недуги, адже на початках хвороба має всі симптоми грипу. Отож, дбайте про своє здоров’я і при перших ознаках хвороби звертайтеся до лікаря. Ніякого самолікування!
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.4851 / 1.64MB / SQL:{query_count}