В останній місяць літа, здається, найкраще смакують баштанні культури, а саме диня і кавун. Ароматні, смачні, солодкі, вони схожі на маленькі сонця і на пружні м’ячі. Диня як овоч (!) і кавун як ягода (!) бувають різних видів і сортів, але їх смак неможливо сплутати ні з яким іншим. До того ж у них їстівне все – від соковитої та ніжної м’якоті до шкірки і насіння. З’їдаючи на день лише 50 грамів стиглої дині чи кавуна, можна не лише зарядитися енергією, наситити організм корисними речовинами, а й зміцнити імунітет.
Чим корисні
У м’якоті дині є речовини, які допомагають виробляти так званий гормон щастя – серотонін. Наївшись її “про запас”, можна не боятися осінніх чи зимових застуд. Зі слів дієтолога Зоряни Завади, диня допомагає лікувати хронічні запальні захворювання, покращує обмін речовин, добре засвоюється кишківником і нормалізує його роботу. Завдяки вмісту каротину, фолієвої кислоти і вітаміну С корисна тим, що мають проблеми з печінкою і низький загальний тонус організму. Застосовують диню і як сечогінний засіб для очищення нирок та лікування сечокам’яної хвороби: вона добре очищає сечові канали, виводить пісок і навіть дрібні камінці. М’якоть дині стимулює кровотворення, тому вона помічна при анемії і тамує біль під час місячних, захищає жіночий організм від деяких гінекологічних недуг та корисна в період планування вагітності. Диню варто їсти й чоловікам: зокрема, її насіння допомагає в лікуванні простатиту та інших недуг сечостатевої системи.
А що стосується кавуна, то він нормалізує обмін речовин, має сильну жовчогінну, сечогінну, протигарячкову, протизапальну і загальнозміцнювальну дію. Цю низькокалорійну ягоду радять споживати хворим на діабет, склероз, а також хворим на серце. На думку Зоряни Завади, кавун варто їсти й тим, у кого діагностували недокрів’я чи запальні процеси в організмі. Кавуновий сік п’ють при сечокам’яній хворобі, ниркових захворюваннях, подагрі, артриті, ревматизмі та ожирінні. Сік із кавуна добре очищає печінку, звільняючи її від токсинів, а ще після прийому антибіотиків.
Свіжі кавунові шкірки тамують біль голови, а зі сушених готують відвари і настої, які допомагають при різних захворюваннях сечовидільної системи. Крім того, такий настій активізує роботу корисних мікроорганізмів у товстій кишці та усуває дисбактеріоз. Сушене насіння використовують як засіб проти глистів.
Кому протипоказані
У дині міститься багато “важких цукрів”, тому нею не варто захоплюватися діабетикам. Крім того, надмірне її споживання може спричинити розлад кишківника, що супроводжується проносом і спазмами. Не рекомендує дієтолог зловживати динею й тим, що мають надлишкову вагу, захворювання дванадцятипалої кишки, жінкам, які годують немовлят грудьми, бо це може викликати проблеми з травленням у дитини, а також малюкам.
Щоби не відчувати важкості в шлунку, найкраще ласувати динею за дві години до їди і через дві години після їди, але не натще! В жодному разі не варто поєднувати її з молочними продуктами, холодною водою або спиртним, інакше розлад шлунка неминучий.
Щодо споживання кавуна застережень менше. Варто лише пам’ятати, що перетравлюється кавун не в шлунку, а в кишківнику! Тому коли “змішаєте” його з іншою їжею, яка потребує шлункового перетравлення, почнеться процес бродіння, який спричинить метеоризм. А ще кавун протипоказаний при проносі й колітах. Не бажано його давати й малюкам до трьох років.
Як вибрати
Аби диня принесла більше користі, вона повинна бути стигла (при постукуванні має чутися глухий звук), а шкірка м’яка (при натисканні з протилежного боку стебла). Не варто купувати диню з ушкодженою шкіркою: м’якоть може бути “ватяною” і гіркою. Стигла диня має приємний сильний аромат. Запах стиглої дині є сумішшю запахів грушки, ванілі і ананаса.
Кавун краще обирати середнього розміру (на п’ять-сім кілограмів). Хвостик повинен бути жовтуватий, у міру сухий. Крім того, кавун повинен мати жовту земляну пляму. Якщо є гниле місце з цяткою в центрі, найімовірніше, кавун підживлювали – вводили шприцом селітру. Не варто брати кавунів, як і динь, з тріщинами і вм’ятинами на шкірці.
Цікаві факти про диню
* Батьківщина дині – Середня і Мала Азія.
* В Європу та Америку її завезли ще в середньовіччі, а до України в ХV-XVI ст.
* Найпоширеніші сорти в Україні – кубанська Колгоспниця, виведена в 30-ті роки ХХ ст., і Торпеда (південний сорт). Іноді на прилавках з’являється європейський сорт Канталупо і Мускусна диня.
* Щороку в Туркменистані відзначають День туркменської дині.
* Великий Авіценна лікував своїх хворих від застуди і подагри шкірками та насінням дині.
* В одній із легенд йдеться про те, що цей райський плід дав людям ангел, за що був вигнаний з раю, а тріщинки на шкірці – це письмена-символи, накреслені Аллахом, які він посилає людині як ознаку долі (малюнок тріщинок ніколи не повторюється).* Насіння дині було виявлене в гробниці Тутанхамона і на руїнах хазарського міста Саркела.
* 25% динь вирощують у Китаї (понад 8 000 000 тонн щороку).
* Деякі види вирощують через приємний аромат.
* До складу японського лікеру “Мідорі” входить шкірка Мускусної дині.
* Англійці називають диню… вірменським огірком.
* У Японії вирощують квадратні дині і дарують як дорогий презент.
* Диню їдять не лише у свіжому вигляді, а й у сушеному.
* М’якоть дині заспокоює нервову систему, тому вона помічна при депресивних розладах.
* Щоби позбутися застуди за кілька днів, прикладайте до чола шкірку дині.
* При носових кровотечах капайте в ніздрі сік зі шкірки.
* Зі шкірок дині можна робити компреси на горло і на груди (для додаткового лікування ангіни і бронхіту). А ще їх добре прикладати до синців і невеликих ран, щоб швидше гоїлися.
* Після пневмонії корисно пити сік із круглих динь, а при астмі – в проміжках між нападами.
* Сік із подовгастих динь помічний при гайморитах, фронтитах, бронхоектазах. А якщо змішати його з відваром петрушки, то навіть можна вивести камінці з нирок.
* Якщо поволі з’їсти близько 200 грамів дині, мине біль голови.
Цікаві факти про кавун
* Батьківщина кавуна – Південна Африка.
* В усипальницях фараонів часто поміщали кавуни, щоб ті мали що їсти в потойбічному світі (насіння кавуна, як і дині, також було в гробниці Тутанхамона).
* Найбільшим виробником кавунів у світі є Китай.
* Насіння кавуна містить до 25% жирної олії, яка нагадує за смаком оливкову.* Кавун має властивість накопичувати селітру, тому іноді після його споживання виникає блювання, нудота, пронос і біль у шлунку.
* Сорт кавуна Денсуке є найдорожчим у світі. Його вирощують на острові Хоккайдо (Японія).
* Також у Японії вирощують не круглий, а квадратний кавун.
* Найважчим є кавун сорту Carolina Cross 180 (майже 90 кг).
* М’якоть, насіння, листя і корінь кавуна широко використовують у традиційній китайській медицині.
* Існують кавуни із яскраво-жовтою м’якоттю, але на смак вони менш солодкі.