Вакації з дітьми: радість без клопотів
Педіатр Андрій Юрас – про те, як правильно організувати літній відпочинок з дітьми, від яких захворювань і станів їх варто оберігати та як допомогти малечі у випадку нездужання
З настанням літа так хочеться нарешті погрітися на теплому пісочку, погойдатися на морських хвилях чи підкорити гірську вершину. Тож зазвичай літньої пори збираємося у відпустку, аби нарешті відпочити від міської метушні. На відміну від безтурботної молоді чи літніх людей, які дбають про комфорт, найважче зібратися на відпочинок сім’ям із маленькими дітьми. Одразу виникає безліч запитань: куди поїхати, чи можна брати зі собою немовля, що робити, якщо дитина занедужає?
“Основна мета будь-якого відпочинку – це насамперед оздоровлення. Необов’язково їхати далеко. Дихання повітрям соснового лісу і купання в гірській річці не менш корисне, аніж прозора морська вода, – вважає педіатр Андрій Юрас. – Під час відпочинку треба якнайчастіше перебувати на свіжому повітрі, подалі від автострад і промислових підприємств – це по-перше. По-друге, має бути достатньо сонця. Американські вчені дослідили, що люди, які уникають сонця, почуваються так само, як багаторічні курці. Для маленької дитини сонце є джерелом вітаміну D. Сонячна енергія сприяє виробітку гормону, який відіграє важливу роль у розвитку скелету й укріпленні імунітету. І третім обов’язковим чинником повноцінного відпочинку є рухова активність”.
Крім того, зі слів педіатра, батькам варто подбати про збалансоване харчування дітей. Важливою умовою літнього сімейного відпочинку є відсутність стресів і гарний настрій. Якщо тато і мама не тривожаться і не сперечаються з будь-якої причини, то й дитина буде задоволена відпочинком. Важливо, аби вона в той час не думала про домашні завдання та книжки, які мусить прочитати влітку. І найважливіше – подбати про доступність медичної допомоги, адже ми не завжди можемо самі зарадити своїй дитині.
Сонячний опік
Може виникнути в маленьких дітей при перебуванні під прямими сонячними променями впродовж півгодини. А малюків до шести місяців узагалі варто оберігати від сонця в період його найбільшої активності, тому що їхня шкіра ще не адаптувалася до дії ультрафіолетового випромінювання. Щоби запобігти сонячні опіки, Андрій Юрас радить обмежити перебування дитини на сонці між 11 і 16 годинами.
“Обов’язково використуйте сонцезахисний крем із позначкою SPF (Sun Protection Factor) не менш ніж 30, який захищає шкіру від згубної дії сонячного випромінювання. Зважаючи на те, що сонцезахисний крем дозволений дітям від трьох років, можете намащувати ним і шкіру малюків, але беріть крему менше та використовуйте на невеликих ділянках шкіри, якщо не виникає подразнення. Сонцезахисні окуляри захищають не лише очі дитини, а й шкіру навколо них, бо вона дуже ніжна, і запобігають ризик виникнення катаракти в довготривалій перспективі. Але якщо все ж таки дитина отримала сонячний опік, то першою допомогою буде холодний компрес (змочений водою рушник, полотняна серветка тощо). Використовуйте антисептики з діючою речовиною хлоргексидин, які не дають розвиватися інфекціям (опік небезпечний інфекційними ускладненнями).
При больовому синдромі треба давати препарати з діючою речовиною ібупрофен внутрішньо та місцеві анестетики зовнішньо, а також рясне пиття, бо запалена шкіра випаровує вологу. Вбирайте дитину у одяг, який не прилягає до ураженої шкіри, щоб запобігти розшарування верхнього шару епітелію. В складних випадках знадобиться консультація лікаря”, – пояснює він.
Тепловий удар і теплове виснаження
Частіше трапляються в дітей, аніж у дорослих, бо їхня терморегуляція ще не зовсім розвинена. Важливо розрізняти теплове виснаження і власне тепловий удар! При тепловому ударі дитину потрібно негайно госпіталізувати, а при тепловому виснаженні можемо подати допомогу самі, бо в потерпілого буде ясна свідомість, він орієнтуватиметься в часі та просторі, а температура не буде вищою від 39 градусів. При тепловому ударі настають зміни в свідомості, дезорієнтація, розвивається енцефалопатія, коли руйнуються білки в центральній нервовій системі.
“При тепловому виснаженні спостерігаємо запаморочення, рясне потовиділення, холодну, бліду й липку шкіру, нудоту і блювання, слабкий пульс, м’язовий спазм. Першою допомогою при тепловому виснаженні є перенесення дитини в прохолодне місце, горизонтальне положення з піднятими ногами, обтирання холодною водою і часте пиття. Симптомами теплового удару є гаряча червона шкіра, пульсуючий біль голови і також нудота й блювання. Тоді треба відразу викликати “швидку”, – веде далі педіатр.
