Саме така сума може врятувати 36-річну львів'янку

Біда завжди приходить несподівано і тому б'є дуже боляче. Раптово нагрянула вона і у львівську родину Борисових-Кущаковських: їхній доньці Руслані поставили грізний діагноз - хронічний гепатит С .

Спершу ніхто не хотів у це повірити. Думали, помилка. Аналіз крові відправили в одну з лабораторій Берліна. Але там підтвердили діагноз.

Пошуки порятунку

Спочатку був шок. Усі задавали собі одне і те ж запитання: де донька могла заразитися цим вірусом? Лікарі чіткої відповіді не давали. Лише пояснили, що заразитися ним можна через кров - під час операцій, відвідин стоматолога, гінеколога, переливання крові, у перукарні (манікюр) тощо. Є підозра, що Руслані могли занести вірус під час кесарського розтину, який їй зробили 14 років тому, або під час стаціонарного лікування, хоча встановити точний шлях зараження, за словами медиків, неможливо.

Оговтавшись від шоку, рідні почали думати, як рятувати доньку. За словами лікуючого лікаря Львівської міської інфекційної лікарні Дмитра Телегіна, у жінки є доволі високий шанс позбавитися від цієї недуги, але потрібне дороге і тривале лікування. Воно триватиме як мінімум півроку й на місяць на ліки потрібно 10-11 тис. грн. Рідні таких грошей не мали.

Лікування хворих на гепатит С дороге у всьому світі. Але у країнах Європи, США діють державні програми боротьби з гепатитом С, відповідно до яких усі витрати, пов'язані з діагностикою і лікуванням, держава бере на себе. У нас такої програми нема, держава просто кинула таких хворих напризволяще.

Як врятувати Руслану? Мати жінки Марія Михайлівна Борисова готова була на все заради її порятунку. Спочатку стояла під церквою й просила допомоги у небайдужих людей. Потім звернулася з проханням до священика. Коли він про горе матері розповів парафіянам, до Марії Михайлівни почали приходити знайомі й незнайомі люди й пропонувати допомогу.

- Якби не доброта чужих людей, ми б пропали, - розповідала "Пошті" жінка. - Одного дня до мене прийшов 26-річ­ний хлопець, у якого кілька днів тому народилася дитина, котрий, почувши в церкві про нашу біду, приніс нам 1000 грн. Через кілька днів прийшла  бабуся й принесла 10 грн. Я ледь не розплакалася біля неї. Якось ввечері задзвонив телефон і чоловічий голос сказав: "Спустіться, паніматко, у під'їзд". Там мене чекав молодий лейтенант-"даішник", який дав мені 400 грн.

Руслана працює вихователем у одному з садочків Сихова. Колеги, довідавшись про її проблеми,  допомагали, чим могли. Голова Сихівської адміністрації Іван Лозинський звернувся з проханням допомогти жінці до керівників шкіл та садків району. І люди відгукнулися.

- У ці місяці ми переконалися, що світ таки не без добрих людей. З їхньою допомогою ми зібрали майже половину суми, яка потрібна для порятунку доньки, - каже пані Марія.

Для лікування Руслани загалом потрібно 70 тис. грн. 30 тис. грн спільними зусиллями вже зібрано. Руслана 30 грудня 2008 року, як повідомив "Пошті" лікуючий лікар Дмитро Телегін, розпочала лікування. І воно триває успішно (тьфу-тьфу, аби не наврочити). Аналізи, проведені 5 лютого цього року, показали, що Руслана вже позбулася вірусу гепатиту С. Але курс лікування мусить пройти до кінця, аби не було рецидиву. Однак гроші, зібрані на лікування Руслани, закінчуються.

- Я ночами спати не можу, - каже пані Марія. - Не можу уявити, за що ми купимо Руслані ліки, якщо гроші закінчаться?

Марія Михайлівна сама важко хвора. У неї цукровий діабет, який спричинив чимало ускладнень. Їй також потрібна операція. Але жінка навіть не хоче про це говорити. "Я вже пожила на світі, а моя Руслана ще така молода..." - каже сумно.

Одужують ті,
хто має гроші

Гепатит С - нині велика проблема для України, адже щороку виявляють все більше людей, які мають цей вірус. Інколи комбінований - вірус С + вірус В. Якщо ще п'ять років тому цей вірус виявляли зде­більшого у тих,  кому за сорок, то нині пацієнти значно мо­лодші. У групу ризику, як твердять інфекціоністи, потрапляють усі, кому до 90-х років проводили ті чи інші медичні маніпуляції  (переливання крові, хірургічні втручання тощо), адже кров на вірус гепатиту С почали перевіряти лише з початку 90-х років.

Підступність цього захворювання у тому, що у гострому періоді воно безсимптомне, навіть жовтяниця не з'являється. Людина не відчуває, що в організм потрапив смертельний вірус. Він може не давати про себе знати довгі роки, навіть до 20 років, але при цьому  уражати все нові й нові клітини, що, зрештою, призводить до цирозу печінки чи гепатоцелюлярної карциноми - різновиду раку.

Але гепатит С - це не тільки наша проблема. Кількість хворих, у яких виявляють цей вірус, зростає у всьому світі. Усі цивілізовані країни світу прийняли державні програми боротьби з гепатитом С, згідно з якими таких хворих лікують за гроші держави. Таку програму має і наша сусідка Польща. Пацієнти, які мають польське коріння, оформляють відпо­від­ні документи і їдуть лікуватися до Польщі. Але таких небагато. Ті, хто має гроші, шукають порятунку в європейських клініках або лікуються у нас. Хворі з таким діагнозом, як твердять львівські ін­фек­ціоністи, мають досить великі шанси на одужання і у нас.  Є різні курси лікування, воно залежить, як кажуть лікарі, від генотипу гепатиту С і триває в кращому випадку від 6 місяців до року, а іноді  й довше. І на  лікування потрібні не просто гроші, а великі гроші. Їх у людей нема, а держава не поспі­шає прийти їм на допомогу. За словами лікарів,  без втручання держави неможливо вирішити проблему боротьби з гепатитом С. Оскільки Україна не належить до заможних країн, то, може, держава взялася б повністю оплачувати діагностику і лікування лише со­ціально незахищеним верствам населення, а тим, хто має певні доходи, лише частково. І якщо найближчим часом у нас не приймуть державну програму, то ця проблема буде нагнітатися. Адже кількість таких хворих невпинно зростає. Але наразі нашим державним мужам, як бачимо, не до проблем прос­тих хворих людей.

До теми

Торік, як повідомив "Пошті" к.м.н, асистент кафедри інфекційних хвороб Львівського національного медичного університету Ігор Кіселик, лише у Львівській міській інфек­ційній лікарні лікувалося 118 пацієнтів з хронічною формою гепатиту С і 8 - з гострою. У 14 хворих було виявлено комбінований гепатит В+С. Щороку від гепатиту різних видів у відділенні лікарні лікується в середньому 500 осіб.

За інформацією "Пошти", упродовж 2008 року з 20 тисяч кандидатів у донори вірус гепатитів В і С виявили майже у 700 осіб.