Ярослав Кашуба, заступник голови Львівської облдержадміністрації з питань соціальної політики, про пріоритетні напрями медицини на 2009 рік, премії для лікарів і забезпечення медикаментами хворих

Серед громадян, особливо тих, хто має проблеми зі здоров'ям (а хто їх нині не має?), домінують песимістичні настрої. Мовляв, нині, коли дохідна частина бюджету України належним чином не наповнюється, наша медицина, як цього очікували, не просуватиметься вперед. Навпаки, може задкувати. Багатьом хворим і надалі доведеться з заздрістю позирати на клініки Європи, в яких їм могли б допомогти, та їхні послуги більшість наших пацієнтів оплатити не може.

Чи є підстави для таких невтішних думок? Що очікує медицину Львівщини цьогоріч? Про це та інше "Пошта" розпитувала заступника голови Львівської обласної держадміністрації з питань соціальної політики Ярослава Кашубу.

Лікуватися задарма - дарма лікуватися?

- У бюджеті на 2009 рік видатки на охорону здоров'я Львівщини дуже секвестовані?

- Міністерством фінансів України на  2009 рік для закладів охорони здоров'я Львів­щини передбачено фінансові ресурси в розмірі 1348,1 млн грн, що на 60,5 млн грн більше, ніж торік. Незважаючи на те, що грошей виділено більше, цей рік буде нелегким. Бюджет на 2009 рік - це бюджет захищених статей - зарплата, комунальні послуги і т. п. І майже нічого не  передбачено на розвиток медицини - порівняно  з 2008 роком, просто копійки. Бюджет обласних установ охорони здоров'я на 2009 рік за­тверджений у розмірі 462,8 млн грн. Це на  34,5 млн грн більше, ніж було закладено в уточнений бюджет 2008 року. Ситуація в області дещо краща, бо обласний бюджет покриває не лише усі захищені статті, а ми сподіваємося, що медичні працівники навіть будуть отримувати премії, оскільки зарплати у них доволі низькі.

- Левова частка грошей на охорону здоров'я іде на зар­плату, оплату комунальних послуг тощо. На медикаменти залишається мізер. Тепер, коли ліки суттєво подорожчали, а доходи населення різко скоротилися, складається критична ситуація: багатьом хворим катастрофічно бракує грошей на ліки. Який вихід із цієї ситуації бачить влада?

- Аналіз видатків на охорону здоров'я області на 2009 рік свідчить, що найбільше витрат дійсно займає заробітна плата - з нарахуваннями 62%. Оплата комунальних послуг та енергоносіїв - 9,5%, оплата інших статей - 11,7% . На медикаменти залишається 12,1% і на харчування - 4,7%,   

Цього року в бюджеті на медикаменти для обласних установ передбачено 55,6 млн грн, що на 4,4 млн грн більше, ніж у 2008 році. Зараз триває ухвалення бюджетів районів і міст області. Звісно, виділених грошей не вистачить, аби всіх хворих забезпечити необхідними ліками. Це наша найбільша проблема й не лише Львівщини. Але пільгові категорії населення будуть забезпечені безкоштовними медикаментами - видатки на ці цілі у бюджетах різних рівнів не зменшуються.

Ціни на ліки справді зростають, особливо іноземних виробників. Враховуючи ситуацію, що склалася, лікарі намагаються за наявності  відповідних аналогів рекомендувати медпрепарати вітчизняних виробників. Фахівці твердять, що здебільшого наші ліки є значно дешевшими і не гіршими за якістю від імпортних.

Усім, мабуть, зрозуміло, що без серйозних інвестицій в охорону здоров'я  неможливо говорити про значний поступ у поліпшенні якості медичної допомоги. Тому пошук цих інвестицій, залучення грантів, коштів меценатів і страхових компаній, легалізація низки платних послуг в медицині (наприклад, стоматологічної  допомоги) дозволить суттєво зменшити навантаження на бюджет і знайти додаткові ресурси для забезпечення жителів області необхідною медичною допомогою.

Що зцілюватимемо найперше?