Щоби запобігти тепловий удар, треба обмежити рухову активність малюка в спекотну пору дня, давати йому багато пити (але уникати солодких напоїв і соків, бо вони не забезпечують достатнього наводнення організму).
Укуси кліщів
Характерні для лісистих місцевостей. Небезпечним захворюванням, яке може розвинутися після укусу кліща, є хвороба Лайма (кожен п’ятий кліщ у нашому кліматичному поясі – її переносник). Симптомами є мігруюча раритема (симптом бичачого ока), підвищення температури тіла, біль у суглобах та м’язах і загальна слабкість через два-три тижні після укусу кліща. Про м’язовий спазм дитина не завжди може сказати, але його можна помітити, якщо малюк неспокійний, тягнеться рукою до місця, де болить, і при прощупуванні відчувається ущільнення.
“Кліщі рідше трапляються у хвойних лісах (хоча хвойні олії не відлякують кліщів – просто їх там є менше). Вберегтися від цих паразитів важко у вологих місцях з високою густою травою, біля водойм та ярів. На кущі вони підіймаються не вище одного метра і з цієї висоти падають. Хибною є думка, що кліщі можуть бути на деревах. У місцях ймовірного поширення кліщів раджу носити закритий одяг. Щовечора оглядати в дитини усі частини тіла, включаючи волосисту, вуха і зовнішні статеві органи. Можна застосовувати репеленти – хімічні відлякувачі, у яких основною діючою речовиною є диетилтолуамід. Дитячий репелент може містити не більше 30 відсотків такої речовини, бо вона має подразливу дію”, – каже лікар.
Хвороба Лайма виникає тоді, якщо кліщ перебуває на тілі від 24 до 36 годин, тобто треба встигнути видалити його раніше! Видаляти кліща варто пінцетом з гострими кінцями (захопити щонайближче до шкіри, бажано за голівку) і тягнути повільно, але впевнено на себе. Існують методи, коли його “викручують” за годинниковою стрілкою (2,5 оберти), але тоді є ризик обірвати кліща, і частинка його залишиться всередині шкіри. Треба коротко обстригати дітям нігті й забороняти розчухувати ранку, бо будь-яка подряпина може сприяти ушкодженню шкіри та проникненню бактеріальної інфекції. Іноді видаляють кліща попередньо заливши місце укусу олією, щоби він задихнувся і його було легше позбутися. Однак такий спосіб небезпечний, бо можемо інфікувати ранку, оскільки олія нестерильна.
Акліматизація
Може виникнути в дітей через зміну кліматичного поясу, проте не у всіх. Деякі дуже легко переносять переліт і проживання в чужому кліматі. Ознаками акліматизації є: млявість, апатія, поганий сон, можуть виникати нудота і блювання, симптоми, які нагадують звичайну застуду (температура, закладення носа, біль у горлі). Вони спостерігаються, як правило, в перші два-три дні після зміни клімату і минають упродовж одного-двох тижнів. “Щоби запобігти це явище, дитину до шестимісячного віку взагалі не варто брати в далекі подорожі!” – застерігає Андрій Юрас. – А старших діток необхідно заздалегідь підготувати до зміни режиму дня, бажано раніше вкладати спати і раніше будити. На новому місці важливо дотримуватись звичного раціону, тобто не споживати екзотичних страв. Пити багато води, але тільки бутильованої. Лікування є симптоматичним, бо акліматизація – це не захворювання. При лихоманці давайте ібупрофен і парацетамол; при закладенні носа промивайте слизову сольовим розчином; при болю в горлі застосовуйте препарати, на які дитина добре реагує; при погіршенні роботи шлунково-кишкового тракту (біль у животі, діарея) варто звернутися до лікаря. Можливо, це не акліматизація, а інше важке захворювання. У літаку давайте дитині щось жувати, бо це відкриває слухові труби і усуває закладення вух”.
Харчове отруєння
Його симптоми відомі усім – нудота, блювання, біль у животі, пронос, у важких випадках – лихоманка, криваві випорожнення, що може свідчити й про важке ускладнення – гемоколіт, яке потребує негайної консультації лікаря. Найчастішими збудниками є сальмонела, стафілокок, вірус гепатиту А, кишкова паличка, які влітку розмножуються швидше.
“Профілактичними заходами слугують: ретельне миття рук з милом (важливо використовувати саме мило, а не вологі антисептичні серветки, тому що мило забезпечує до 85 відсотків дезінфекції, тоді як серветки тільки до 15-ти); чистий посуд; тримання сирої їжі окремо від готової; уникнення повторного розморожування-заморожування продуктів; використання герметичних харчових контейнерів, – пояснює педіатр. – Пам’ятайте, що готова їжа придатна до споживання впродовж двох днів, а за температури понад 30 градусів – впродовж однієї години. Першою допомогою є пиття мінеральної негазованої води і сольового розчину. Негайно звернутися до лікаря раджу при таких симптомах: сильний біль у животі, блювання більше трьох разів, кров у калі, лихоманка, знепритомнення”.
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно увійти
