Коли майже рік тому львів’янка Юля Миколишин передчасно народила другу дитину, вона не знала про існування чудо-восьминіжок. Її синочок народився з вагою всього кілограм. 

“Я приходила до нього і бачила, що інші мами таких діток залишають у кювезі своїм малюкам в’язані іграшки. Спочатку сприймала це як милі дрібнички, які розчулюють, таке собі намагання мам хоч у такий спосіб бути поруч зі своїми дітками. Про лікувальний ефект цих іграшок дізналася через кілька днів, коли нас уже виписували”, – розповідає Юля. 

Свою чудо-восьминіжку Юля з маленьким Лукасиком отримали від київських волонтерів: Олександра Балясна – мама передчасно народженої дівчинки, автор проектів підтримки батьків таких же діток, співзасновниця БФ “Велвет Хартс”. 

До ініціативи “Чудо-восьминіжки” залучені чимало майстринь, які бажають допомогти передчасно народженим діткам у різних містах України. 

Недоношені дітки  перші дні свого життя проводять у кювезі (інкубаторі, де до них під’єднують різні трубчки для забезпечення життєдіяльності). Дуже часто вони звільняються від життєво необхідних зондів і катетерів, ці рухи у них рефлекторні, несвідомі. А тримаючи у крихітній ручці восьминіжку, дитинка заспокоюється та відчуває себе захищеною. 

Лікарі схиляються до думки, що малечі звично мати біля себе пуповину і тримання щупалець восьминіжок нагадує їм про це відчуття спокою у маминій утробі.

Історія восьминіжок – нова. У січні 2013 р. одна данійка зробила цікаве відкриття – коли її дитина народилася передчасно, коротаючи довгі лікарняні будні, вона зв’язала маленького блакитного восьминога і поклала іграшку біля малюка. Ефект був більшим, ніж матуся могла передбачити – малюк перестав виривати зонди і катетери, став набагато спокійнішим! Цей випадок зацікавив лікарів і подібна практика набула популярності в багатьох клініках Данії, Швеції, а потім Голландії та Бельгії. 

Сьогодні ідея іграшок-восьминіжок має більше ніж 2000 послідовників у багатьох країнах світу. У тій же Голландії волонтери створили окрему благодійну програму, за якою всі бажаючі можуть долучитися до в’язання восьминіжок для недоношених дітей. Усі готові іграшки проходять сувору перевірку волонтерами та лікарнями на відповідність нормам захисту здоров’я. Ті іграшки, що не пройшли відбір, віддаються старшим діткам. 

Мама недоношеної дитини Рія Кнулст була першою, хто приніс цю ідею в Голландію. В Україні проект “Чудо-восьминіжки” стартував офіційно з листопада 2014 р., коли голландські колеги безкоштовно передали для наших діток 139 восьминіжок та пряжу. 

Голландська кураторка Юдит, яка має крамничку з пряжею у невеличкому містечку неподалік Амстердама, сказала, що дуже вірить, що проект буде жити і в нас. Так воно і сталося! Майстрині з Києва, Чернівців, Івано-Франківська, Хмельницького, Черкас, а віднедавна і Львова активно просувають проект у своїх містах. Про чудо-восьминіжок уже тричі розповідали на неонатологічних конференціях. 

Нещодавно волонтери під час візиту до перинатального центру в Рівному побачили, що там в кожному (!) кювезику – по восьминіжці і медсестери та лікарі самі гачкують! 

“Моїй шестимісячній дюймовочці лікарка сказала купити махрову шкарпеточку 33 розміру і обрізати кінчик – ото була її перша шапочка… Памперс був їй по шию. Я вишукувала для своєї донечки все, що тільки пропонував інтернет. Проте це були тільки товари, які спрощують життя. Але реально допомагає саме восьминіжка. Моя доня стала спокійно спати і швидко одужувала, міцно стискаючи в’язану іграшку, яку мені запропонувала лікарка. Я не вірила, але в мене на очах відбувалося чудо”, – зі сльозами на очах згадує мама чотиримісячної дівчинки Аня.  

У Львові Юля є координатором проекту. У п’ятницю, 4 грудня, вона організувала перший майстер-клас із в’язання восьминіжок у місті. Вона розказує і показує усім охочим, як це робиться. Займається цією справою з вересня. Використовує Юля тільки котонові нитки і холофайбер як наповнювач – він гіпоалергенний.

“Починали все я і троє дівчат, яких знайшла на форумі, створивши тему про восьминіжки. У вільний час в’яжемо іграшки і раз у місяць відносимо готові в обласну клінічну лікарню, що на Чернігівській. Там свого часу виходжували мого синочка, тому персонал мене знає і не дивується, коли я приношу такі іграшки. Віддаю їх своїй лікарці, адже далі, у відділення, чужих не впускають – як-не-як дитяча реанімація. Далі восьминіжок отримують мами діток, які потребують такої підтримки”, – розповідає “Пошті” Юля. 

Як вона сама зізнається, ніколи раніше до передчасних пологів не в’язала. За освітою вона – економіст, має чотирирічну донечку. 

Схоже, жінка  таки має рацію. Її синочкові зараз 10 місяців, він росте і розвивається, наздоганяє своїх однолітків. А восьминіжка у нього і досі є.

А ще він надихає маму на створення таких іграшок для інших діток, які дуже потребують зв’язку з мамою хоч у такий спосіб. А може, саме ваш клубок ниток, який лежить без діла, може стати для когось клубочком щастя?..