- Оскільки в бюджеті на розвиток медицини грошей практично не передбачено, чи означає це, що медицина Львів­щини тупцюватиме на місці й не робитиме кроків, навіть маленьких, вперед?

- Для такого песимістичного прогнозу абсолютно немає підстав. Так, цей рік буде нелегким. Це розуміють усі. Але у нас є низка напрацювань, які дозволять жителям області вже найближчим часом відчути, що в охороні здоров'я  від­буваються позитивні зміни і що медицина Львівщини під­німається на якісно новий щабель. Особливо це буде від­чутно у пріоритетних напрямах охорони здоров'я.

- А які напрями ваша команда визначила пріоритетними?

- Керівник ЛОДА поставив перед управлінням охорони здоров'я й мною зокрема завдання: зробити все можливе, аби знизити смертність і підвищити народжуваність на Львівщині. Це для нас - головні пріоритети і ми над ними працюємо.

Аналіз засвідчив, що найвищий  показник захворюваності (65%) й водночас смертності дають серцево-судинні недуги. Тому кардіологічній службі цього року буде приділена особлива увага. Якщо вдасться затвердити ті програми і в тих коштах, які плануємо, то Львів­щина вже найближчим часом матиме найкращий в Україні кардіоцентр. Приміщення, що відповідає сучасним вимогам комфортного перебування па­цієнтів, уже є. Хороші спеціа­лісти у нас також є. Бракує точної, високоякісної апаратури. Цю прогалину ми плануємо ліквідувати. Один сучасний ангіограф в кардіоцентрі вже встановлений  і повноцінно функціонує. Незабаром буде й другий сучасний ангіограф. Цей апарат для Львівщини вже придбав Червоний Хрест з Люксембурга. За його допомогою також будуть проводити операції - стентування вінцевих артерій серця, що дасть змогу значно знизити смерт­ність та інвалідність від інфарк­ту. На іншу вкрай необхідну для кардіоцентру апаратуру ми запланували виділити з обласного бюджету 13 млн грн. А всього треба 30 млн: 17 млн будемо просити у МОЗ. Обладнаємо належним чином операційні, реанімаційні, після­операційні. Створимо потужний кардіоцентр, в який переведемо і одне з відділень кардіохірургії, яке досі було в обласній клінічній лікарні. Хворі, які мають проблеми з серцем чи судинами, не стоятимуть у чер­гах на операцію за кордоном, яка коштує чимало. Їх оперуватимуть у нас.

- Друге місце після серцево-судиннних захворювань посідає онкопатологія. Смерт­ність від цієї недуги також дуже велика...

- Це так. Тому має кардинально змінитися якість про­філактичних оглядів. Планові огляди дітей і дорослих не можуть бути формальністю - це спільна справа пацієнтів, лі­карів, усього суспільства. Вся медична мережа повинна спрацювати на повноцінну ранню діагностику онкопатології, туберкульозу, цукрового діабету, іншої важкої патології у жителів області. Тоді значно зрос­туть шанси на одужання та продовження тривалості життя.

 До речі, Львівський регіональний онкоцентр - один з найкращих в Україні. У ньому працюють висококваліфіковані спеціалісти, створено нормальні умови для перебування хворих. І їм на підмогу прийде сучасне високотехнологічне медичне обладнання, яке є у європейських клініках. Десь за місяць почне працювати лі­нійний прискорювач. Його торік придбали за кошти МОЗ. До нього за кошти обласного бюджету в 2008 році планували купити і сучасний магнітно-резонансний томограф (МРТ), який допоможе чітко діагностувати хвороби. Але згодом його вирішили віддати діагнос­тичному центру. Та незважаючи на фінансову скруту, МРТ в онкоцентрі буде і вже найближчим часом. Є домовле­ність, що його Львівщині подарують...

- Ринат Ахметов?..

- ...Нехай це поки що буде таємницею. Щойно всі необхідні документи будуть у мене на руках, "Пошта" першою довідається, від кого цей подарунок.

Цьогоріч ми плануємо зробити ще одну дуже важливу справу, до якої роками не доходили руки - побудувати  очисні споруди в тубдиспансері. Причому зробимо це не за бюджетні кошти. Але це конче треба зробити, адже стоки ідуть в ґрунт, а всі ми знаємо, що таке паличка Коха. На побудову очисних споруд буде витрачено кілька млн грн, але з обласного бюджету треба ви­ділити лише 120 тис. грн на виготовлення проектної документації. Згодом утримання цих очисних споруд, зокрема, зарплата робітників, обійдеться області у 35 тис. грн на рік.

Коли впораємося з цим, візьмемося доводити до пуття ОХМАТДИТ, обласну клініч­ну лікарню.  

- А що планує зробити влада для зростання народжуваності?

- Народжуваність безпосередньо пов'язана з соціальними можливостями держави. Якщо вона приділяє належну увагу, підтримку сім'ї, то й ді­ток більше з'являється на світ. Соціальна підтримка, соціальний супровід багатодітних родин - наша головна турбота. Аби жителів області стало більше,  у цьому напрямі працюватимемо спільно з церквою. Йтиметься не лише про зменшення кількості абортів. Хто краще, ніж священик, пояснить людям, що таке щаслива сім'я, багатодітна родина.

    Здоров'я дітей і вагітних жінок, породіль, організація медичної допомоги їм  буде в полі особливої уваги. Ми забезпечимо у всіх пологових від­діленнях області  високу якість надання медичної допомоги, участь родини у пологах, належні умови для спільного перебування матері й дитини. Надалі буде розвиватись мережа спеціалізованої неонатологічної допомоги, щоб зберегти життя усіх новонароджених дітей.

Та, на жаль, торік на Львів­щині зросла кількість розлучень, що може відбитися на народжуваності. Нині різниця між народжуваністю і смертністю у нас становить  5,5 тис. осіб. Помирає, на жаль, більше.

Допомагати
екстрено і фахово

- Нині особлива увага приділяється розвитку медицини катастроф. Розкажіть про це детальніше.

- Що стосується медицини катастроф або екстреної медичної допомоги, то тут від­працьовуємо три питання. На головних напрямах, які йдуть на Київ, Чоп, Рава-Руську, Яво­рів і у Львові, - триває будівництво станцій екстреної медичної допомоги. З цих станцій медики зможуть за 10-15 хвилин прибути на виклик і надати кваліфіковану допомогу. Скажімо, людині на дорозі стало погано, у неї є загроза інфаркту. Якщо хворому надати допомогу протягом 3 годин, то інфаркту можна уникнути. Розумієте, як це важливо? Людина не тыльки залишиться живою, а й інвалідом не буде. Торік Львівський обласний центр екстреної медичної допомоги отримав грант - 1 млн єв­ро і розпочав виконання проекту "Створення транскордонної мережі пунктів екстреної медичної допомоги та інформаційно-координаційного центру у м. Львові".  На ці гроші вже закуплено сучасні реанімобілі, оснащені відповідним обладнанням, зв'язком.

- Ще таке запитання. Ви доручили начальнику Головного управління охорони здоров'я Віктору Кімаковичу провести службове розслідування випадку в обласній клінічній лікарні, коли операцію з пересадки нирки довелося робити при світлі ліхтаря. "Пошта" детально про це писала. Можете вже повідомити результати розслідування?

- Комісія ГУОЗ провела обстеження електричних мереж лікарні й обставин випадку  відключення світла під час планової операції. Це сталося через неузгоджені дії посадових осіб господарської служби та відділення судинної хірургії. Господарська служба не попередила завідувача відділення про проведення ремонтно-профілактичних робіт на трансформаторній підстан­ції і не було виконано необхідних робіт щодо забезпечення відділень стаціонару електроенергією за 1-ю категорією електропостачання у необхідних випадках. Іншими словами, в обласній лікарні є три дизель-генератори. Працює один. Другий ніби-то готовий, але не ввімкнений. А ще один не змонтований. Чому? Думаю, що це проблема менеджменту лікар­ні. Я особисто перевірю роботу дизель-генераторів у обласній лікарні при вимкненні світла. Після чого будуть прийняті відповідні рішення, які стосуватимуться менеджменту лікарні.